Posts Tagged 'експлуатація'

Заробітна платня, ціна й зиск

Карл Маркс

Громадяни!

Перше, ніж перейти до самої теми, дозвольте мені подати кілька попередніх уваг.

Справжня пошесть страйків і загальне прагнення підвищити заробітну платню панує тепер на континенті. Це питання обмірковуватиме наш конгрес[1]. Ви, що стоїте на чолі Міжнародньої Асоціяції[2], повинні в цім важливім питанні мати свій певний погляд. Через те я вважаю за свій обов’язок розглянути справу ґрунтовно, ризикуючи надужити вашим терпінням.

Друга моя попередня увага має стосуватися до громадянина Вестона[3]. Він перед вами не тільки розвивав, а й прилюдно боронив такі погляди, про які знав, що вони дуже непопулярні в робітничій клясі, проте вважає їх за відповідні її інтересам. Кожен із нас повинен шанувати такі докази моральної мужности. Я сподіваюся, що, не вважаючи на неприкрашений стиль мого викладу, наприкінці він сам побачить, що я згоджуюсь із тими правдивими діями, на яких, мені здається, ґрунтуються його твердження; але я вважаю, що в своїй теперішній формі вони теоретично хибні, а практично — небезпечні.

Переходжу тепер до самої теми. Продовжити читання ‘Заробітна платня, ціна й зиск’

Українське село вчора і сьогодні (поза соціальною справедливістю)

ukrseloМикола Мельник

У 1917 р. у Росії відбулася революція, яка, волею обставин, з часом утвердила свій порядок і в Україні. Перемогла партія більшовиків, яка проголошувала себе виразницею волі пролетаріату, робітників і селян. Одним з гасел була ліквідація нерівності між містом і селом, що склалася на той час у царській Росії. Проте подальші події інакше обернулися для українського села.

Оскільки революційні події майже повністю зупинили промислове виробництво і ліквідували попередню систему розрахунків і обміну між містом і селом, продовольство, вироблене селянами, могло тільки вилучатися під різним виглядом, без будь-якої компенсації. Село стало головним об’єктом грабунку для всіх без винятку воюючих сторін Громадянської війни. На відміну від міщанина, представника чиновництва, інтеліґенції, буржуазії чи пролетаріату, селянин не був мобільним, і не міг, як попередні верстви, мігрувати ні соціально, ні територіально, оскільки головною його власністю була земля і худоба (а часто – тільки робочі руки), він не був соціально адаптованим до міських умов, а також обтяженим (як правило) чисельною сім’єю.

У подальшому, в ході “побудови соціалістичної держави”, село стало: 1) ареною проведення небувалих соціальних експериментів; 2) забезпечило матеріальну базу для здійснення індустріалізації, у т.ч. утопічних проектів шляхом запровадження “ножиць цін” (які полягали у нееквівалентному обміні с/г продуктів на промислові товари і послуги) та банального відчуження цих продуктів; 3) понесло без перебільшення (!) величезні людські втрати через голод 20-х, 30-х і 40-х рр., використання українських селян у якості гарматного м’яса у ІІ світовій війні, масові репресії (які полягали як у фізичній ліквідації, так і у виселеннях). Продовжити читання ‘Українське село вчора і сьогодні (поза соціальною справедливістю)’


Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

Введіть адресу своєї ел.пошти