Клясові характеристики й ідеолоґії

Кваме Нкрума

Істнує тісний зв’язок між суспільно-політичним розвитком, боротьбою між суспільними клясами та історією ідеолоґій. Взагалі інтелектуальні рухи чітко відображають напрямки економічного розвитку. У первісних суспільства, де фактично відсутній поділ на кляси, виробнича діяльність людини безпосередньо відбивається на його поглядах та естетичних смаках. Але в клясовому суспільстві зв’язок виробничою діяльністю і культурою не такий очевидний. Слід брати до уваги психолоґію конфліктуючих кляс.

Певні суспільні звички одяг, інститути та орґанізації пов’язані з певними клясами. Можна визначити, до якої кляси певна особа належить, просто подивившись на її зовнішній вигляд, одяг, манеру поведінки. Так само всяка кляса має свої, притаманні тільки їй інститути та орґанізації. Наприклад, кооперативи та профспілки є орґанізаціями робітничої кляси. Професійні асоціяції, торгівельні палати, біржі, ротері-клюби, масонські товариства тощо інститутами середньої кляси, буржуазії.

Негритюд як пошук самобутності у франкомовній літературі Карибських островів

Марина Столяренко

Негритюд — культурний, літературний, ідейний, філософський і світоглядний афро-карибський концепт ХХ століття. Він стоїть в одному ряду з іншими ідеологіями національної ідентичності та культурного й політичного самовизначення народів «третього світу», що набули поширення в епоху деколонізації. Естетична й культурологічна привабливість (іноді аж занадто підтримувана засобами шоу-бізнесу) негрської культури робить актуальним дослідження цього явища, яке досі, на жаль, майже не висвітлювалося в українській гуманітаристиці.

У французькому тлумачному словнику «Робер» можна знайти визначення негритюду, яке дав Леопольд Седар Сенґор — видатний африканський поет ХХ століття, філософ, теоретик і політик, перший президент Сенегалу (1960-1980), перший африканець, який отримав докторський ступінь у Франції. Він визначає негритюд як «групу характеристик, способів мислити, відчувати, властивих чорній расі; що належать чорній расі»; «між негритюдом і французькою культурою немає суперечностей» (16, с. 1479). Культурологічний словник «Робер» визначає негритюд так: 1) цитуючи Сенґора та антильського поета Еме Сезера, як «спадщину культури, цінностей та (…) духу негро-африканської цивілізації» і «співвідношення “свідомості” та “бажання бути негром”»; 2) як ствердження самого факту бути негром; 3) визначаючи чорну расу як сукупність Чорних (15, с. 927). Далі наводиться уривок з поеми Сезера «Щоденник повернення в рідну країну».