Ще до питання народніх комун в Китаї

Б.Левицький

В попередньому числі «Впереду» ми поінформували читачів у загальному про постанову ЦК Комуністичної Партії Китаю щодо т.зв. народних комун. В міжчасі появилися матеріяли, з яких можна докладніше оцінити значення китайських комун не тільки з погляду їх важливости для народного господарства Китаю, але також їх впливу на всякі інші проблеми комунізму у східньому бльоці.

1. Організація народних комун.

Народні комуни постають шляхом злиття дотеперішніх продукційних кооперативів-колгоспів. Це, однак, ще не значить, що вони є через те влитою організаційною формою сільського господарства; в рядах з новопосталих комун знаходяться крім сільсько-господарських робітників також промислові робітники, урядовці, учителі, учні, а навіть військові відділи, одним словом, все населення даної територіальної одиниці. Першочерговим завданням комун не є праця в сільському господарстві, тільки керування розвитком цілого господарства даної територіяльної одиниці. Згідно з напрямними Пленуму ЦК КП Китаю комуни мають відогравати вирішну ролю в індустріялізації країни. Народна комуна є отже основною організаційною одиницею господарства.

Укрупнення колгоспів і комун в Китаї

А.Бабенко (Іван Майстренко)

Московська «Правда» від 29 серпня надрукувала постанову ЦК Комуністичної Партії Китаю про укрупнення с.-г. кооперативів і переведення їх у комуни. В цьому процесі, що має охопити 500 мільйонів с.-г. населення Китаю, є дві різні тенденції: з одного боку це відповідає тому, що відбулося в СРСР в 1951 році — укрупнення колгоспів, з другого боку творенням с.-г. комун висувається практичне завдання здійснити .принцип комунізму — від кожного за його працею, кожному за потребою.

Укрупнення с.-г. кооперативів у Китаї відрізняється від радянського поперше тим, що в Китаї воно набуває більш грандіозного характеру. Там комуна має об’єднувати від 2 до 6-7 тис., а в окремих випадках і до 10-20 тис. селянських дворів. Комуна може охоплювати навіть цілий адміністративний район. В постанові ЦК КПК сказано: «Потрібне також об’єднання органу влади з комуною: волосний комітет партії — це партійний комітет комуни, а волосний народній комітет — це народній комітет комуни».

Аґрарний аспект китайської революції

Василь Чернета

Від Редакції: Революція в Китаї і розвиток цієї 600-мільйонової країни стають сьогодні фактором всесвітньо-історичного значення. Глибоко усвідомлюючи вагу цього фактору в сучасній і майбутній міжнародній ситуації, рахуючись з впливом китайської революції на внутрішнє становище в СССР, а отже, й в Україні, ми вирішили присвятити у «Впереді» ряд фахових статтей китайському питанню.

Старий Китай був відсталою сільськогосподарською країною, з дуже низьким рівнем розвитку продукційних сил. Так промислова продукція становила всього коло 10%, а продукція сільского господарства — коло 90% вартости продукції всього народного господарства Китаю. Сільське населення становило понад 80% всього населення країни, а з 20% міського населення половина була в той чи інший спосіб зв’язана з селом. Все ж населення Китаю, за переписом 1953/54 рр., становить 602.000.000 чоловік, включаючи Формозу.

Бідність, зубожіння та нагромадження капіталу в світі

Самір Амін

Сьогодні стало модним говорити про бідність та необхідність, якщо не викорінити її, то бодай зменшити її розмір. Це розмови про благодійність в дусі XIX ст., в яких бракує намагання зрозуміти економічні та соціальні механізми, що спричиняють бідність, хоча сьогодні доступні наукові та технічні засоби для її викорінення.

Капіталізм та нове аґрарне питання

Всі суспільства до сучасного (капіталістичного) часу були суспільствами селянськими. Виробництво в них керувалось різноманітними конкретними системами та лоґікою, що відрізняються від систем та лоґіки, яким підпорядковується капіталізм в ринковому суспільстві, таких як максимізація дохідності капіталу.

Сучасне капіталістичне сільське господарство, в тому числі багаті великі сімейні господарства та аґропромислові компанії, веде зараз масовану атаку на виробництво селян у третьому світі. Зелене світло їй дали на засіданні Світової орґанізації торгівлі (СОТ) в листопаді 2001 року в Досі, Катар. Багато хто потерпає від цієї атаки, але в першу чергу її жертвами стають селяни третього світу, що досі становлять половину людства.