Archive for the 'Безперервна революція' Category

Зоря над Іраком

Р.Ланський

Народження республіки

Здавалося б, імперіалісти давно вже повинні були звикнути до грізної музики народних революцій, до дзвону розбитих народами кайданів, — адже .за якихось чотирнадцять післявоєнних років більше мільярда людей скинуло імперіалістичне ярмо, і від колоніальної системи лишилися тільки уламки, — але той революційний землетрус, який стався в Іраку в ніч на 14 липня 1958 р., був для них громом з ясного неба.

Та й справді, у жодній із своїх колоній та напівколоній імперіалісти не почували себе так привільно-весело і без-турботно-затишно, як в Іраку; жодну з пригноблених країн не було так наглухо і накоротко прикуто до імперіалістичної колісниці, як Ірак. Світові монополії жадібно .присмокталися до серця країни пащами нафтопроводів; її було обплутано кабальними договорами і зловісним Багдадським пактом, стиснуто зашморгом «доктрини» Ейзенхауера, на іракській землі комфортабельно розташувалися англійські авіабази. На варті інтересів іноземних монополій стояла хашимітська монархія, що трималася на англійських багнетах і годувалася з кормушки нафтових магнатів; стояв велетенський політичний апарат, знаряддям якого були шибениці й забризкані кров’ю катівні; стояли продажні феодали-шейхи, у чиїх маєтках середньовічні устої та гаремний побут поєднувався з розкішними лімузинами й найновішими рефрижераторами. За останні місяці існування чорного режиму до всіх його підпор приєдналася ще виготовлена у Вашінгтоні іраксько-йорданська федерація, союз двох кишенькових королів-запроданців. Продовжити читання ‘Зоря над Іраком’

Advertisements

Спільний фронт проти поневолених народів

Ю. Мовчан

У світі не вщухають кричати на всі голоси про «коекзистенцію» між «вільним» і «невільним» світом. Чому перемагає «коекзистенція»? Безперечно, страх перед воєнними знищеннями має велика значіння. Навіть маніяк Гітлер не осмілився застосувати наймогутнішу зброю масового знищення підчас другої світової війни – отруйливі гази. Тепер страху перед війною наганяє атомова зброя. Але крім почуття небезпеки бути фізично знищеним підчас війни, «сильні світу» мають ще й інші мотиви своєї коекзистеціяльної політики. Це – смертельний страх імперіялістів перед національно-визвольними революціями народів, страх перед остаточною втратою своїх, набутих впродовж сторіч загарбницькими війнами, колоній. Як показала практика двох останніх світових воєн, збройні конфлікти між «сильними світу» в наші часи неминуче спричиняються до ослаблення імперіялізму, що в свою чергу спричиняється до зросту національно-визвольних війн і до утворення незалежних держав. Навіть і московський імперіялізм не дуже то багато скористав з тієї війни, хоч на перший погляд це може здаватися інакше. Ще є питанням – чи «набуттям» нових сателітів Москва зміцнила себе, чи, навпаки – знесилела. Є багато підстав вважати, що всі теперішні московські сателіти – починаючи від Польщі і кінчаючи Албанією, скорше обтяжують Москву ніж її зміцнюють. Продовжити читання ‘Спільний фронт проти поневолених народів’

Що означає конференція в Бандунґу?

Віктор Чорний

Читачам вже відомо з щоденної преси про конференцію 29-х азійських та африканських народів, що відбулась в квітні ц.р. в індонезійському місті Бандунґу. Ми тут хочемо тільки заторкнути деякі проблеми, що стоять в тісному зв’язку з бандунґською конференцією, відповісти на питання, що ця конференція собою уявляє, хто є ті сили, що були заступлені на конференції, яке відношення тих сил до існуючого світового конфлікту імперіялістичних потуг, та визвольної боротьби народів зпід економічної та політичної залежности цих потуг.

Бандунґська конференція тим знаменна, що вона була єдина того роду конференція в світі. В минулому людство пережило багато міжнародніх з’їздів, одноразових та постійних. Всі вони, незалежно від сил, що брали в них участь, та проблем, що були предметом обговорень, були під безпосереднім домінуючим впливом пануючих великодержав, що надавали тону переговорам та перерішували остаточні заключення. Ті конференції скликались для творення мілітарних бльоків, забезпечення економічних інтересів «спільнот», альянсів, переставки міжнародніх угруповань тощо. В Бандунґу вперше в історії міжнародніх конференцій існуючі імперіялістичні бльоки були відсунуті від безпосереднього впливу та доміннування. Продовжити читання ‘Що означає конференція в Бандунґу?’

Конґрес народів проти імперіялізму і український рух (від нашого власного кореспондента)

Д. Александер

Британський центр Конґресу Народів Проти Імперіялізму влаштував у вересні дуже важливий мітинг під гаслом «Африка мусить стати вільною». Мені, як учасникові цього мітингу, хочеться поінформувати моїх українських друзів про те, що собою являє цей Конґрес, та висловити пару дискусійних думок про те, яке велике завдання стоїть перед українським визвольним рухом у відношенню рухів в колоніях.

Конґрес Народів проти імперіялізму був заснований в Парижі в 1948 році. На чолі його стоїть т. Жан Ру, знавець колоніяльних справ і співробітник газети «Франк Тірьор». Конґрес є дорадчою організацією для кожної визвольної організації африканських народів, як також для багатьох організацій Азії. Його завданням є координувати боротьбу в колоніях в міжнародній площині. Це завдання він має змогу виконувати особливо добре тому, що його відділи існують в самих імперіялістичних метрополіях – в Британії, Франції, Бельгії. Тут він може впливати на публічну опінію, на пресу і навіть на парляменти. Продовжити читання ‘Конґрес народів проти імперіялізму і український рух (від нашого власного кореспондента)’

Азійський Інтернаціонал за волю України!

Бюро Азійського Соціялістичного Інтернаціоналу на своєму пленумі в Гайдерабаді (Індія), прийняло 14. серпня ц. р. резолюцію, в якій закликається поневолені й колоніяльні народи світу «симпатизувати й підтримувати національно-визвольну боротьбу і боротьбу за демократичні свободи народів Совєтського Союзу і совєтських сателітів, поневолених російським імперіялізмом».

Азійський Соціялістичний Інтернаціонал, як ми вже повдіомляли у «Впереді» ч. 1 за 1953 р., був створений в січні цього року. Членами його є соціялістичні й революційні націоналістичні партії Азії, тобто партії народів, що є зараз або були не так ще давно поневолені західніми імлеріялізмами. В більшості це є революційні партії, цим вони цілковито відрізняються від европейських опортуністичних «соціялістів» та европейських метрополіяльних націоналізмів і їхніх невдалих наслідувачів серед поневолених народів Европи. З самого початку свого існування, Азійський Інтернаціонал відкрито став на позиції третьої сили, тобто проголосив війну і російському, і західнім (зокрема, американському) імперіялізмам. Партії Інтернаціоналу стоять сьогодні при владі в Бурмі й Індонезії, беруть участь в урядовій коаліції в Ізраелі, творять собою масові опозиції в Індії, Японії й інших країнах. Продовжити читання ‘Азійський Інтернаціонал за волю України!’

З’їзд партій третьої сили

В днях 6-15 січня 1953 року в столиці Бурми Рангуні відбувався перший з’їзд азійських соціялістичних партій в наслідок якого створено Азійський Соціялістичний Інтернаціонал.

Серед понад 200 делегатів з’їзду були присутніми делегати з повним правом голосу від таких країн: Японія, Індонезія, Індія, Пакістан, Бурма та Ізраель. Обсерваторів вислали Туніс, Непал, Лебанон, Сірія, Ірак та Єгипет. Делегати з Марокко та Алжиру не змогли прибути, бо їх не випустили французькі окупанти тих країн. Дружні делегації прибули ще від Уганди й Кенії з Африки, від европейського Соціялістичного Інтернаціоналу та від Комуністичної Партії Югославії. Серед відомих особистостей на з’їзді були присутні Клемент Етлі – голова англійської Лейбор Партії й бувший прем’єр-міністр Англії, Алес Беблер – заступник міністра закордонних справ Югославії, Моше Шаретт – міністр закордонних справ Ізраелю, Сутан Сджарір – бувший прем’єр Індонезії, та інші. Продовжити читання ‘З’їзд партій третьої сили’

Зріст фронту третьої сили

Могутня хвиля національно-визвольної боротьби народів Азії вже перекинулася з країн Південно-Східньої Азії до країн Близького Сходу й Північної Африки. Сьогоднішня боротьба Ірану, Іраку й Єгипту проти англійських імперіялістів, боротьба в Тунісі й Марокко проти французів відома всім. Є всі підстави чекати, що ця національно-визвольна боротьба перекинеться в найближчому часі й на решту країн Африки та на країни Південної й Центральної Америки. Капіталістичний імперіялізм явно знаходиться в стані занепаду, доба реакційних колоніяльних систем підходить до свого кінця.

На фоні цього могутнього міжконтинентального руху характерним є напрямок і тенденція визвольної боротьби колоніяльних і поневолених народів. Це напрямок боротьби «третьої сили», незалежної від Москви й Вашингтону. Продовжити читання ‘Зріст фронту третьої сили’


Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти