Posts Tagged 'араби'

Вибрані листи: Енґельс Марксові (6 червня 1853)

Енґельс Марксові

Манчестер, 6 червня [1853 р.]

Брак земельної власности є справді ключ до цілого Сходу. В цьому полягає вся політична й релігійна історія. Але чому східні народи не дійшли до земельної власности, не дійшли навіть февдальної власности? Мені здається, що причини головне в підсонні й у властивостях ґрунту, особливо в зв’язку з великою пустельною смугою, що тягнуться від Сагари навскоси через Арабію, Персію, Індію й Татарію аж до найвищої азіатської високорівні. Першу умову рільництва становить тут штучне зрошення, а це є справа або краевого або центрального урядів. У східніх урядів завжди лише три відділи: фінанси (грабунок всередині країни), війна (грабунок всередині й поза межами), громадські роботи (піклування за відтворення). Британський уряд уреґулював № 1 і 2 дещо буржуазніше, а № 3 закинув зовсім і індійське сільське господарство гине. Вільна конкуренція там цілком оскандалилась. Землю там запліднюють штучно і в тому разі, коли водогони руйнується, то гине й рільництво; цим якраз і пояснюється той цікавий факт, що цілі /55/ країни, колись блискуче оброблені, тепер залишені й пустельні (Пальміра, Петра, руїни в Іємені й місцевості, в Єгипті, Персії та Індостані). Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (6 червня 1853)’

Вибрані листи: Енґельс Марксові (травень 1853)

Енґельс Марксові

Без дати, мабуть, травень [1853 р.]

Вчора я прочитав книжку про арабські написи, за яку я тобі казав. Вона досить цікава, хоча скрізь огидно визирає піп і оборонець біблії. Найбільший тріюмф для нього в тому, що він міг вказати на кілька помилок Ґіббона в стародавній /52/ географії, звідки він і виводить висновок, що й теологія Ґіббона теж нічого неварта. Книга називається «The Historical Geography of Arabia by the Reverend Charles Forster» (Історична географія Арабії його велебности Чарлза Форстера). Найкращі висновки, що випливають звідси такі:

1. Наведена в книзі «Буття» генеалогія, що її видають за генеалогію Ноя, Авраама і т.д., є по суті досить вичерпливий перелік бедуїнських племін того часу відповідно до більшої чи меншої споріднености в говірках і т.д. Дотепер бедуїнські племена називають себе, як відомо, Бені Салед, Бені Юсуф і т. ін., тобто сини такого то і такого то. Ця назва, що походить із стародавньо-патріярхального ладу життя, призводить до такого роду генеалогії. Перелік родів у книзі «Буття» потверджується більш-менш і стародавньою географією, і новітні подорожні наводять, що ці старовинні ймення з деякими діялектичними відмінами здебільшого існують ще й тепер. Із цього випливає, що євреї були таке саме бедуїнське плем’я, як і всі інші, але це плем’я стало неподібне на інші й опинилося в суперечності з ними через місцеві умови, хліборобство й т.ін. Продовжити читання ‘Вибрані листи: Енґельс Марксові (травень 1853)’


Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Введіть адресу своєї ел.пошти