Вибрані листи: Маркс Куґельманові (29 листопада 1869)

Маркс Куґельманові

29 листопада [1869 р.]

Ти бачив мабуть у „Volkstaat” запропоновані від мене резолюції проти Ґладстона в питанні про ірляндську амнестію. Я напав тепер на Гладсона — і це тут зчинило галас—так само, як раніш на Пальмерстоиа. Тутешні еміґранти-демагоги люблять поглузувати з континентальних деспотів із безпечного далека. Для мене це має лише тоді свою принаду, коли робиться vultu instantis Tyranni (перед лицем самого тирана).

Однак мій виступ у цьому ірландському питанні про амнестію, а також і моя подальша пропозиція на Генеральній раді про те, щоб обговорити становище англійської робітничої кляси в Ірляндії і ухвалити з приводу цього певну постанову, мали звичайно ще й інші цілі, крім тої, щоб голосно й рішуче висловитися за пригноблювану Ірляндію проти її гнобителів.

Робітничий клас і національне питання

В. І. Ленін

Росія – строката у національному відношенні країна. Урядова політика, політика поміщиків, підтримуваних буржуазією, пройнята вся наскрізь чорносотенним націоналізмом.

Політика ця спрямована своїм вістрям проти більшості народів Росії, які становлять більшість її населення. А поруч з цим підводить голову буржуазний націоналізм інших націй (польської, єврейської, української, грузинської і т. д.), намагаючись відвернути робітничий клас національною боротьбою або боротьбою на національну культуру від його великих світових завдань. Національне питання вимагає ясної постановки і розв’язання з боку всіх свідомих робітників.

Коли буржуазія боролася за свободу разом з народом, разом з трудящими, вона відстоювала повну свободу і повну рівноправність націй. Передові країни, Швейцарія, Бельгія, Норвегія і ін., дають нам зразок того, як мирно уживають вкупі і мирно відокремлюються одна від одної вільні нації при справжньому демократичному ладі.