Тези про основи соціяльно-політичного, економічного та культурного розвою тюркських народів Азії і Европи…

Мірсаїд Солтанґаліїв

I. Методольоґія.

Перш ніж визначити засновки, що на їх базовано соціяльно-політичний, економічний і культурний розвій тюркських народів Азії і Европи за нашого часу, треба бодай коротко сказати про нашу методольоґію щодо цього питання.

Щоби уникнути непорозумінь і затемнень змісту, треба сказати, що ми вирішуємо це питання, як і будь-які инші, з матеріялістичного погляду та з огляду на матеріялістичну філософію. А з усіх течій цієї революційно-філософської школи беремо найрадикальнішу – так званий історичний або діялєктичний матеріялізм. Ми певні, що саме ця течія (ветка) матеріялістичної філософії найправильніша, що саме вона науково обґрунтовує певні явища соціяльного життя людської спільноти і в цей спосіб є системою пізнання цих явищ, котра стоїть на науковому ґрунті, – почерез неї можна найправильніше та найточніше проаналізовати їхні причини та найпевніше передбачити їхні наслідки.

Позатим одразу скажемо, що нашу заяву щодо приналежности до школи діялєктичного – певніше енерґетичного – матеріялізму не треба сприймати за малпування західньоевропейських представників сеї школи (так званих марксистів або комуністів) і всього, що уважане чи видаване ними за продукт цієї школи.

Соціяльна революція та Схід

Мірсаїд Солтанґаліїв

І

Соціяльна революція в Росиї — лишень початок, один із етапів світової міжнародньої соціяльної революції. Так чи так, вона має прибрати форму революційної боротьби, відчайдушного й вирішального герцю двох непримиренних ворогів, двох суперечливих сил — міжнароднього пролєтаріяту та міжнароднього імперіялізму. Креси горожанської війни, що вона триває зараз у межах бувшої Російської монархії, треба побільшити та поглибити так своїм змістом, внутрішньо, як і своїм проявом, зовнішньо. Помалу, поступом революції, до цієї війни, що загалом є останньою людською бійнею в світі, долучать ся й мимоволі мають долучити народи й країни. Се конечне і невідворотнє. Старий світ надто втратив на силі. Він крекче й ламається. Тріськає і геть розпадається. Уся земля, всі її атоми прагнуть оновитися, стати на геть иншу ногу. Не тільки для певних индивідів людськости, а й для народів і держав як культурно-історичних ріжновидів прийшов переламний час, коли кожен із них визначає собі долю й конечно стає по той бік барикади, який він собі визначить. Хоч-не-хоч, а мусиш прийняти бій і свідомо чи мимоволі прибрати «червоного» чи «білого» кольору.