Posts Tagged 'вибрані листи'



Вибрані листи: Енґельс Бльохові (21 вересня 1890)

Енґельс Йосипу Бльохові

Лондон, 21 вересня [1890 р.]

З погляду матеріялістичного розуміння історії основний момент в історичному процесі кінець-кінцем є виробництво й відтворення дійсного життя. Ні я, ні Маркс більшого не доводили. Якщо хтось перекрутить це твердження в тому розумінні, ніби економічний момент є єдиний визначний момент, тоді це твердження обертається на абстрактну, безглузду фразу, що /265/ нічого не говорить. Економічне становище — це основа, але на перебіг історичної боротьби впливають і в багатьох випадках визначають переважно форму її різні моменти надбудови: політичні форми клясової боротьби та її наслідки — конституції, що їх установила переможна кляса після своєї перемоги й т.ін. правові форми, і навіть відображення всіх цих справжніх боїв у мозку учасників, політичні, юридичні, філософські теорії, релігійні погляди та їхній дальший розвиток у систему догмів. Тут є взаємодіяння всіх цих моментів, в якому, кінець-кінцем, економічний рух, як доконечний, прокладав собі шлях через нескінченну низку випадковостей (тобто речей і подій, у яких внутрішній взаємний зв’язок до того віддалений, або до того важко його визначити, що ми можемо забути про нього, вважати, що його немає). В- противному разі застосувати теорію до будь-якої історичної доби було б легше, ніж розв’язувати найпростіше рівняння першого ступеня.

Ми творимо свою історію самі, але, поперше, ми творимо її серед досить певних передумов та умов. Серед них, кінець-кінцем, економічні є вирішальні. Проте й політичні умови й т.ін. навіть традиції, що живуть у людських головах, відіграють певну ролю, хоч і не вирішальну. Пруська держава виникла й розвинулась з історичних і, кінець-кінцем, економічних причин. Але навряд чи можна, не ставши педантом, запевняти, що серед сили дрібних держав Північної Німеччини саме Бранденбурґ був призначений на ролю великої держави, в якій втілилися економічні різниці, мовні різниці, а з часів реформації і релігійні відміни між північчю й півднем, при чому це заздалегідь визначила саме тільки економічна конечність, а інші моменти не впливали (головна причина те, що Бранденбурґ володів Прусією й через це був втягнений в польскі справи, а отже й у міжнародні політичні стосунки, які стали за вирішальні також і при утворенні могутности Австрійської династії). Ледве чи пощастить будь-кому, не викликавши сміху, пояснити економічно існування кожної маленької німецької держави в минулому й тепер, або пояснити економічно походження горішньо-німецьких змін у голосівках, які поділяють Німеччину (щодо діялекту), на дві половини, що посилюється ще географічно гірським пасмом від Судетів до Тавнуса! Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Бльохові (21 вересня 1890)’

Вибрані листи: Енґельс Шлютерові (11 січня 1890)

Енґельс Шютерові

11 січня [1890 р.]

Бурхливий потік робітничого руху минулого літа поступово стихає. А найкраще—це те, що неприродні симпатії буржуазної зграї до робітничого руху, як це було під час страйку портових робітників, поступаються перед природнішими почуттями недовір’я та неспокою. В страйку, силоміць накиненому робітникам від компанії, робітників знову залишили філістери. І це дуже добре; я хотів би лише, щоб Берне переконався коли-небудь цього всього на власному досвіді, коли, наприклад, він сам керуватиме яким небудь страйком, бо він ще й досі створює собі з приводу цього різні ілюзії.

При вашій революції в американському соціялістичному казані найголовніше те, що ви жорстоко поквиталися з Розенберґом і К°. Німецькі партії, як такі, мусять перестати існувати в Америці, бо вони починають дуже гальмувати рух. Так само, як англійці, американські робітники не забаряться й підуть своїм власним шляхом. Починати з ними з теорії—неможна; їхній власний досвід, помилки й погані наслідки цих помилок поставлять їх віч-на-віч з теорією, а тоді аll right (все добре). Самостійні народи йдуть своїм власним шляхом, а між ними англійці та їхні найсамостійніші нащадки—американці. Від тупої впертости остров’янина нерідко увірвається терпець, та зате вона є і запорукою того, що розпочате раз, вже буде доведене до кінця. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Шлютерові (11 січня 1890)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (8 грудня 1882)

Енґельс Марксові

Лондон, 8 грудня [1882 р.]

Для того, щоб з’ясувати собі остаточно паралель між германцями Тацета і північно-американськими червоношкірими, я простудіював І т. твого Банкрофта[1]. Схожість справді тим паче разюча, що способи виробництва істотно відмінні: тут — рибалки й мисливці, що не заходатуються коло скотарства й рільництва, там — кочове скотарство, що переходить у рільництво. Це доводить, що на цьому ступені спосіб виробництва менш вирішальний, ніж степінь розкладу стародавніх зв’язків кревного споріднення й стародавнього спілкування статів у межах племени. В противному разі Тлінкіти в колишній Російській Америці не могли б бути подібні як дві краплі води на германців, — ще більше навіть, ніж твої ірокези. Тут же розв’язується й інша загадка: як погоджується повага до жінок з тим, що на них накладають головну масу роботи. Далі потвердилася моя здогадка, що jus primae noctis (право на першу ніч), яке було в Европі колись у кельтів і слов’ян, є залишок стародавніх /240/ статевих зносин: у двох племен дуже далеких одне від одного і різних раc, воно існує для шаманів, що є представники племени. Я довідався з книжки дуже багато також і про германців, покищо цього цілком досить. Мехіко й Перу мені доведеться відкласти. Я відіслав Банкрофта назад, а із праць Маврера дістав і інші; отже вони в мене всі, повнотою. Мені треба було переглянути їх для моєї прикінцевої замітки про „Марку”. Вона стає досить довга й мені не подобається, хоч я двічі чи тричі переписував її. Зробити звіт на 8-ю сторінках про виникнення, розквіт і занепад — це не жарт. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (8 грудня 1882)’

Вибрані листи: Енґельс Куно (24 січня 1872)

Енґельс Куно

24 січня [1872 р.]

Бакунін, що інтригував проти Інтернаціоналу до 1868 р., вступив у нього відразу ж після невдачі на мирному конгресі в Берні і зараз же почав всередині Інтернаціоналу затівати змову проти Генеральної ради. В Бакуніна своєрідна теорія, мішанина прудонізму з комунізмом, при чому для першого характеристичне, що він вважає за головне лихо, яке треба усунути не капітал, не класові суперечності між капіталістами і робітниками, що виникають завдяки суспільному розвиткові, а державу. Тим часом, як маси соціяль-демократичних робітників, так само як і ми тримається такого погляду, що державна влада є не що інше, як організація, яку створили собі панівні кляси—землевласники й капіталісти—для того, щоб боронити свої суспільні привілеї, Бакунін твердить: держава утворила капітал, капіталіст посідає свій капітал лише з ласки держави. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Куно (24 січня 1872)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (24 березня 1870)

Маркс Енґельсові

24 березня [1870 р.]

Пересилаю тобі листа російської колонії в Женеві. Ми їх допустили (в Інтернаціонал), я прийняв їхнє доручення бути за їхнього представника в Генеральній раді й надіслав їм стислу відповідь (офіційну, поруч з приватним листом), дозволивши їм опублікувати її в їхній газеті. Курйозне становище—бути за представника „молодої Росії”. Не знаєш до чого це може тебе призвести і в якій дивній компанії можеш опинитися. В офіційній відповіді я хвалю Флеровського й підкреслюю, що головне завдання російської секції — допомагати Польщі (тобто звільнити Европу від свого власного сусідства).

Про Бакуніна я вважав за безпечніше не говорити ні слова, ні в офіційному, ні в приватному листі. Але чого я їм ніколи не прощу — це того, що вони величають мене Venerable (шановний). Вони, мабуть, гадають, що мені 80-100 років. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Енґельсові (24 березня 1870)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (5 березня 1869)

Маркс Енґельсові

5 березня [1869 р.]

Доданий документик[1] надійшов учора (хоча він і датований 27 лютого). Ти надішли мені його назад, як тільки прочитаєш, бо наступного вівтірка я подам його раді. Панам з „Альянсу” треба було, мабуть, багато часу, щоб укласти цей твір.

Насправді для нас було б далеко краще, якби вони залишили при собі свої „незчисленні легіони” у Франції, Еспанії і Італії.

Бакунін думає, коли ми ухвалимо його радикальну програму, то він зможе її розблаговістити й таким чином до певної міри скомпромітувати нас. Якщо ми висловимося проти, то нас уславлять як контрреволюціонерів. Крім того, коли ми її допустимо, то він подбає за те, щоб на Базельському конґресі його підтримала деяка галаслива юрба. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Енґельсові (5 березня 1869)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (20 червня 1866)

Маркс Енґельсові

20 червня [1866 р.]

Вчора на раді Інтернаціоналу обмірковувалися сучасні воєнні справи. Про це оголошено заздалегідь і кімната наша була дощенту напихана. Надіслали своїх також і пани італійці. Дискусія, як і слід чекати, перейшла на питання про „національності” взагалі й про те, як ставимося до цього питання ми. Дальше обговорення перенесене на найближчий вівторок.

Французи, яких було дуже багато, не ховали своєї ворожнечі до італійців. /182/

Представники „молодої Франції” (не робітники) почали з того, що всяка національність і самі нації — все це застарілі пересуди. Прудонізоване пітірнеріянство. Всіх треба розбити на дрібні „групи”, або „комуни”, що й собі утворюватимуть „союз”, але не державу. І ця „індивідуалізація” людства і відповідні їй „mutualisme” (взаємодопомога) повинні розвиватися, тим часом історія в усіх інших країнах зупиниться й увесь світ чекатиме, поки, нарешті, французи встигнуть для того, щоб зробити соціяльну революцію. Тоді вони зроблять перед нами спробу, а ввесь інший світ, вражений силою їхнього прикладу, зробить те самісіньке. Якраз того самого чекав Фур’є від своєї зразкової фаляцстери. Взагалі ж усі, хто обтяжує „соціяльне” питання „пересудами” старого світу,—всі вони „реакціонери”. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Енґельсові (20 червня 1866)’


Грудень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Введіть адресу своєї ел.пошти