Герберт Маркузе
Я дуже радий чути, що у доповіді, прочитаній цього ранку моїм другом Норманом Бірнбаумом, йшлось про утопічні поняття і про те, як на перший погляд утопічні поняття перекладали на мову дійсности або, щонайменше, перебувають у процесі перекладу на мову дійсности завдяки травневим і червневим подіям у Франції.
Одночасно я радий виступати перед вами у присутності Ернста Блоха, що його твір «Geist der Utopie» [«Дух утопії». — Пер.], опублікований більше сорока років тому, вплинув принаймні на моє покоління і показав, наскільки реалістичними, наскільки наближеними до дії, наближеними до практики можуть бути утопічні поняття. Це велика честь для мене!
Тут я хочу слідувати в цьому напрямку. Мене не злякає найшкідливіша ідеолоґія сьогодення, а саме ідеолоґія, що вона применшує, осуджує і висміює як просто «утопічні» та «лише» спекулятивні найважливіші поняття і образи вільного суспільства. Цілком важливо, що саме за цими сторонами соціялізму, які сьогодні висміюються як утопічні, ховається принципова відмінність, ріжниця між правдиво соціялістичним суспільством й істнуючими суспільствами — навіть промислово найрозвиненішими. Гадаю, що сьогодні ми є свідками постання проти сторін соціялізму й уявлень про нього, на які накладено заборону, — спроби вловити витіснені сторони й образи соціялізму, що вони знову і знову вириваються назовні, що вони відроджуються і продовжують жити в студентських рухах. Продовжити читання “Царство свободи й царство доконечности. Переосмислення”