Архів для 31.05.2009

Маркс і Енґельс про російський імперіалізм

stalin-putinВсеволод Голуб (Голубничий)

Нижченаведені дві статті Карла Маркса та статтю Фрідріха Енґельса ми вирішили подати нашим читачам з такою простою метою. Вже понад 25 років ці статті в «марксистському» СССР зовсім не друкуються. Лише частина їх була одного разу надрукована в 1924 році в заплянованому повному виданні всіх творів Маркса й Енгельса на російській мові, що редагувалися Рязановим. В тридцятих роках сталінці розстріляли Рязанова. З того часу повне видання творів Маркса й Енгельса в СССР припинено, а видається тільки те, що подобається Сталінові.

Статті, наведені тут, викривають реакційну природу російського імперіялізму, а це йде цілком в розріз з сталінською лінією виправдання загарбницької політики царської Росії. Продовжити читання ‘Маркс і Енґельс про російський імперіалізм’

Advertisements

Єзуїтська політика

599-1917Лев Юркевич

Вісімдесят сім років минуло з того часу як помер великий український революціонер та один з найбільш талановитих теоретиків українського марксизму Лев Юркевич. Він залишив цей світ у 1919 році та був похований на Новодєвічьєм кладовищі у Москві.Юркевич народився у 1885 р. у містечку Сквира в Київській губернії. У 1903 році під час канікул у Київському університеті він вступив до Революційної української партії (РУП) і з того часу присвятив своє життя соціалістичному рухові. Протягом 1905 р. він найбільш активно займався агітацією на фабриках у Києві, за що кілька разів був заарештований та жорстоко побитий царською владою. Навіть перебуваючи в Лук’янівській в’язниці він не полишав революційну діяльність активно беручи участь у дискусіях в новій Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП). Продовжити читання ‘Єзуїтська політика’

Едвард Саїд і польське питання. Проти культурної неспроможності периферії

edward-saidЄва Томпсон

Професор славістики з університету Райс, американка польського походження Єва Томпсон нагадує, що формальне визволення від колоніальної залежності ще не означає фактичного визволення. Залежність зберігається у економічній і психологічній сфері. Постколоніальним країнам притаманні такі риси як економічна бідність, постколоніальний песимізм, схильність до творення міфології колишньої власної величі, і нарешті наслідування культурних трендів колишніх колоніальних потуг. Томпсон ідентифікує Польщу як постколоніальну країну і радить пильніше вчитатися у книги Едварда Саїда та інших постколоніальних теоретиків. Цілком очевидно, що все сказане Томпсон про Польщу ще більшою мірою стосується України.

***

Якщо поляки завжди були частиною Заходу – на тих самих правах, що Франція чи Великобританія, – нашим цивілізаційним пріоритетом є пристосування власної історичної пам’яті, культури, інституційного порядку до всіх зобов’язуючих Захід доґматів і норм. Продовжити читання ‘Едвард Саїд і польське питання. Проти культурної неспроможності периферії’

Від протесту до спротиву

rudi-dutschkeУльріка Майнгоф
«Ї», Львів. №25, травень 2002.

Протест — це коли я кажу: те і те є неприйнятним для мене. Спротив — коли я докладаю зусилля, аби те, що мене не влаштовує, більше не повторювалось. Протест — це коли я кажу, що відмовляюсь брати участь в будь-чому ганебному. Спротив — коли я докладаю зусилля, аби в цьому не брали участь і всі інші. Приблизно так говорив один з американських революційних лідерів на берлінській конференції, присвяченій В’єтнаму.

Студенти не роблять репетицію повстання — вони чинять опір. Летіла бруківка, розмітались в друзки вітрини офісу Шпринґера в Берліні; палали авто, були захоплені водомети, розгромлена редакція часопису «Bild», було пробито автомобільні шини, паралізовано міський транспорт, перекинуто вантажівки, відбулись сутички з поліцією — було застосовано насильство, фізичне насильство, та попри це, постачання шпринґерівських ґазет зупинити не вдалось, рух вуличного транспорту було порушено лише на кілька годин. Продовжити читання ‘Від протесту до спротиву’

Тези про Фойєрбаха[1]

courbetКарл Маркс

1

Головна хиба всього попереднього матеріалізму — включаючи і фойєрбахівський — полягає в тому, що предмет, дійсність, чуттєвість, береться тільки в формі об’єкта або споглядання, а не як людська чуттєва діяльність, практика, не суб’єктивно. Тому й сталося так, що діяльна сторона, в протилежність матеріалізмові, розвивалась ідеалізмом, — але тільки абстрактно, тому що ідеалізм, звичайно, не знає дійсної, чуттєвої діяльності як такої. Фойєербах хоче мати справу з чуттєвими об’єктами, дійсно відмінними від об’єктів у мислі; але він не розуміє саму людську діяльність як предметну діяльність. Тому в «Суті христіанства» він розглядає як істинно людську лише теоретичну діяльність, тоді як практика розуміється і фіксується тільки в її брудно-єврейській формі виявлення. Тому він не розуміє значення «революційної», практично-критичної діяльності.

2

Питання про те, чи властива людському мисленню предметна істинність, — зовсім не питання теорії, а практичне питання. На практиці повинна людина довести істинність, тобто дійсність і міць, посейбічиїсть свого мислення. Спір про дійсність чи недійсність мислення, яке ізолюється від практики, є чисто схоластичне питання. Продовжити читання ‘Тези про Фойєрбаха[1]’

Чи здобуде лівиця владу у Польщі?

krytyka-logoСлавомір Сєраковський, Цезарій Міхальський
http://www.krytykapolityczna.pl

«Europie». 11 квітня 2009.

“Політична критика” – це польське видання, що поставило собі за мету відродити традицію польських ангажованих інтелектуалів. Тепер це вже найбільший форум для обговорення актуальних соціальних та політичних проблем Польщі за участю інтелектуалів, митців та активістів зі своїм видавництвом та мережею дискусійних клубів. Видавнича діяльність “Політичної критики” поширюється від публікації актуальних польських авторів до перекладу таких західних інтелектуалів, як Славой Жижек, Джудіт Батлер, Джорджо Агамбен та ін. Головним редактором видання є Славомір Сєраковський, колишній аспірант Ульріха Бека. Нещодавно Сєраковський приїзджав до Києва на запрошення Центру дослідження візуальної культури.

Зі Славоміром Сєраковським розмовляв Цезарій Міхальський

Цезарій Міхальський: Капіталізм переживає кризу, яку дехто порівнює із Великою депресією 1929 року, а дехто вважає навіть серйознішою. Продовжити читання ‘Чи здобуде лівиця владу у Польщі?’

Концепція «суб’єкту ідеолоґії» та політична метафізика в філософії Луї Альтюссера

louis-althusserОлег Ярош

Політична філософія, як теоретична форма самоусвідомлення суспільства в його відносинах із владою, починаючи з доби Просвітництва почала перейматися проблемою суспільної перцепції і тим, що перешкоджає ясному і чіткому сприйняттю індивідуумами соціальної дійсності загалом, і себе в якості її суб’єктів. Філософи, що зверталися до цієї проблеми, неодмінно наголошували на важливості критичного розкриття ролі ідеолоґії у побудові суспільної реальності, при тому, що вони вважали цю роль вельми значущою.

Проте, бажання звільнення розуму від ідеолоґічного диктату призвело до того, що ця емансипація у деяких теоретичних працях була проголошена «де факто». Продовжити читання ‘Концепція «суб’єкту ідеолоґії» та політична метафізика в філософії Луї Альтюссера’


Травень 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві   Чер »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти