Кінець злочинної банди

Визнання незалежності Алжіру, зрозуміло, спричиняється і до ліквідації однієї з найганебніших військових організацій колоніалістської Франції — так званого Іноземного легіону, — створеної з метою підкорення, а потім приборкання народів колоній. Нині з колоніями Франції справа розв’язана; і Іноземному легіонові вже нічого робити. Його доведеться розпустити; з ліквідацією Іноземного легіону і фашистська підпільна організація ОАС втратить одну із своїх масових озброєних баз.

Перші ознаки неминучої ліквідації легіону дали себе знати вже одразу після «генеральського путчу» в Алжірі, в червні минулого року. Однак тоді було закрито лише бюро набору і розпущено перший полк парашутистів. Нині приходить кінець усьому легіонові.

Іноземний легіон — це збіговисько найманців без роду й племені, які, спокусившись доброю платнею, виконували криваву роль катів колоніальних народів. Організований 1831 року за декретом тодішнього французького короля Луї-Філіппа, легіон, згідно статуту, міг діяти лише за кордонами метрополії.

Наполеон III ліквідував був цю криваву зграю, залишивши тільки підрозділи так званої Швейцарської гвардії. Однак незабаром, за порадою маршала Базена, легіон був наново організований з головним пунктом дислокації в Сіді-бель-Аббесі в Алжірі. Цей пункт залишився центром легіонерів і до наших днів.

Існування Іноземного легіону завжди було зв’язане саме з Алжіром. Найманці з різних країн, його солдати вогнем і залізом придушували визвольні рухи між горами Атласу й пустелями Центральної Африки, а також між Атлантичним океаном і узбережжям Тунісу на Середземному морі.

Особистий склад легіону вербувався переважно із числа різних авантюристів і кримінальних злочинців. Вони ніколи не діставали прав французького громадянства. Підписуючи контракт, найманець не називав свого справжнього імені. Здається, не бувало ще випадку, щоб якогось злочинця переслідувала влада, якщо він записався до легіону. Адже, назвавши перше-ліпше прізвище під час вступу до цієї колоніалістської банди, він немовби починав нове життя, і ніхто не вимагав від нього жодних документів. А якщо кримінальні органи, шукаючи якогось злочинця, знаходили сліди його перебування в легіоні, то на їх запитання міг відповідати тільки військовий міністр Франції, — і то лише за згодою самого легіонера.

Отже, не дивно, що й до сьогодні 80 процентів найманців легіону — колишні есесівці, які ховаються від справедливого суду народів.

Постійно перебуваючи в Алжірі, Іноземний легіон лише під час боїв у В’єтнамі був туди перекинутий. Але після капітуляції французької вояччини під Дьєн Б’єн Фу легіонери повернулися до Алжіру й там знову заплямували себе безліччю злочинів проти мирного населення.

Внаслідок Евіанської угоди, Іноземний легіон мас бути відкликаний з Алжіру.

З вимушеною ліквідацією цієї банди колоніальних убивць має закритися одна з найбрудніших сторінок історії французького колоніалізму.

Джерело: Всесвіт (Київ). — 1962. — №7. — Стор. 120.

Advertisements

0 Responses to “Кінець злочинної банди”



  1. Напишіть коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Жовтень 2015
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер   Лис »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: