Posts Tagged 'Ірляндія'

Соціалізм і націоналізм

Джеймс Конноллі

Наразі в Ірландії працює низка агентств, які опікуються збереженням національного духу в серцях людей. Ці агентства, незалежно від того це рухи за ірландську мову, літературні товариства чи комітети пам’яті, поза сумнівом, виконують потрібну для нашої країни роботу, яка допомогає зберегти від згасання дорогоцінну расову й національну історію, мову й характерні риси наших людей.

Проте, є небезпека, що занадто жорстким дотриманням притаманних їм сучасних методів пропаганди, і послідовним ігноруванням життєво важливих питань, вони можуть призвести лише до стереотипізації наших історичних досліджень – в бік ідеалізації минулого, або у кристалізацію-перетворення націоналізму в традицію – славну і героїчну, проте все-таки тільки традицію.

Тепер традиції можуть забезпечити, і часто забезпечують, матеріали для славного мучеництва, але ніколи вони не будуть достатньо міцними, аби керувати поривом успішної революції.

Національний рух сучасності – повинен не просто відродити старі і сумні трагедії нашої минувщини, він повинен завізувати себе готовим до вимог сучасності.

Необхідно продемонструвати ірландцям, що наший націоналізм – не просто хвороблива ідеалізація минулого, а здатна до формулювання чітка й певна відповідь на проблеми сьогодення, а також політичне й економічне віровчення, адаптоване до вимог майбутнього. Продовжити читання ‘Соціалізм і націоналізм’

Advertisements

Червоний прапор над зеленим островом

Сергій Іщенко

У 1869 році у женевській газеті „Egalite” прихильники анархістського лідера Михайла Бакуніна звинуватили Карла Маркса і Генеральну раду Міжнародного товариства робітників (Першого Інтернаціоналу) в тому, що ті нібито надмірно захопилися ірландським питанням і нав’язують його міжнародному робітничому рухові на шкоду інтересам пролетаріату. І дійсно, Ірландія для лівих другої половини ХІХ століття була тим самим, чим для лівих другої половини століття ХХ стала Палестина. Імперіалізм на Зеленому острові наочно демонстрував свою звірячу сутність. Колосальна несправедливість стосовно ірландського народу не могла залишити байдужою жодну людину, що вірила у соціальний прогрес. У тому ж році, коли з’явилися статті в „Egalite”, в Ірландії почали створюватися перші секції Інтернаціоналу. Проте провідною силою національно-визвольного руху стало „Ірландське революційне братство”, члени якого називали себе „феніями” на честь легендарної військової дружини епічного героя Фінна. Радикалізм феніїв, що прагнули шляхом таємно підготованого збройного повстання створити незалежну Ірландську республіку, відбивав гнів та протест народних мас острову проти англійського колоніалізму, проти вигнання селян з землі. Перший Інтернаціонал, критикуючи змовницькі тенденції діяльності „братства”, водночас підтримував боротьбу феніїв, у 1867-70 роках приймав участь у кампанії проти смертних вироків учасникам феніанського руху, за амністію ув’язненим республіканцям. Ленін відзначає: „Політика Маркса і Енгельса в ірландському питанні дала визначний взірець, що й нині зберігає величезне практичне значення, взірець того, як повинен ставитися пролетаріат націй-гнобителів до колоніальних рухів”. Поєднання марксистської програми з практикою національно-визвольної боротьби в Ірландії пов’язане з іменем видатного революціонера Джеймса Коннолі. Продовжити читання ‘Червоний прапор над зеленим островом’

Вибрані листи: Маркс Маєрові й Фоґтові (9 квітня 1870)

Маркс Маєрові й Фоґтові

9 квітня [1870 р.]

Багато років вивчаючи ірляндське питання, я дійшов того висновку, що рішучого вдару панівним англійським клясам можна завдати не в Англії, а лише в Ірляндії (а він мав би вирішальне значення для робітничого руху в цілому світі).

1 грудня 1869 р. Генеральна рада видала таємний обіжник, що я його склав французькою мовою (для впливу на Англію мають значення лише французькі, а не німецькі газети) про зв’язок ірландської національної боротьби з емансипацією робітничої кляси й про ставлення Міжнароднього товариства робітників до ірляндського питання, що випливає звідси. Перекажу вам стисло суть головних тез. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Маєрові й Фоґтові (9 квітня 1870)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (10 грудня 1869)

Маркс Енґельсові

Лондон, 10 грудня [1869 р.]

Найближчого вівтірка (залишаючи на боці всі „інтернаціональні” і „гуманні” фрази про „справедливість для Ірляндії”, що в раді Інтернаціоналу зрозумілі самі собою), я доводитиму, що  б е з п о с е р е д н і й  і н т е р е с  а н г л і й с ь к о ї  р о б і т н и ч о ї  к л я с и  в  т о м у,  щ о б  з в і л ь н и т и с я  в і д  с в о г о  т е п е р і ш н ь о г о /175/ з в’ я з к у  з  І р л я н д і є ю. На цьому я глибоко переконаний з причин, що їх англійським робітникам почасти я не можу сказати. Довгенько я думав, що ірляндські порядки можна зруйнувати за допомогою впливу англійської робітничої кляси. Цей погляд я завжди висував у „Нью-Йоркській Трибуні”. Глибше вивчення переконало мене зворотного. Англійській робітничій клясі  н і ч о г о  н е  в д а с т ь с я  з р о б и т и, поки вона не спекаються Ірляндії. Центр ваги — в Ірляндії. Ось чому ірляндське питання таке важливе для соціяльного руху взагалі. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Енґельсові (10 грудня 1869)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (9 грудня 1869)

Енґельс Марксові

Манчестер, 9 грудня [1869 р.]

Ірляндія все ще залишається „священним островом”, що його поривання не можна плутати з клясовою боротьбою звичайнісінького грішного світу. Почасти, звичайно, це має характер справжнього божевілля. Почасти ж провідниками безперечно керує свідомий розрахунок. Вони підтримують це твердження, щоб зберегти, таким чином, своє панування над селянами. До цього прилучається й те, що селянство мусить брати своїх літературних представників з-поміж міської буржуазії та її ідеологів. З цього погляду Дублін для Ірляндії є те самісіньке, що Копенгаген для Данії (я розумію католицький Дублін). Але для цих панів увесь робітничий рух чистісінька єресь і ірляндський селянин не повинен знати, що соціялістичні робітники є єдині його спільники в Европі.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 175.

Вибрані листи: Маркс Куґельманові (29 листопада 1869)

Маркс Куґельманові

29 листопада [1869 р.]

Ти бачив мабуть у „Volkstaat” запропоновані від мене резолюції проти Ґладстона в питанні про ірляндську амнестію. Я напав тепер на Гладсона — і це тут зчинило галас—так само, як раніш на Пальмерстоиа. Тутешні еміґранти-демагоги люблять поглузувати з континентальних деспотів із безпечного далека. Для мене це має лише тоді свою принаду, коли робиться vultu instantis Tyranni (перед лицем самого тирана).

Однак мій виступ у цьому ірландському питанні про амнестію, а також і моя подальша пропозиція на Генеральній раді про те, щоб обговорити становище англійської робітничої кляси в Ірляндії і ухвалити з приводу цього певну постанову, мали звичайно ще й інші цілі, крім тої, щоб голосно й рішуче висловитися за пригноблювану Ірляндію проти її гнобителів. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Куґельманові (29 листопада 1869)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (18 листопада 1869)

Маркс Енґельсові

18 листопада [1869 р.]

Останнього вівтірка відкрилась дискусія про пункт №1 — ставлення британського уряду до питання про амнестію ірляндців. Я говорив приблизно годину з чвертю за многоразових похвал і потім запропонував до пункту № 1 таку резолюцію:

„Ухвалено, що в своїй відповіді на домагання ірляндців звільнити ув’язнених ірляндських патріотів, — у відповіді, що міститься в листі п-на Ґладстонн п-ві „О’Ші і т. д.—  перший навмисно образив ірляндську націю;

що він сполучає політичну амнестію з умовами однаково /172/ образливими як для жертов поганого уряду, як і для народу, до якого вони належать; Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Енґельсові (18 листопада 1869)’


Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Тра    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти