Хто інспірує кризу?

Лариса Заливна

Демократична громадськість Донбасу з тривогою відзначає, що останнім часом соціально-політична обстановка в Україні загострюється. Однією з причин цього, на перший погляд , є реформи уряду Кучми, які супроводжуються різким підвищенням цін. Але дійсні причини знаходяться значно глибше, вони сягають своїм корінням в попередній режим. Давайте без емоцій, з холодною головою їх проаналізуємо.

Якщо вести мову про те виробництво, що визначає рівень добробуту простої людини, а не рівень військової моці країни, то тут Донбас давно і традиційно відстає: по виробленню товарів народного споживання він займає останнє місце в Україні: Луганська область — 24 місце, Донецька — 25. Забезпечення населення товарами народного споживання на Донбасі майже повністю залежить від поставок, які в останній час різко скоротилися. Це — перше.

Пояснюючи кризу

Інтерв’ю з Девідом Гарві

Девід Гарві є почесним професором антропології і географії в аспірантурі Міського університету Нью-Йорка, директором університетського Центру із простору, культури і політики, а також автором багатьох книг. Він викладав «Капітал» Карла Маркса впродовж майже сорока років. Гектор Агредано розмовляв із ним про його щойно опубліковану книгу «Загадка капіталу» («The Enigma of Capital»), економічну кризу і відповідь на неї зліва.

У «Загадці капіталу» ви критикуєте мейнстрімних економістів за їхню неспроможність передбачити кризу. Чи не могли б ви розказати, чому буржуазні економісти пропустили настання кризи, в той час як багато марксистів її передбачали? Якими в цьому випадку є переваги марксизму над буржуазною економічною теорією?

На мій погляд, центральною ідеєю в марксизмі, звичайно ж, є ідея суперечності.  Капіталістична система розглядається як така, що в самій своїй основі містить набір суперечностей, які стикаються одна з одною і таким чином витворюють суспільство, завжди засноване на різного роду суперечностях. Наприклад, суперечність між капіталом і працею, очевидна для будь-якого марксиста, створює основу для класової боротьби. Але існують і інші види суперечностей – між виробництвом і споживанням, між споживчою вартістю і міновою вартістю. Всі ці суперечності мають місце.