Довгі десятиліття світових революцій

Роман Тиса

У статті «Періодизація 60-х» Фредрик Джеймісон робить кілька цікавих зауважень[1]. По-перше, 1960-ті рр., як ми їх знаємо, — низка славетних протестів, повстань і революцій — почались і закінчились у «третьому світі». По-друге, почалось це бурхливе десятиліття у 1950-х рр., а закінчилось у 1970-х рр. За Джеймісоном, 1960-ті рр. народилися з Алжирської революції (1954-1962), незалежности Ґани (1957) і Конґолезької кризи (1960-1965). Крапку в історії 1960-х рр. поставив військовий переворот у Чилі (1973). Отже, 1960-ті рр. були довгими і тривали з 1954 до 1973 р.

Довгі 1960-ті рр. охоплюють такі політичні події (список неповний, а показовий):

— Алжирська революція 1954-1962 рр.;
— В’єтнамська війна 1959-1975 рр.;
— Угорське повстання 1956 р.;
— «відлига» у СРСР 1956-1968 р.;
— Кубинська революція 1959 р.;
— Війни за незалежність у портуґальських колоніях ув Африці 1961-1974 рр.;
— «Культурна революція» у Китаї 1966-1974 рр.;
— «Празька весна» у Чехословаччині 1968 р.,
— «Червоний травень» у Франції 1968 р,;
— «Спекотна осінь» ув Італії 1969 р.

З огляду на зміни, що їх зазнав мир, цей період можна вважати світовою революцією[2], точніше другою світовою революцією, адже перше припадає на инше довге десятиліття — довгі 1910-ті рр. Хоча початок XX ст. ще не знав поділу на три світи, можна бачити, що і це тривале бурхливе десятиліття розпочалось і завершилось на периферії капіталістичного світу, в країнах слаборозвинутих і відсталих. Ось список найважливіших політичних подій:

— Російська революція 1905-1907 рр.;
— Іранська революція 1905-1911 рр.;
— Портуґальська революція 1910 р.;
— Мексиканська революція 1910-1920 рр.;
— Сіньхайська революція у Китаї 1911-1913 рр.;
— Російська революція 1917-1921 рр.;
— Німецька революція 1918-1919 рр.;
— Турецька революція 1918-1923 рр.;
— Монгольська революція 1921 рр.

Період 1904-1923 рр. можна вважати світовою революцією навіть з більшим правом, аніж період 1954-1973 рр. Власне саме тоді пішло в широкий обіг і поняття «світова революція»[3]. Отже, у минулому XX ст. вперше в своїй історії людство стало свідком і учасником не тільки двох світових воєн, але й двох світових революцій.

Звісно, така періодизація не бездоганна. Крім иншого, зі світових революційних десятирічь випадає низка надзвичайно важливих подій: Еспанська революція 1931-1939 рр., громадянська війна та революція в Китаї 1945-1949 рр., Іранська революція 1978-1979 рр. тощо.

Примітки

[1] Fredric Jameson, “Periodizing the 60s”, in Social Text, No. 9/10, The 60’s without Apology (Spring—Summer, 1984), pp. 178-209.

[2] Що у 1960-х рр. світ пережив революцію, такої точки зору дотримується зокрема Іммануїл Воллерстайн: Immanuel Wallerstein and Sharon Zukin, “1968, Revolution in the World-System: Theses and Queries”, in Theory and Society, Vol. 18, No. 4 (July, 1989), pp. 431-449.

[3] «Ц.К. визнає, що як міжнародне становище російської революції (повстання у фльоті в Німеччині, як крайнє виявлення наростання в усій Европі всесвітньої соціялістичної революції, далі загроза миру імперіялістів з метою задушити революції в Росії), так і воєнне становище (безсумнівна ухвала російської буржуазії та Керенського з Ко здати Пітер німцям), так і набуття більшости пролетарської партією в Радах … — все це ставить на чергу дня збройне повстання» (Засідання Центрального Комітету Р.С.-Д.Р.П. 23 (10) жовтня 1917 р. // Н. Ленін. Твори. — Том XXI. — Харків: Державне видавництво України, 1931. — Стор. 302). Див. також: Paul Lensch, Drei Jahre Weltrevolution, Berlin: S. Fischer, 1917; Herman Gorter, De wereldrevolutie, Amsterdam: J.J. Bos, 1918; Г.Е. Зиновьев. Мировая революция и Коммунистический Интернационал. — Петроград, 1921; Л.Д. Троцкий. Мировая революция и IV Конгресс Коминтерна. — Москва—Кремль: Издание ВЦИК, 1922 та инші твори.