18 листопада [1869 р.]
Останнього вівтірка відкрилась дискусія про пункт №1 — ставлення британського уряду до питання про амнестію ірляндців. Я говорив приблизно годину з чвертю за многоразових похвал і потім запропонував до пункту № 1 таку резолюцію:
„Ухвалено, що в своїй відповіді на домагання ірляндців звільнити ув’язнених ірляндських патріотів, — у відповіді, що міститься в листі п-на Ґладстонн п-ві „О’Ші і т. д.— перший навмисно образив ірляндську націю;
що він сполучає політичну амнестію з умовами однаково /172/ образливими як для жертов поганого уряду, як і для народу, до якого вони належать;
що він висловивши публічно, не зважаючи на свою відповідальну посаду, свою захоплену похвалу бунтові американських рабовласників, тепер проповідує ірляндському народові доктрину пасивної покори;
що вся його політика щодо ірляндської амнестії є найcправжній вияв тої „завойовницької політики”, яку п-н Ґладстон так палко таврував свого часу, через що він і витиснув з уряду своїх суперників консерваторів;
що Генеральна рада Міжнароднього товариства робітників висловлює своє захоплення мужністю, твердістю й великодушністю, з якою ірляндський нарід провадить свою кампанію на користь амнестії;
що цю резолюцію треба довести до відома всіх секцій Міжнароднього товариства робітників і робітничих організацій Европи й Америки, що з ним в зв’язку”. /173/
Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 172-173.
0 Відповіді to “Вибрані листи: Маркс Енґельсові (18 листопада 1869)”