Posts Tagged 'вибрані листи'



Вибрані листи: Енґельс Марксові (23 травня 1856)

Енґельс Марксові

Менчестер, 23 травня [1856 р.]

Подорож наша по Ірляндії була така: ми поїхали з Дубліна в Ґалвей на західньому узбережжі, потім двадцять миль всередину країни, потім у Лімеріж, потім вниз Шанноном в Тарберт, Тралі, Кілларней і назад у Дублін. Всього близько 460—500 англійських миль. Ми бачили близько 2/3 усієї країни. За винятком Дубліну,—що стосується до Лондону,—як Дюссельдорф до Берліну, цілком має характер колишньої маленької столиці і збудованої на англійський зразок,—вся країна, а надто міста, справляють таке вражіння, ніби перебуваєш у Франції або в горішній Італії. Від жандарів, попів, бюрократів, адвокатів, дворян аж в очах рябить, і цілковитий брак будь-якої промисловосте, так що просто могло б здатися незрозумілим, з чого живуть всі ці паразити, якби селянські злидні не пояснювали цього.

Помітно по всіх кутках, що „вжито заходів”. Уряд втручається скрізь, про так зване самоврядування немає й мови. /168/

Ірляндію можна вважати за першу англійську колонію, саме за таку, що нею завдяки її близькости до метрополії, керують все ще по-старому. І тут чудово видно, що так звана свобода англійських громадян заснована на поневоленні колоній. Ніде я не бачив стільки жандарів, і пруський жандарсько-спіртуозний вираз обличчя цих констеблів, озброєних карабіном, багнетом і ручними кайданами, доведений тут до високого ступеня досконалости. Своєрідні для країни руїни. Стародавніші з V й VI століття, новітні—XIX століття з всіма переходовими ступенями між ними. Найдавніші—це лише церкви. З 1100 року — церкви й замки. З 1800 року — селянські будинки. По всьому заходу, особливо в околицях Ґалвей, скрізь порозкидувані такі руїни селянських будинків, залишених житцями здебільшого з 1846 р. Я ніколи не думав, щоб голод мав таку, мовляв, наочну реальність. Спустіли цілі села й посередині їх розташувалися чудові парки дрібних землевласників, що майже самі там і живуть. Це здебільшого адвокати. Така картина створилася в наслідок спільного діяння голода, еміґрації й „чистки”. При цьому навіть худоби немає на полях. Рівнина—це буквально пустеля, яка нікому непотрібна. В графстві Клер, на південь від Ґалвей, трохи краще, там є худоба, а ближче до Лімеріка—пагорбки, чудово оброблені фармерами, здебільшого шотландцями. Там країна має буржуазний вигляд. На південному заході місцевість гориста, багато болот і надзвичайно пишні ліси, потім знову тягнуться чудові пасовища, особливо в Тепперері; ближче до Дубліна йдуть місця, де помітно, що земля поступовім попадає в руки великих фармерів. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (23 травня 1856)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (10 травня 1870)

Маркс Енґельсові

10 травня [1870 р.]

Куґельман надіслав мені в день мого народження два сувої шпалер із робітної кімнати Ляйбніца; мені це було дуже приємно. Минулої зими Ляйбніців будинок був зруйнований і дурні ганноверці все повикидали (вони могли б відкрити в Лондоні цілий магазин реліквій. Ці два сувої зображають щось мітологічне. На одному — Нептун на своїх хвилях, на другому — Венера, Амур і т. д. все це в поганому смаку Людовіка XIV. Навпаки, помітна добротність ручної роботи того часу проти теперішнього. Я повісив обидві речі в своїй робітній кімнаті. Ти знаєш, як я поважаю Ляйбніца.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 168.

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (25 вересня 1869)

Маркс Енґельсові


Ганновер, 25 вересня [1869 р.]

Під час цієї подорожі по Бельґії, життя в Аахені і поїздки Райном, я переконався, що треба енерґійно виступити проти попів, особливо в католицьких країнах. В цьому напрямку я й діятиму за допомогою Інтернаціоналу. Вони залицяються до робітничого питання там, де це їм здається за відповідне (наприклад, єпископ Кеттелер у Майнці, попи на з’їзді в Дюссельдорфі і т. ін.). По суті 1848 р. ми працювали для них, лише вони під час реакції скористалися з наслідків революції.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 168.

Вибрані листи: Енґельс Марксові (6 червня 1853)

Енґельс Марксові

Манчестер, 6 червня [1853 р.]

Брак земельної власности є справді ключ до цілого Сходу. В цьому полягає вся політична й релігійна історія. Але чому східні народи не дійшли до земельної власности, не дійшли навіть февдальної власности? Мені здається, що причини головне в підсонні й у властивостях ґрунту, особливо в зв’язку з великою пустельною смугою, що тягнуться від Сагари навскоси через Арабію, Персію, Індію й Татарію аж до найвищої азіатської високорівні. Першу умову рільництва становить тут штучне зрошення, а це є справа або краевого або центрального урядів. У східніх урядів завжди лише три відділи: фінанси (грабунок всередині країни), війна (грабунок всередині й поза межами), громадські роботи (піклування за відтворення). Британський уряд уреґулював № 1 і 2 дещо буржуазніше, а № 3 закинув зовсім і індійське сільське господарство гине. Вільна конкуренція там цілком оскандалилась. Землю там запліднюють штучно і в тому разі, коли водогони руйнується, то гине й рільництво; цим якраз і пояснюється той цікавий факт, що цілі /55/ країни, колись блискуче оброблені, тепер залишені й пустельні (Пальміра, Петра, руїни в Іємені й місцевості, в Єгипті, Персії та Індостані). Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (6 червня 1853)’

Вибрані листи: Маркс Енґельсові (2 червня 1853)

Маркс Енґельсові

2 червня [1853 р.]

Твого листа про євреїв і арабів я прочитав з великою цікавістю. 1) В усіх східніх племен можна встановити загальне співвідношення між осілістю однієї частини їх і кочовим побутом другої частини, що існує з самого початку історії. 2) За Магомета торговельний шлях із Европи до Англії дуже змінився й арабські міста, що брали велику участь в торгівлі з Індією і т.ін., занепали з комерційного погляду, що у всякому разі теж дало поштовх. 3) Що ж до релігії, то це питання можна легко звести до загального питання, на яке легко відповісти: чому історію Сходу уявляють, як історію релігій. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Енґельсові (2 червня 1853)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (травень 1853)

Енґельс Марксові

Без дати, мабуть, травень [1853 р.]

Вчора я прочитав книжку про арабські написи, за яку я тобі казав. Вона досить цікава, хоча скрізь огидно визирає піп і оборонець біблії. Найбільший тріюмф для нього в тому, що він міг вказати на кілька помилок Ґіббона в стародавній /52/ географії, звідки він і виводить висновок, що й теологія Ґіббона теж нічого неварта. Книга називається «The Historical Geography of Arabia by the Reverend Charles Forster» (Історична географія Арабії його велебности Чарлза Форстера). Найкращі висновки, що випливають звідси такі:

1. Наведена в книзі «Буття» генеалогія, що її видають за генеалогію Ноя, Авраама і т.д., є по суті досить вичерпливий перелік бедуїнських племін того часу відповідно до більшої чи меншої споріднености в говірках і т.д. Дотепер бедуїнські племена називають себе, як відомо, Бені Салед, Бені Юсуф і т. ін., тобто сини такого то і такого то. Ця назва, що походить із стародавньо-патріярхального ладу життя, призводить до такого роду генеалогії. Перелік родів у книзі «Буття» потверджується більш-менш і стародавньою географією, і новітні подорожні наводять, що ці старовинні ймення з деякими діялектичними відмінами здебільшого існують ще й тепер. Із цього випливає, що євреї були таке саме бедуїнське плем’я, як і всі інші, але це плем’я стало неподібне на інші й опинилося в суперечності з ними через місцеві умови, хліборобство й т.ін. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (травень 1853)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (26 квітня 1853)

Енґельс Марксові

26 квітня [1853 р.]

У Франції торгівля, либонь, падає. Надто зменшився безпосередній довіз бавовни з Америки, так що Франція тепер єдина країна, яка одержала цього року, не зважаючи на величезний американський врожай, менше, ніж минулого року, і ледве-ледве більше, ніж за рік політичних заколотів (1851 р.), коли „соціялістичний вир загрожував поглинути порядок і суспільство”. Довіз 1822 р. свідчить за тимчасовий магічний ефект державного перевороту. 1853 р., виявляється занепад. Дещо завжди йшло з Ліверпуля до Гавру, але далеко не такою кількістю, як раніш. Взагалі, як видно, у Франції промисловість не процвітає. Цього разу здається становище серйозне й спирається на витиснення французьких товарів із чужоземних ринків власними продуктами даної країни. Масове вигнання робітників 1851—1852 р.р. починає давати свої наслідки. Я переконаний, що це вигнання особливо спричинилося до поширення й поліпшення англійських і американських фабрик, що вироблюють паризькі речі, бронзові вироби і т.ін. і тепер ще сучасний режим безкарно гонить пролетаріят за кордон, хоча й менше, ніж раніш. Французька промисловість навіть за мирних умов повинна піти під три чорти, бо там завжди користуються змовою як „засобом керувати”, а також завдяки тому, що пролетаріят весь час висилається. Англійці і янкі зуміють використати справді придатну частину французьких робітників.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 52.

Вибрані листи: Маркс Швайцерові (24 січня 1865)

Маркс Швайцерові

Лондон, 24 січня [1865 р.]

Я дістав учора листа, де ви вимагаєте від мене докладної критики прудонових творів. На жаль, брак часу не дозволяє мені задовольнити вашого бажання; крім того, я не маю ні одної праці цього письменника. Однак, на доказ своєї готовости піти вам назустріч, я нашвидку написав невеличку нотатку. Ви можете доповнювати її, змінювати, скорочувати, — одне слово, робити з нею, що хочете.

Я не пам’ятаю перших Прудонових спроб. Його шкільна праця про «Всесвітню мову» («Langue universelle») свідчить, як сміливо він береться за питання, розв’язати які йому не вистачає найелементарнішого знання.

Його перша праця «Що таке власність?» («Qu’est ce que la propriété?») є безперечно найкраща. Вона створила епоху, якщо не новиною свого змісту, то новою й сміливою манерою все висловлювати. В творах французьких соціялістів і комуністів, відомих Прудонові, власність не лише критикували з різних поглядів, а й утопічно «нищили». Цією книжкою Прудон став приблизно в такі стосунки до Сен-Сімона й Фур’є, в яких стояв Фоєрбах до Геґеля. Проти Геґеля Фоєрбах дуже бідний. Але після Геґеля він зробив епоху, бо підкреслив деякі пункти, неоприйнятні для християнської свідомости й важливі для прогресу філософської критики, які Геґель залишив у містичній напівтемряві.

Стиль цієї Прудонової праці має, якщо можна так висловитися, сильну мускулятуру. За головну її перевагу я вважаю саме стиль. Помітно, що тут навіть те, що Прудон повторює, він відкриває самостійно, і все, що він говорить, для нього нове й здається йому таким. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс Швайцерові (24 січня 1865)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (21 серпня 1851)

Енґельс Марксові

Манчестер, 21 серпня [1851 р.]

Я прочитав половину Прудона і цілком поділяю твій погляд. Його заклик до буржуазії, його поворот до Сен-Сімона й багато інших подібних пасажів, що трапляються вже в критичній: частині, безперечно потверджують, що він, власне кажучи, ототожнює промислову клясу, буржуазію з пролетаріятом. На його думку очевидно, що ці дві кляси суперечать одна одній лише тому, що революція не закінчена. Уся псевдофілософська конструкція тут як на долоні: до революції промислова кляса в незалежному бутті, від 1789 р. до 1848 р. — в суперечності, в запереченні.

Прудонова синтеза повинна закінчити собою все в цілості врочистим ура. Мені це здається за останню спробу теоретично відстояти буржуазію. Наші засновки про вирішальний вплив матеріального виробництва, про класову боротьбу й т. ін., почасти засвоєно, здебільшого в перекрученому вигляді, і на цьому збудовано досвід за допомогою псевдогеґелівського штукарства втягнути пролетаріят назад в буржуазію. Синтетичної частини я ще не читав. Серед нападок на Люї Бляна, Робесп’єра, Руссо, де-не-де в книзі трапляються непогані речі. Але взагалі його критика політики невимовно претенсійна й плитка: наприклад, з приводу демократії, де він підходить до питання виключно з погляду числа голів, як це робить „Нова пруська газета” і вся історична школа, і де він /15/ не соромиться будувати систему, виходячи з найпримітивніших міркувань, гідних школяра. І яка це велика думка, що урядова влада й свобода несполучні й що жодна урядова форма не може дати йому достатньої моральної підстави, заради якої він стане її слухатися. Стонадцять чортів, навіщо ж тоді влада?! /16/

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 15-16.

Вибрані листи: Маркс П.В.Анненкові (28 грудня 1846)

proudhonМаркс П.В.Анненкові

Брюссель, 28 грудня [1846 р.]

Любий Анненков, ви вже давно б одержали мою відповідь на вашого листа від 1-го листопада, якби мій книгар не запізнився аж до минулого тижня надіслати мені Прудонову книжку „Філософія злиднів”. Я проглянув її за два дні для того, щоб відразу подати вам свою думку про неї. А що я прочитав книжку дуже швидко, то не можу вдаватися в подробиці. Я можу говорити лише про загальне вражіння, яке вона справила на мене. Якщо хочете, я докладніше напишу в другому листі.

Щиро признаюсь, що вважаю книжку за погану, дуже погану. Ви самі жартуєте в своєму листі з приводу „печаті німецької філософії” (sur le coin de la philosophie allemande), з якої пишається Прудон у цьому сповненому хвастощів і недостиглому творі. Але ви гадаєте, що філософська отрута не отруїла економічного розвитку. Я теж далекий від того, щоб за причину помилок економічного розвитку вважати Прудонову філософію. Прудон не тому подає фалшиву критику політичної економії, що він є прихильник сміховинної філософії, але тому подає сміховинну філософію, що не зрозумів сучасного суспільного /4/ ладу в його сполученості (engrenement), коли вживати слова, що його запозичив Прудон у Фур’є, як і багато іншого.

Чому Прудон говорить про бога, про загальний розум, безособовий розум людства, що ніколи не помиляється, що завжди дорівнює самому собі, що про нього треба мати лише правильне поняття, щоб володіти істиною? Чому він віддається слабому геґельянству, щоб вважали його за потужного мислителя? Продовжити читання ‘Вибрані листи: Маркс П.В.Анненкові (28 грудня 1846)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (24 жовтня 1869)

Енґельс Марксові

Менчестер, 24 жовтня [1869 р.]

Від Ірляндії до Росії всього лише один крок. На історії Ірляндії можна простежити, як нещастя для народу, коли він поневолив інший нарід. Всі англійські свинства мають свій початок у поневоленні Ірляндії. Мені треба ще посидіти над кромвелівською добою, але я майже вже певен, що перебіг справ Англії був би інший, якби не треба було воєнним способом панувати над Ірляндією й утворювати нову аристократію.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О. Соболів.) — Державне видавництво «Пролетар», Харків-Київ, 1931. — Стор. 172.

Вибрані листи: Енґельс Марксові (29 лютого 1869)

Енґельс Марксові

Менчестер, 29 лютого [1869 р.]

Вибори в Тепперері — подія. Вони примушують феніїв перейти від марних змов і підготови дрібних вибухів на шлях дій, либонь, хоча й законних, але насправді далеко революційніших проти всього того, що вони робили після свого невдалого повстання. Насправді вони засвоїли собі спосіб діяння французьких робітників, а це є величезний крок наперед. Тільки б усе вдалося провести так, як передбачалось. Той страх, який навіяв буржуазії цей новий поворот справ і галас всієї ліберальної преси, — все це є найкращий доказ того, що цього разу вдар молотка прийшовся якраз по головці цвяха… Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (29 лютого 1869)’


Червень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

Останні коментарі

Архіви

Введіть адресу своєї ел.пошти