4—25 (11—12 ст. ст.) грудня 1917 р. відбувся 1-ий Всеукраїнський З’їзд Рад Робітничих, Салдатських та Селянських Депутатів (в м. Харкові), який проголосив владу Рад.
26 (13 ст. ст.) грудня 1917 р. «всю повноту державної влади» на Україні взяв на себе перший Радянський уряд, перший — «Центральний Виконавчий Комітет Рад Р., С. та С. Депутатів України» який обрав перший Р.Н.К. — «Народний Секретаріят» і звернувся «до всіх робітників, селян та солдатів України» з першим маніфестом про утворення Радянської влади та про її завдання й ухвалив перші декрети про землю, про права народів та про робітничий контроль над виробництвом. /І/
МАНІФЕСТ
До всіх робітників, селян та салдатів України
Дружнім натиском робітників, салдатів та селян усієї Росії був скинутий уряд народнього обману, уряд Керенського. Всеросійські з’їзди робітничих, салдатських та селянських депутатів, де брали участь і Ради України, утворили нову владу — уряд народніх мас в особі Ради Народніх Комісарів, що є Робітничо-Селянським урядом Російської Федеративної Республіки.
Тільки після цього змогли здійснитися всі вимоги робітників та бідніших селян. Негайно було видано декрета про передачу селянам цієї землі без викупу й з усім інтвентарем, не чекаючи скликання Установчих Зборів, про робітничий контроль над виробництвом і 8-годинний робочий день та декрет про мир. Тільки народня влада спромоглася повести країну до миру, гідного революційного народу, тільки вона запровадила в армії виборність, зробивши її чисто народньою. Ці діяння радянського уряду стріли палкі почуття трудящих по всій країні, серед усіх народів, що входять до складу Російської Федеративної Республіки. Ради Робітничих, Салдатських та Селянських Депутатів підтримують Раду Народніх Комісарів.
Зате капіталісти, поміщики та инші дармоїди зняли шалену боротьбу з робітничо-селянською революцією, взявши за підпору спочатку деякі частини фронту, потім Дін і нашу Україну. Від імени фронту заговорила ставка, від імени Дону — Каледин, од імени України — Генеральний Секретаріят Ц. Ради.
Українська Ц. Рада, що її Ради Роб. та Салд. Депутатів не обирали, що її керовники є такі ж соціялісти, яким був і Керенський та його товариші з Тимчасового Уряду, Ц. Рада, на одну третину поповнена російськими меншовиками та правими соціялістами-революціонерами — ця Ц. Рада задумала обернути Україну в буржуазну республіку й у вигляді національного самовизначення оборонити інтереси капіталістів та урядовців як українських, так і російських, яким робітничо-селянська революція несе остаточну загибіль і знищення. /ІІ/
Центральна Рада відмовилася поширити на території Української Республіки декрета про землю, що його видав Всеросійський з’їзд Рад Роб., Салдат. та Селянських Депутатів з участю представників од Рад Українських. Ц. Рада замість робітничого контролю над виробництвом намагалася запровадити державний контроль, вона провадила боротьбу з Радами й пробувала, супроти них, всю владу на місцях передати міським думам та земствам.
Генеральний Секретаріят ставлючи опір розпорядженням найвищого командування всеросійської армії розстроював фронт, заважаючи цим успішному провадженню мирних переговорів, пробуючи, як це тепер з’ясувалося зловмисно затягнути війну до весни в інтересах франко-англійських капіталістів. Але буржуазні керовники Ради не тільки намагалися охоронити українську й неукраїнську буржуазію від натиску трудящих клас, вони вчинили відвертий злочин проти робітників та селян, увійшовши в спілку з служником буржуазії, з другом кадетів, з генералом Калединим, який розганяє робітничі організації на Харківщині та Катеринославщині й що його військо, утворене з ударників, юнкерів та обдурених козаків, б’є робітників і ґвалтує їхніх жінок та дочок. Щоб підтримати Каледина Центральна Рада заборонила перепуск через Україну революційного війська, по зрадницькому роззброїла радянське військо в Києві й пробувала втягнути українську демократію до братовбивної війни з Росією, нацьковуючи українських робітників, салдатів та селян на російських — брехливо запевняючи, що Рада Народніх Комісарів загрожує волі України.
За таких обставин 3 грудня в Києві повинен був відбутися 1-й Всеукраїнський з’їзд Рад Роб., Салд. та Селянських Депутатів, що його скликав Обласний Виконком Рад, але керовники буржуазної Центральної Ради силою й обманом перешкодили роботі цього з’їзду. Тоді більшість делегатів од Рад Робітничих та Салдатських Депутатів, а також частина селянських делегатів переїхали до Харкова, де з’єдналися з делегатами Рад Донецько-Криворізької области й довели роботу з’їзду до краю.
З’їзд Рад України вважав за потрібне припинити злочинну політику Ц. Ради, що мала відвагу діяти від імени трудящих мас, взявши на себе всю повноту державної влади в Українській Народній Республіці. Обраному на з’їзді Ц. В. К. доручено утворити нову владу — владу робітничо-селянську. Центральна Рада за постановою з’їзду Рад України позбавлена тих прав, що їх вона собі загарбала: одночасно з цим Центральний Секретаріят Ц. Ради втрачає свої уповноваження. Від цього часу уряд України є Народній Секретаріят, що його призначає Ц.В.К. Всеукраїнської Ради Робітничих, Салдат¬ських та Селянських Депутатів. /ІІІ/
З утворенням робітничо-селянського уряду України зникла примара тієї кривавої війни, що її хотів викликати попередній Генеральний Секретаріят між демократією українською й демократією російською, бо перше, що вважав за свій обов’язок, зробити Ц.В.К., це — звернутися до Ради Народніх Комісарів з заявою, що війни між Україною й Росією бути не може, що цієї війни бажала Ц. Рада, але не трудящі маси.
Товариші робітники, салдати та селяни України, пам’ятайте завжди, що нова влада, яку обрали наші Ради, буде сильна тільки через вашу підтримку!
Товариші робітники та салдати! Зміцнюйте владу своїх радянських організацій по містах і провадьте найрішучішу боротьбу проти всіх, хто буде перешкоджати цій владі.
Товариші селяни, коли ви змагаєтесь до того, щоб землю вам було передано негайно, а не тоді, коли з цим погодяться поміщики, що їх так ревно захищала Ц. Рада від свавільних захватів, коли вам обридло одержувати від влади тільки обіцянки, й вам потрібна чесна й одверта оборона ваших інтересів, налагоджуйте тісний звязок з Радами Робітничих, Салдатських Депутатів і разом з ними допомагайте новій Радянській владі виконувати їй завдання. Пам’ятайте, що тільки в товариській спілці робітників, салдатів та селян можлива перемога над заможніми класами. Ц. Рада постаралася розбити цю спілку й завдяки їй представництво селянства в Харкові було недостатнє. Ц.В.К. в найближчому часі скликає II з’їзд Рад і вжиє всіх заходів, щоби селянські Ради були представлені на цьому з’їзді яко мога повніше.
Товариші робітники, салдати та селяни! Ваші представники закликали нас до влади за вашою підтримкою й у тісному єднанні з братами-робітниками, салдатами та селянами всієіь иншої Росії ми не боїмося жодних тягарів, ми не кинемо свого поста, ми не підемо з нього, доки не виконаємо завдань, що їх поклав на нас з’їзд або доки новий з’їзд не обере инших.
Хай живе Українська Робітничо-Селянська Республіка!
Хай живе влада Рад Робітничих, Салдатських та Селянських Депутатів!
Хай живе соціялізм!
Центральний Виконавчий Комітет Рад Робітничих, Салдатських та Селянських Депутатів України. /ІV/
Джерело: Літопис революції (Харків). – 1927. – №5–6. – С. I–IV.
Вперед 