Ґі Дебор і суспільство спектаклю

Роман Тиса

Ситуаціоніст-інтернаціоналіст

Ґі Ернест Дебор народився 28 грудня 1931 року в Парижі в родині фармацевту. Його батько помер, коли Дебор був ще дитиною, і мати відправила його до бабусі, з якою вони жили в північній Італії і південній Франції. Школу закінчив у Каннах. Саме у Каннах він зацікавився аванґардним течіями у мистецтві (дадаїзмом, сюрреалізмом) і кіном. Вивчав право в Паризькому університеті, але навчання не закінчив; вирішив стати письменником.

На початку 1950-х рр. Дебор увійшов у контакт з аванґардистським гуртком летристів, який очолював письменник, поет і художник Ісідор Ізу, і став співзасновником поетично-політичної ґрупи «Летристський Інтернаціонал». Ґрупа активно експериментувала з художніми практиками та започаткувала кілька своєрідних способів поводження з оточуючою дійсністю й маніпулювання ідеолоґією, які набули популярности в 1960-ті рр. Приміром, летристи здійснювали багатогодинні безцільні прогулянки містом — так званий «дрейф» (dérive), під час якого треба було прагнути вирватися з монотонности повсякденности та переосмислити місто й своє місце в ньому. Радикальний колаж «крадіжка» (détournement) передбачав повторне використання чужого літературного, художнього або кінематоґрафічного матеріялу для геть инших цілей. Часто таким матеріялом слугували комікси.