Лондон, 8 грудня [1882 р.]
Для того, щоб з’ясувати собі остаточно паралель між германцями Тацета і північно-американськими червоношкірими, я простудіював І т. твого Банкрофта[1]. Схожість справді тим паче разюча, що способи виробництва істотно відмінні: тут — рибалки й мисливці, що не заходатуються коло скотарства й рільництва, там — кочове скотарство, що переходить у рільництво. Це доводить, що на цьому ступені спосіб виробництва менш вирішальний, ніж степінь розкладу стародавніх зв’язків кревного споріднення й стародавнього спілкування статів у межах племени. В противному разі Тлінкіти в колишній Російській Америці не могли б бути подібні як дві краплі води на германців, — ще більше навіть, ніж твої ірокези. Тут же розв’язується й інша загадка: як погоджується повага до жінок з тим, що на них накладають головну масу роботи. Далі потвердилася моя здогадка, що jus primae noctis (право на першу ніч), яке було в Европі колись у кельтів і слов’ян, є залишок стародавніх /240/ статевих зносин: у двох племен дуже далеких одне від одного і різних раc, воно існує для шаманів, що є представники племени. Я довідався з книжки дуже багато також і про германців, покищо цього цілком досить. Мехіко й Перу мені доведеться відкласти. Я відіслав Банкрофта назад, а із праць Маврера дістав і інші; отже вони в мене всі, повнотою. Мені треба було переглянути їх для моєї прикінцевої замітки про „Марку”. Вона стає досить довга й мені не подобається, хоч я двічі чи тричі переписував її. Зробити звіт на 8-ю сторінках про виникнення, розквіт і занепад — це не жарт.
Коли я матиму час, я надішлю її тобі, щоб дізнатися про твою думку. Я хотів би спекатися цього й знову перейти до природознавства.
Курйозно, яким чином виникло уявлення про святість, як це виявляється у так званих первісних народів. Спершу святе те, що і ми перейняли від тваринного царства—звіринне. Порівняно з цим „людські правила” є такі самі огидні, як у євангелії людське—проти божеських законів. /241/
Примітки
[1] Б а н к р о ф т — американський історик, автор великої праці „Про тубільні племена Тихоокеанських штатів” т.т. І-V, 1874 р. і „Історії Тихоокеанських штатів від центральної Америки до Аляски” — що почала виходити друком 1882 р.
Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 240-241.
0 Відповіді to “Вибрані листи: Енґельс Марксові (8 грудня 1882)”