Син Африки

Західні історики, особливо англійські, малюють ідилічну картинку колоніальних грабунків. Нібито до країни темної, відсталої, країни людожерів і чаклунів прийшов «Великий Білий Брат». Він прийшов сюди начебто ні в чому не зацікавлений, але хапав усе, що бачило око. В одній руці він тримав кодекс законів (англійці вихваляються тим, що ввели в колоніях «гуманне» британське законодавство), а в другій — хрест, щоб і чорним душам відкрити шлях на небо. Так він осідав і «цивілізовував», незважаючи на чорну невдячність місцевого населення, яке чомусь із зброєю в руках захищалося від прогресу.

В дійсності ж, звичайно, все було зовсім інакше. В Західній Африці існували дуже давно великі негритянські імперії, які досягли того ж рівня розвитку, що й деякі європейські держави. Гана, Малі та ряд інших країн відіграють почесну роль у древніх хроніках арабських мандрівників.

Один з них, Ібн Факіх, пише в IX сторіччі, що в «країні Гана золото росте, як морква, і збирають його після заходу сонця». Через двісті років інший арабський мандрівник Аль Бекрі записує, що «імператор Гани збирає податки в розмірі золотого динара за кожного навантаженого сіллю віслюка, який залишає королівство, і два динари за кожен транспорт солі, який прибуває… Все самородне золото, що є в королівстві, належить імператорові; народу дозволяють тільки промивати золотий пісок»…

Коли сьогодні західна преса намагається пояснити трагедію Конго «нездатністю негрів управляти своєю країною», — варто пригадати, що по Нью-Йорку ще гуляли ведмеді, коли в атласі Карла V, короля Франції, було вміщено великий портрет з підписом: «Цей негритянський імператор називається Муса Малі і є володарем негрів Гвінеї».

* * *

Від матері, навернутої місіонерами до християнства, він успадкував віру в бога. Від батька, негритянського ремісника, — наполегливість, працьовитість, витривалість: щоб утримати чотирьох дружин і багатьох дітей, батькові треба було тяжко працювати. Дуже тяжко, і в цьому молодий Кваме міг переконатися, — адже країна його жила ще майже у кам’яному віці… XX сторіччя.

Життєвий шлях Кваме Нкруми є водночас і типовим, і неповторним: здібного й талановитого юнака взяли під свою опіку колоніальна влада і місіонери. Адже вони розуміли, наскільки важливо для них спиратися на «чорні» кадри, просякнуті «європейським» духом, досить освічені і разом з тим віддані білим хазяям. Але в переважній більшості талановиті представники чорної молоді одверталися від своїх хазяїв і не раз ставали ватажками боротьби за незалежність. Для Нкруми до деякої міри університетом в цій галузі було навчання в Сполучених Штатах, чого він домігся завдяки своїй надзвичайній наполегливості і допомозі родини. Там протягом майже десяти років він багато чого навчився, а головне, побачив, що таке расизм. Нкрума багато читав; він буквально поглинав філософські праці, познайомився з творами Маркса. Навчаючись в університеті, він водночас заробляв собі на прожиття, не гребуючи ніякою працею.

Кваме здалеку уважно стежив за життям своєї країни. Переїхавши відразу ж після війни до Лондона для продовження навчання, він починає брати участь у політичному русі, вступає до студентських організацій. Саме тоді на території Великобританії перебуває водночас кілька сотень негритянських студентів з Африки, з яких лейбористський уряд вирішив виховати національні адміністративні кадри в колоніях, добре розуміючи, що в колоніальній системі хоч дещо треба змінити. Студентські організації перебувають під впливом радикального робітничого руху; серед молодих студентських діячів є чимало комуністів, які вбачають у комуністичній партії єдину політичну силу, що висуває безкомпромісну програму народного визволення. Близьким до цієї партії стає і Нкрума. Навчання в Лондоні він не закінчує і повертається на батьківщину, щоб зайняти посаду генерального секретаря партії Об’єднаної Конвенції, — першої політичної партії Золотого Берега, що народилася після другої світової війни.

Після недовгої боротьби керівна роль від реформістської, скомпрометованої співробітництвом з колоніальною адміністрацією Об’єднаної Конвенції переходить до нової партії, фактично заснованої Нкрумою, — Народної партії Конвенції, яка невдовзі стає найбільшою в країні організованою політичною силою. Колонізатори спочатку намагаються вжити класичних методів репресії: вони оголошують нелегальними деякі прогресивні організації, заарештовують активних діячів, забороняють газети. Нкрума був також заарештований. Коли ж це не допомагає, — а рух незалежності /5/ росте й дедалі ширшає, — британський уряд іде на поступки. Починається довгий період переговорів, в яких Нкрума грає чільну роль. Лондон викручується, компонує нові й нові конституції, розширює рамки самостійності, але не хоче погодитися на висунуті Народною партією Конвенції вимоги негайного самоврядування. Проте після повстання в Кенії (т.зв. рух Мау-Мау), загострення конфліктів у цілій Африці, уроків Азії, Лондон починає розуміти, що колонії він утримати не зможе, а якщо зволікати далі, то це буде роздмухуванням пожежі на всьому Чорному континенті. Отже, британський уряд йде на першу поступку: він дозволяє вибори до Територіальних Зборів, які завершуються беззастережною перемогою Народної партії. Незабаром Кваме Нкрума стає першим прем’єром незалежної країни Гани, — бо таку історичну назву обрала для себе колишня колонія Золотий Берег.

* * *

Роки 1959–1960 виводять Гану на широку світову арену як незалежну, повноправну державу. Цьому сприяв дальший розвиток народно-визвольного руху в Африці: проголошення незалежності Гвінеї, уряд якої з першої ж хвилини зайняв стійку політичну лінію у внутрішній та міжнародній політиці, події в Конго та ін.

Чималу роль тут відіграло також і розчарування в американській політиці. З свого навчання в США Кваме виніс враження, що Сполучені Штати займають антиколоніалістську позицію. В той час президент Рузвельт дав американській політиці новий напрям. Але після війни, особливо після повного включення США в НАТО, більшість членів якого є власниками колоній, Кваме Нкрума зрозумів, що, незважаючи на галасливі декларації й обіцянки, Захід аж ніяк не квапиться з економічною допомогою іншим країнам, якщо не вбачає в цьому безпосереднього стратегічного інтересу для себе. Сотні мільйонів доларів пливли на розв’язування війни в Лаосі; країни, що їх вважали у Вашінгтоні «стратегічно важливими для гри із Сходом», одержували кредити. А тимчасом Гана не могла допроситися позики, яка допомогла б розв’язати низку господарських проблем.

На прикладі Куби Кваме Нкрума переконався, що допомога і кредити соціалістичних держав сприяють розвиткові економіки відсталих країн, що світло приходить все ж зі Сходу, що, як писав Нкрума у своїй автобіографії в 1956 році, «постає потреба створення соціалістичного суспільства». Саме життя, самий хід подій вивели африканські держави і всі народи на єдино правильний шлях — шлях боротьби проти імперіалізму.

* * *

Нещодавно Гана справляла свій день народження: п’ятий рік проголошення незалежності. Від цього часу вона перетворилася на республіку, що посіла своє повноправне місце в Організації Об’єднаних Націй. Кваме Нкрума з трибуни ООН проголосив велику промову, його уважно слухали представники 99 держав, а радіо негайно переказало зміст промови Нкруми на весь світ.

Довгий і складний шлях до нового життя пройшов хлопчик з малесенького села Нкрофул, розташованого в районі із звучною назвою Нзіме…

(Переклад з польської) /6/

Джерело: Всесвіт (Київ). — 1962. — №6. — С. 5–6.

0 Responses to “Син Африки”



  1. Напиши коментар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Березень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Останні коментарі

Архіви

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: