«Білі нервуються в Кенії»

Жахливо живуть сьогодні негри — 99 процентів населення англійської колонії Кенії. Вони загнані в резервати, які займають менше чверті площі колонії. На решті території панують білі поміщики. Їм належить коло 4 мільйонів гектарів найплодючіших земель. Тут вони вирощують найцінніші експортні культури — кофе, чай, бавовну. Чорним дозволяється культивувати лише маїс, картоплю тощо. Середній заробіток африканського робітника становить менше одного фунта стерлінгів на місяць, щоб купити хоча б сорочку, треба кілька місяців заощаджувати кожний пенс на їжі. Заробіток чорного складає пересічно 200 шилінгів на рік, білого фахівця — понад 3 тисячі шилінгів на місяць. В країні існує лише кілька дрібних напівкустарних підприємств. Величезні природні багатства країни, зокрема копалини, — золото, срібло, сода, сіль та ін. — захоплені білими.

З 1890 року, відтоді як Кенія стала британською колонією, корінні жителі країни перебувають в умовах цілковитої майнової та юридичної нерівноправності. Незважаючи на шалену пропаганду колонізаторів, які доводять, що чорний — людина «нижчої раси» і зобов’язаний слухатися своїх панів, кенійці відчувають пекучу ненависть до поневолювачів. Білі намагаються тримати кенійців у темряві. Лише один процент корінного населення колонії вміє читати й писати. Кенійці майже повністю позбавлені політичних прав. За законом брати участь у голосуванні мають право лише люди, які досягли 21 року. Крім того треба бути письменним, заробляти на рік не менше 60 фунтів, займати «відповідальну посаду» і т. д. і т. п.

Вже в 1945 році в Кенії було засновано політичну партію, яку білі назвали «мао-мао». Ця партія була проголошена нелегальною, /93/ а лідер національно-визвольної боротьби народу Кенії Джомо Кеніята кинутий до в’язниці, де перебуває і зараз.

Нині в Кенії точиться завзята партизанська війна. В боротьбі проти повстанців англійці використовують авіацію, сучасне озброєння, однак вони не можуть подолати національно-визвольного руху. В 1954 році колонізатори змушені були дозволити легальне існування (лише в небагатьох провінціях) партії «Африканський Національний Союз» Кенії. Нині засновано нову партію Рух за незалежність Кенії, але влада не визнала цю партію «законною». Досі Кенією править англійський губернатор.

У лютому 1961 року, під впливом дедалі зростаючого національно-визвольного руху, англійці змушені були погодитися на проведення виборів до кенійських Національних Зборів, куди переважною більшістю голосів були обрані борці за незалежність країни. Ця досить значна перемога була досягнута, незважаючи на те, що до виборчих урн було допущено лише одну восьму частину повнолітніх кенійців. Ніякі репресії не можуть зупинити дальшу боротьбу народу за людські права. /94/

Джерело: Всесвіт (Київ). — 1961. — №6. — С. 92-94.

Advertisements

0 Responses to “«Білі нервуються в Кенії»”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Березень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют   Кві »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: