Хвиля реакції в полудневій Америці

Ще в минулому році в листопаді у Венецуелі військовий заговір знищив слабенький, народній, демократичний уряд. Президент Ґаллєґос був ув’язнений, провідники демократичних партій опинилися в тюрмах і в країні запанувала диктатура трьох головних провідників заговору. Ліквідація уряду Ґаллєґоса – великий удар по робітничій верстві Венецуелі. Хоча це був уряд лібералів, але він зумів винятково заопікуватися положенням робітничої верстви. До голосу прийшли робітничі профспілки, а робітничі діячі мали великий безпосередній вплив на політичні події. Військові кола, невдоволені поступовою політикою уряду, який передбачував ліквідацію армії до мінімуму, силою захопили владу в свої руки. Одинм з перших кроків того уряду було, між іншим, здержання припливу переміщених осіб з Европи до цієї країни. Так само в іншій південно-американській державі – Перу реакціонери з військових кіл захопили владу в свої руки. Тут при владі був уряд президента Бустаманте, який пройшов головно завдяки його співпраці з Американською Революційно-Демократичною Унією, знаною під назвою АПРА (Alianza Popular Revolutionaria Americana). Ця партія мала виразний протикапіталістичний та протикомуністичннй характер і була виразником інтересів робітництва. Її революційна діяльність викликала протиакцію військових кіл, які, захопивши насильно владу, завели в найбільшій полуднево-американській державі типово фашистські порядки. Вслід за ними пішли реакціонери в Болівії, де вони заключили союз з комуністами проти уряду Герзоґа. Так само в Параґваї вибухла нова революція військових кіл. Події в державах Південної Америки характеристичні тим, що скрізь комуністи йдуть разом, спільно з націоналістично-фашистськими організаціями. Не маючи сильних впливів в народі, думають вони збільшити їх, допомагаючи фашистам прийти до влади та через знищення спільно з націоналістами, всіх інших демократичних організацій. Єдина країна Чіле зуміла з успіхом дотепер протиставлятися авантурі комуністів та військових отаманів.

Побіда реакційних кіл в поодиноких державах Південної Америки – це великий удар, в першій мірі, по молодому робітничому рухові тих країн. Ще донедавна весь робітничий рух тих країн був контрольований Москвою, яка обсадила централю профспілок південної Америки своїми людьми (славний агент Москви Толєдано!). Але робітничі організації, в наслідок діяльности соціялістичних та революційних робітничих груп, вирішили змінити цей етап. Не давно покликали вони Міжамериканську Федерацію Праці (Conferation Interamericana de Trabajo). Централя цієї організації міститься в Мексику, а головні її терени діяльности це саме Перу, Чіле, Болівія, Венецуеля. Поразка Американської Революцінно-Демократичної Унії (АПРА) в Перу, однієї з найактивнішої організації в Міжамериканській Федерації Праці, є болючим ударом для робітничого, протимосковського та протикапіталістичного фронту Південної Америки. /10/

Джерело: Вперед (Мюнхен). – Ч. 1. – Квітень 1949. – Стор. 10.

Advertisements

0 Responses to “Хвиля реакції в полудневій Америці”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Березень 2015
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют   Кві »
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: