Олексій Ясь
Українська проблематика в творчості К. Маркса репрезентована здебільшого в контексті його історико-філософських зацікавлень європейською минувшиною доби пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби. Крім того, вона порушується в межах провідної проблематики студій, присвячених зовнішній політиці Російської імперії та дипломатичній історії Європи, а найбільше — у робочих і підготовчих нотатках. У видовому плані матеріали Маркса представлені у вигляді конспектів, підготовчих записів та хронологічних виписок з низки історичних праць, зокрема з «Історії Польщі» Й. Лелевеля, «Бунта Стенькі Разіна» і «Гетьманства Виговського» М. Костомарова та ін. Крім того, українська тематика інколи порушувалася Марксом у межах провідної проблематики деяких інших студій.
Уважається, що вперше козацтво українське згадується на сторінках конспекту Маркса з праці «Історія Польщі» Й. Лелевеля. Зокрема, Маркс відзначає участь полку низових козаків у Тридцятилітній війні 1618-48 рр. на боці австрійських Габсбурґів, стисло висвітлює війну Б. Хмельницького з Річчю Посполитою та ін. У конспекті Маркса з праці «Бунт Стенькі Разіна» представлено кілька виписок про соціальне розшарування запорозького козаків. У конспекті Маркса зі студії «Гетьманство Виговського» подано нотатки про походження козаків, запозичені, мабуть, у західноєвропейських авторів, розлогі відомості про розподіл соціально-політичних сил по смерті Б. Хмельницького (на 2 партії — пропольську та проросійську), соціальну диференціацію козацтва та становлення старшинської ієрархії, коментарі про обрання гетьманом І. Виговського та ін. Крім того, Маркс означує тогочасну боротьбу за гетьманську булаву як громадянську війну на українських землях. Низка нотаток про Україну міститься в «Хронологічних виписках» Маркса. Зокрема, у цих робочих матеріалах представлене відоме визначення Маркса «Запорозька Січ — християнська козацька республіка» (можливо, запозичене з праць М. Костомарова), яке подавалося майже в усіх радянських працях з історії українського козацтва. Українська тематика репрезентована і в студії Маркса «Викриття дипломатичної історії XVIII століття». У цій праці Маркс висвітлює переважно англо-російські взаємини і принагідно подає низку коментарів, зокрема вказує на спадкоємність політики Російської держави та Російської імперії, спрямованої на ліквідацію республіканських державних утворень (Новгородської республіки, республіки козаків) тощо.
Імовірно, Маркс виявляв певну зацікавленість й іншими українськими справами. Зокрема, в особистій бібліотеці Маркса зберігалася написана французкою мовою праця М. Драгоманова «Українська література, заборонена російським урядом» (1878) з численними помітками про поезію Т. Шевченка, Кирило-Мефодіївське товариство та ін.
Праці Маркса з’явилися на українських землях наприкінці 1860-х і у 1870-х рр. Зокрема, І. Франко 1879 року уперше переклав українською мовою 24-й розділ [«Так звана первісна акумуляція» — прим. «Вперед»] з 1-го тому «Капіталу», але не зміг його опублікувати. У 1890-х рр. кілька україномовних перекладів праць Маркса з’явилися в Галичині. Протягом 1880-90-х рр. чимало праць Маркса в російськомовних перекладах поширювалися на теренах підросійської України. 1902 року у Львові був виданий українською мовою «Маніфест Комуністичної партії».
Учення Маркса … справило певний вплив на погляди й світосприйняття низки відомих українських інтелектуалів, у т.ч. Ю. Бачинського, М. Драгоманова, Б. Кістяківського, С. Кривенка, Лесі Українки, М. Павлика, М. Порша, М. Туган-Барановського, І.Франка, Л. Юркевича та ін. З М. Зібером, С. Подолинським та І. Фесенком Маркс був знайомий особисто, а з С.Подолинським підтримував епістолярний зв’язок.
Наприкінці XIX — на початку XX ст. ортодоксальний марксизм був суттєво трансформований В.Леніним та іншим більшовицькими теоретиками до російських соціокультурних передумов і політичних обставин. Водночас з’явилася низка реформаторських і ревізіоністських візій вчення Маркса (австромарксизм, «легальний марксизм» та ін.), які справили певний вплив на політ. діячів та інтелектуалів (С. Булгаков, М. Ратнер, М. Туган-Барановський, Л. Юркевич та ін.).
З офіційною канонізацією марксизму як державної ідеології за радянських часів праці Маркс не раз перевидавалися. Cпершу, протягом 1920-х рр., мали місце паліативні спроби академічного вивчення марксизму як в УСРР (І. Дашковський, В. Юринець та ін.), так і взагалі в СРСР. Втім, хвиля сталінських репресій на початку 1930-х рр. супроти учених та інтелігенції поклали край навіть поміркованому вивченню спадщини Маркса. Відтоді і до кінця 1980-х рр. студіювання марксизму, зокрема інтерпретація та видання творів Маркса, здійснювалося, виключно в межах ідеологічних потреб та партійних вимог. Натомість радянське керівництво впровадило практику тотального вивчення офіційної догматичної версії вчення Маркса.
У межах канонічної радянської інтерпретації марксизму 1985 було завершене україномовне видання праць Маркса та Енгельса в 50-ти томах. Однак публікація конспектів Маркса з праць М.Костомарова та деяких інших матеріалів здійснювалася на обширах СРСР вибірково, позаяк обмежувалася ідеологічними міркуваннями та директивами керівництва Комуністичної партії України та Комуністичної партії Радянського Союзу. Зокрема, російськомовний переклад конспекту Маркса з праці «Гетьманство Виговського» М.Костомарова був підготовлений Є. Шабліовським, В. Сарбеєм та К. Соловйовою 1968 року для багатотомного збірника «Архів Маркса й Енгельса», але так і не був надрукований. Україномовний переклад цього конспекту був оприлюднений В.Сарбеєм лише 1993 року у «Працях центру пам’яткознавства» (вип. 2) АН України (нині Національна академія наук України) та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. 1989 був опублікований російськомовний переклад студії Маркса «Викриття дипломатичної історії XVIII століття».
Твори Маркса українською мовою видавалися і за кордоном, зокрема товариство «Космос» у Берліні (Німеччина) протягом 1920-х рр. У 1927-29 рр. вперше за редакцією А. Річицького був виданий українською мовою «Капітал». Поза межами УРСР праці та спадщину Маркса вивчали українські вчені В. Голубничий, Р. Роздольський, П. Феденко, Р. Шпорлюк та ін. З розпадом СРСР зацікавлення постаттю Марксом і його спадщиною суттєво підупали й нині переважно обмежуються цариною спеціалізованих академічних студій.
Праці: Стенька Разин. «Молодая гвардия», 1926, №1; Хронологические выписки. В кн.: Архив Маркса и Энгельса, т. 8. М., 1946; Листування К. Маркса і Ф. Енгельса з російськими політичними діячами. К., 1953; Разоблачения дипломатической истории XVIII века. «Вопросы истории», 1989, №№1-4.
Література: Зибер Н. Давид Рикардо и Карл Маркс в их общественно-экономических исследованиях. С.-П., 1897; Антонович Д. Карл Маркс і українці. «Дзвін», 1913, №3; Донцов Д. Енгельс, Маркс і Лясаль про «неісторичні нації». «Літературно-науковий вістник», 1914, №№2-3; Туган-Барановский М.И. Теоретические основы марксизма. М., 1918; Каутський К. Економічна наука Карала Маркса. К., 1918; Карл Маркс і Фрідріх Енґельс про диктатуру пролетаріяту. Берлін—Київ, 1921; Стеклов Ю. Карл Маркс. Його життя й діяльність 1818-1883. Харків—Берлін—Нью-Йорк, 1922; Кавтський К. Маркс і його історичне значення. Х., 1925; Гермайзе О. Українські соціялісти та основоположники наукового соціалізму. «Життя й революція», 1925, №№1-2; Річицький А. Карл Маркс, його життя, діяльність і наука. Х., 1922; Берлін, 1927; Гаврилюк В. Національне питання у Маркса й Енгельса. Х., 1930; Мерінґ Ф. Карл Маркс. Історія його життя. Х.—К., 1931; Сборник к пятидесятилетию смерти К.Маркса. Х., 1933; Юринець В. Філософська ґенеза Маркса. Х., 1933; Білецький О. Світова література в творах Маркса й Енгельса. «Червоний шлях», 1934, №№6—7/8; Феденко П. Український громадський рух у ХХ ст. Подєбради, 1934; Адамович А. Твори К.Маркса і Ф.Енгельса, заборонені царською цензурою на Україні. «Література і мистецтво», 1943, №9, 5 травня; Notaty Karoły Marxa z «Histoire de Pologne» Joachima Łełewela. «Archiwum Historii, Fiłozofii i Myśli społecznej», 1959, nr.4; Багмут Й.А., Шморгун П.М. Видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса на Україні: Бібліографічний покажчик. Х., 1965; Багмут Й.А. Розповсюдження «Капіталу» К.Маркса на Україні (до 100-річчя видання 1-го тому «Капіталу»). «Український історичний журнал», 1967, №9; Волянюк М.М. Львів’янин, особисто знайомий з К.Марксом. Там само; Кравчук П. Про видання «Капіталу» К.Маркса українською мовою в Канаді. «Український історичний журнал», 1967, №12; Сарбей В.Г., Шаблиовский Е.С. Н.И.Костомаров в историографическом наследии Карла Маркса. «Вопросы истории», 1967, №8; Котляр М.Ф. Історія народів СРСР у «Хронологічних виписках» К.Маркса. «Український історичний журнал», 1968, №4; Шморгун П.М. Видання і розповсюдження творів К.Маркса на Україні. Там само; Храковський Й.Н. З історії дослідження теоретичної спадщини К.Маркса в УРСР. «Український історичний журнал», 1968, №5; Шморгун П.М. Карл Маркс і Україна. К., 1968; Rosdolsky R. Zur Entstehungsgeschichte des Marxschen Kapital. Frankfurt am Mein, 1968; Мавродина Р.М. К.Маркс о взаимоотношениях Киевской Руси и кочевников. «Вестник Ленинградского университета. Серия: История», 1971, №20; Глизь І.І. Holubnychy V. Marxography and Marxology: What Is Known about Marx? 1972; Розповсюдження праць К.Маркса на Україні наприкінці ХIХ—початку ХХ ст. «Український історичний журнал», 1983, №6; Лещенко М.Н. Карл Маркс і Україна. «Український історичний журнал», 1983, №5; Карл Маркс: біографія. К., 1984; Невичерпний арсенал революційної думки [Наукова конференція, присвячена завершенню видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса в 50-ти томах українською мовою, м. Київ, 1985]. «Український історичний журнал», 1986, №2; Шпорлюк Р. Маркс—Ліст—Палацький: Націоналізм у Центральній Європі. «Сучасність», 1987, №4; Сарбей В.Г. Про Марксів конспект розвідки М.Костомарова «Гетьманство Виговського». «Праці центру пам’яткознавства» (К.), 1993, вип. 2; Його ж. Сторінки історії українського козацтва в творчій спадщині Карла Маркса. В кн.: Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 500-річчю українського козацтва (Київ—Дніпропетровськ, 13-17 травня 1991 р.), вип. 2. К., 1993; Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К., 1998; Пролеєв С. Профетизм модерної німецької філософії: К.Маркс і Е.Гусерль. «Філософська думка», 2009, №1.
Джерело: Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Київ: «Наукова думка», 2009. — 790 с., іл.
Видання творів Маркса українською: К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест. Клівленд, 1917; К. Маркс і Ф. Енґельс. Комуністичний маніфест. Київ, 1918; К. Маркс і Ф. Енґельс. Про диктатуру пролєтаріату. Берлін—Київ, 1921; К. Маркс. Громадянська війна у Франції. Харків, 1921; К. Маркс. Заробітна плата, ціна й зиск. Харків—Берлін—Нью-Йорк, 1923; К. Маркс. Злидні філософії. Відповідь на «Філософію злиднів» Прудона. Харків—Берлін—Нью-Йорк, 1923; К. Маркс. Вісімнацяте Брюмера Луї Бонапарта. Харків, 1925; К. Маркс. Наймана праця й капітал. Харків, 1925; К. Маркс. До критики політичної економії. Харків, 1926; К. Маркс. Капітал. Критика політичної економії. Том I. Книга I. Харків, 1927; К. Маркс. Заробітна платня, ціна й зиск. Харків—Київ, 1930; К. Маркс. Фоєрбах. Харків—Київ, 1930; К. Маркс і Ф. Енґельс. Вибрані листи. Харків—Київ, 1931; К. Маркс. Клясова боротьба у Франції 1848-1850. Харків—Київ, 1932; К. Маркс. Критичні уваги на книгу А. Ваґнера «Загальна або теоретична національна економія». Харків, 1932; К. Маркс. Листи до Куґельмана. Харків, 1933; К. Маркс. Капітал. Критика політичної економії. Том I. Книга I. Харків, 1934; К. Маркс. До критики політичної економії. Кихв, 1935; К. Маркс. Капітал. Том III, ч. I. Кн.. III. Київ, 1936; К. Маркс. Вибрані твори. Том 1. Київ, 1936; К. Маркс і Ф. Енґельс. Іспанська революція. Статті. Київ, 1937; К. Маркс. Критика Готської програми. Київ, 1938; К. Маркс і Ф. Енгельс. Вибрані листи. Київ, 1954; К. Маркс. До історії російського імперіялізму в XIX столітті. «Вперед» (Мюнхен), 1952, №7-8; К. Маркс. Думки з приводу російсько-турецької війни 1852/53 рр. «Вперед» (Мюнхен), 1952, №7-8; К. Маркс і Ф. Енгельс. Про релігію. Київ, 1965; К. Маркс і Ф. Енгельс. Маніфест комуністичної партії. Київ, 1968; К. Маркс, Ф. Енгельс. З ранніх творів. Київ, 1973; К. Маркс і Ф. Енгельс. Маніфест комуністичної партії. Київ, 1975; К. Маркс і Ф. Енгельс. Про мистецтво. Київ, 1978; К. Маркс. Капітал (три томи в одній книзі). Київ, 1982; К. Маркс і Ф. Енгельс. Повне зібрання творів. 50 тт. Київ, 1985; К. Маркс. Таємниці дипломатичної історії XIX ст. «Всесвіт» (Київ), 2008, №9-10.
Вперед 