На день народження

Аттіла Йожеф

Тридцять два роки… Відкриюсь щам, люди.
Ось незабаром і старість прибуде!
Що з того,
їй-богу!
Сидячи тут, у кав’ярні, у тиші
Я написав віншування у вірші
Собі,
далебі…
Тридцять два роки на плечі лягло.
Зайвого пенге в руках не було!
Признаюся я,
вітчизно моя,
Міг би я стать педагогом у школі,
і не нудився б в конторі ніколи.
Ось так,
друг бідак!
Сказали в Сегеді: — Іди собі з богом!
Тут місця покірним, твоє — за порогом.
Що, значить, сказать?
Зав’язать!

Угорські події і світовий комунізм

В.

Інтервенція совєтських військ в Угорщині потрясла рядове членство всіх комуністичних партій світу. Багато щирих комуністів, які були задивлені в СССР як першу в світі комуністичну державу та вірили в її непорочність, побачили тепер, що зразкуватися на СССР не лише небезпечно, але й недоцільно.

Під впливом угорських подій і ідей, що скриваються в деклярації совєтського уряду від 30. 10. 1956 роблять американські комуністи підготовку до зміни партійного статуту в дусі різних шляхів до соціялізму. В проєкті між іншим сказано, що «спільні вузли між робітниками всіх країн зміцняться, якщо робітничі рухи різних країн співпрацюватимуть в атмосфері незалежности й рівноправности та користуватимуться правом братерської й конструктивної критики». З цього видно, що американські комуністи підтримують комуністів Польщі й Юґославії.

Реставрація в Мадярщині

Василь Чернета

Зміни з економічній програмі мадярської компартії, що їх оголосив новий прем’єр Мадярщини Імре Нодь, який 4-го липня ц. р. зайняв місце Матяша Ракоші, можна розглядати як тактичний і тимчасовий еквівалент НЕП-у Леніна, але який, у відміну від цього останнього, переводиться при зовсім нових історичних обставинах. Ця нова програма, викладена в промові Імре Нодя в парляменті, є одним з найбільших жестів примирення з залишками капіталітичних елементів і рівночасно відступом від економічної програми сталінізму. Покищо ще тяжко передбачити те, що прийде завтра, оскільки так званий сталінський світ зазнав так багато змін після смерти Сталіна, що вдаватися в якісь передбачення надто небезпечно. Залишається єдина можливість: проаналізувати цю нову програму під кутом зору розвитку сучасних історичних обставин.

Революція в Угорщині

В. Фелікс (Всеволод Голубничий)

Те, чого ледь-ледь уникла Польща, не уникла Угорщина. Якби Ґомулка і Охаб не озброїли заздалегідь варшавських робітників і не запобігли воєнному переворотові, ізолювавши політично Рокосовського, якби не злякали вони Хрущова і не примусили його зупинити наступ совєтських дивізій на Варшаву, Польща палала б у народньому повстанні проти російських окупантів, комуністи ізолювали б себе від мас, а натомість до мас примазалися б різні реакціонери, нащадки й слуги довоєнної буржуазії, яких лишилось небагато, але які ще є.

Угорщина дещо відрізняється від Польщі і клясовим укладом суспільства, і традиціями. Угорщина менше індустріялізована, ніж Польща. В її суспільстві далеко більшу силу становлять дрібновласницькі елементи, які, хоч безперечно, й трудові, не експлуататорські, проте політично нестійкі й до певної міри здатні підпадати під вилив реакційних елементів. Ці останні в Угорщині значно сильніші, ніж в Польщі, бо 25 років фашистівська диктатура Горті плекала їх і вишколювала. Перебування Польщі й Угорщини в протилежних таборах підчас минулої світової війни залишило поважний штамп на традиціях сучасних поколінь.

Різниця складу суспільства й традицій помітно відбилася й на складові та політичному обличчі комуністичних кадрів обох країн. Тоді як польський пролетаріат має довголітні традиції соціялістичного й комуністичного руху, угорський пролетаріат таких традицій не має. Після падіння Угорської Радянської Республіки в 1919 році в країні весь час панував фашизм. Антифашистські партизани й революціонери в Угорщині, що дещо зактивізувалися в часи минулої війни, походили головно з села. Нечисленні ж орґанізовані члени компартії весь час перебували на еміґрації в Москві. Після окупації Угорщини совєтською армією, а далі — після комуністичного перевороту в 1947-48 рр., ряди угорських комуністів поповнилися партизанами, молоддю, але були вістки, що навіть і бувших фашистів приймали в партію з огляду на брак досвідчених кадрів апаратчиків.