Вибрані листи: Маркс Енґельсові (20 червня 1866)

Маркс Енґельсові

20 червня [1866 р.]

Вчора на раді Інтернаціоналу обмірковувалися сучасні воєнні справи. Про це оголошено заздалегідь і кімната наша була дощенту напихана. Надіслали своїх також і пани італійці. Дискусія, як і слід чекати, перейшла на питання про „національності” взагалі й про те, як ставимося до цього питання ми. Дальше обговорення перенесене на найближчий вівторок.

Французи, яких було дуже багато, не ховали своєї ворожнечі до італійців. /182/

Представники „молодої Франції” (не робітники) почали з того, що всяка національність і самі нації — все це застарілі пересуди. Прудонізоване пітірнеріянство. Всіх треба розбити на дрібні „групи”, або „комуни”, що й собі утворюватимуть „союз”, але не державу. І ця „індивідуалізація” людства і відповідні їй „mutualisme” (взаємодопомога) повинні розвиватися, тим часом історія в усіх інших країнах зупиниться й увесь світ чекатиме, поки, нарешті, французи встигнуть для того, щоб зробити соціяльну революцію. Тоді вони зроблять перед нами спробу, а ввесь інший світ, вражений силою їхнього прикладу, зробить те самісіньке. Якраз того самого чекав Фур’є від своєї зразкової фаляцстери. Взагалі ж усі, хто обтяжує „соціяльне” питання „пересудами” старого світу,—всі вони „реакціонери”.