Методичні критерії

Антоніо Ґрамші

Зошит 25, §‹5›. Методичні критерії. Історична єдність правлячих кляс втілюється у державі і їхня історія є по суті історією держав і ґруп держав. Але не треба думати, що така єдність є суто юридичною і політичною, хоча й ця єдність має своє значення і не лише формальною; основоположна історична єдність через свою конкретність є результатом орґанічних відносин між державою або політичним суспільством і «громадянським суспільством». Підпорядковані кляси за визначенням не є об’єднаними і не можуть об’єднатися, доки не стануть «державою»; тим-то їхня історія переплетена з історією громадянського суспільства, вона є «занедбаною», уривчастою функцією історії громадянського суспільства, а через це посередництво — історії держав і ґруп держав. Треба дослідити: 1) об’єктивне формування підпорядкованих соціяльних ґруп через розвиток і зміни, що відбуваються у світі економічного виробництва, їхнє зростання та походження від попередніх соціяльних ґруп, від яких вони успадковують і впродовж певного часу зберігають спосіб мислення, ідеолоґію і цілі; 2) їхнє активне або пасивне приєднання до панівних політичних формацій, спроби вплинути на проґрами цих формацій з метою внести до цих проґрам власні вимоги та наслідки, що такі спроби мали для процесів розкладання, оновлення і переґрупування цих формацій; 3) народження нових партій панівних ґруп, покликаних утримати згоду підпорядкованих ґруп та контроль над ними; 4) власні формації підпорядкованих ґруп, що виступають з вимогами обмеженого та часткового характеру; 5) нові формації, що стверджують самостійність підпорядкованих ґруп, але в старих рамках; 6) нові формації, що стверджують повну самостійність підпорядкованих ґруп тощо,

Список цих етапів можна ще уточнити, доповнивши його проміжними етапами або комбінаціями кількох етапів. Історик має підкреслити й обґрунтувати лінію розвитку, що веде від простіших форм до повної самостійности, має звернути увагу на кожний прояв сорелівського «духу розколу»[1]. Адже навіть історія партій підпорядкованих ґруп є дуже складною, оскільки має включати всі перипетії партійної діяльности для всієї сукупности підпорядкованих ґруп у всій їхній складності, у порівнянні з позиціями панівних ґруп і має включати перипетії практичної діяльности панівних ґруп, заохочуваної державою, щодо підпорядкованих і їхніх партій. З-поміж підпорядкованх ґруп одна здійснюватиме певну геґемонію (або матиме тенденцію до здійснення геґемонії) через партію, і це треба встановити, вивчивши розвиток всіх инших партій настільки, наскільки вони включають елєменти геґемоніяльної ґрупи або инших підпорядкованих ґруп, що вони підпадають під дію такої геґемонії. З прикладу італійських новаторських сил, що керували національним Рисорджименто[2], можна вивести багато канонів історичного дослідження; ці сили прийшли до влади, вони об’єдналися у сучасну італійську державу, борючись проти певних инших сил і користуючись підтримкою певних допоміжних сил і союзників: аби стати державою, вони мали підпорядкувати собі або знищити одних і отримати активну або пасивну згоду инших. Отже, при вивченні еволюції цих новаторських сил від підпорядкованих ґруп до керівних і панівних ґруп треба дослідити та виявити етапи, через які вони завоювали самостійність від противників, яких вони мали перемогти, та підтримки ґруп, які їм — активно або пасивно — допомогли, настільки, наскільки цей процес був історично необхідним для об’єднання у державу. Ступінь історико-політичної свідомости, поступово досягнута цими новаторськими силами на ріжних етапах, вимірюється саме за допомогою цих двох мірил, а не тільки відстанню між ними та попередніми панівними силами. Зазвичай керуються тільки цим останнім критерієм, а тому виходить однобока історія або загалом нічого не розуміють, як у випадку історії півострова від доби комун і далі. Італійська буржуазія не змогла згуртувати народ навколо себе, і саме це стало причиною її поразок і перерви в її розвитку. І в Рисорджименто цей вузький еґоізм завадив швидкій і рішучій революції, такій як Французька революція. Це одне з найважливіших питань і причина найбільших труднощів при написанні історії підпорядкованих соціяльних ґруп, а значить і історії крім всього иншого держав (минулого).

Примітки

[1] Жорж Сорель (1847-1922) — французький теоретик революційного синдикалізму. Власні спроби поєднати соціялізм з інтуїтивізмом французького філософа Анрі Берґсона (1859-1941) вважав відновленням революційної сутности марксизму. Він критикував економічний детермінізм, вважав хибним чекати, поки капіталізм висотує себе, щоби здійснити соціяльну революцію. Виходячи з того, що поняття клясової боротьби є осереднім у соціялізмі, Сорель висунув тезу про те, що головні положення марксизму слід розглядати як «міти». Найпотужніший з цих «мітів» — загальний страйк, що він, на думку французького теоретика, розчищає шлях до захоплення влади. Загальний страйк є насильницькою дією, і саме почерез насильство робітнича кляса розвиває етику величної місії, знищує буржуазію та закладає моральні та економічні основи майбутнього соціялістичного суспільства. Сорель є автором книжок «Розкладання марксизму» (La Décomposition du marxisme, 1908), «Роздуми про насильство» (Réflexions sur la violence, 1908), «Дрейфусіянська революція» (La Révolution dreyfusienne, 1909), «Матеріяли до теорії пролєтаріяту» (Matériaux d’une théorie du prolétariat, 1919) та инших. На початку XX ст. його твори були досить популярні в Італії та вплинули на формування тамтешньої соціялістичної думки.

[2] Рисорджименто (іт. Risorgimento — відродження, 1815-1871) — процес визволення Італії з-під іноземного панування та об’єднання земель півострова в Італійське королівство. Своїм походженням термін, очевидно, завдячує ґазеті, що її видавав у 1840-х ґраф Камілло ді Кавур, майбутній прем’єр-міністер спочатку Сардинського, а пізніше Італійського королівства.

Переклад з італійської «Вперед» за виданням: Antonio Gramsci, Quaderni del carcere, Giulio Einaudi editore, Torino 1975. — Quaderno 25 (XXIII), §‹5›. — Pp. 2287-2289.

Advertisements

0 Responses to “Методичні критерії”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Квітень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Бер   Тра »
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: