Політичні в «Лук’янівці». Статистичний нарис що до політичних в’язнів

М.Гейне

І.

Наприкінці 1906-го та на початку 1907-го років мені як «політичному» в’язневі довелося бути в Київській губернській тюрмі — «Лук’янівці» (в межах Лук’янівського поліційного відділку).

Тоді в ній перебувало двісті чи триста політичних — кількість, що вона має привернути увагу статистика.

Наприкінці грудня 1906 року я рішив скористати з можливости й зібрати докладні статистичні відомості про політичних в’язнів Лук’янівки. «З незалежних», цілком зрозумілих причин, мусив обмежитися на одноденному переписові; робив це самотужки. Се було переведено в життя, й відомості, що їх я здобув, було опрацьовано вже на волі.

Переписували, власне, 1-го й почасти 2-го січня 1907 року — з нагоди статуту 1-го січня (усі датування статті — ст.ст.). Відтак роблено уточнення.
Не до речи казати за технічний бік справи.

Як поставили ся в’язні до перепису? Треба сказати — цілком свідомо й уважно в більшій своїй частині. В декількох випадках неґативне ставлення було небезпідставним, а в кількох не мало жадних причин: нема роду без вироду.

Четверо із 275-ти геть не відгукнулися — через конспірацію, «сумнів щодо поважности роботи» та через бозна-що. Проте їх було небагато.

Де-хто не відповів на «інтимні» питання: 11% в’язнів замовчали тривалість свого перебування в визвольному русі.

Була й подивугідна обачність: один в’язень не зізнався, суджено його чи ні; инший, бувши «лєґальним» на волі, не сказав ні свого ймення, ні посади, ні заробітку чи запомоги від рідних — так поводяться самі «нелєґальні»…

Незрідка відбивалися жартами, вимірюючись на дотеп.

Коли зважити на хиби, що їх має будь-який перепис, зрозуміємо, що за першого опитування було чимало ляпів. Проте багацько їх виправлено за другого опитування.

ІІ.

На день, що в його опитувалося, політичних було в п’яти відділках тюрми: «бувший жіночий кримінал» і «бувший засланський» коридори, «чоловічий корпус», «жіночий корпус» і лікарня.

Самі назви коридорів — «бувший жіночий кримінал», «бувший засланський» — указують на те, що «кримінальних» поменшало, а «політичних» — побільшало.

У 62-х камерах було 284 людини.

Всюди, окрім лікарні, на одного в’язня припадало 1¼ куб.сажнів повітря і 5⁄6 кв.саж. місця. Цього було би досить, коли б умовини кожної камери не ріжнилися: приміром, у загальних чоловічих камерах — тобто для більшости в’язнів — повітря було 1 куб.саж., а місця — ⅔ кв.саженів на кожного; в чоловічих «одиначках» — відповідно 1½ куб.саж. і 1 кв.саж., а в жіночих камерах — аж 21⁄5 куб.саж. і чи не 1½ кв.саж. Що до лікарні, то там осібно: 7,29 куб.саж. повітря й 3,65 кв.саж. місця. Величезний ґандж приміщень — немає вентиляторів. В сімнадцятьох загальних чоловічих тільки одна мала вентилятор; катма його й у «больничной камере», де були слабші в’язні, котрих не брано до лікарні. З 25-ти чоловічих опрічніх камер по одному вентилятору мали тільки 25. Що до жіночих камер не знаю. Кілька вентиляторів було в лікарні.

Отже, щоби відсвіжити повітря, було відчинити вікна. Та взимку через холоднечу, а надто через протяги, це роблено тільки підчас прогулянки (2–3 години); а як небавом знов ся душили, то в’язні наново прочиняли вікна, бувши по камерах. Влітку, розуміється, прочини та й по всьому, хоч і вночі, але тоді робилися протяги, й камеру сповнювало так свіже повітря з вікон, як і попсоване з кльозетів (коридорами почерез щілини); иноді, як чищено кльозети, той смерділо з двору почерез вікна.

Попри те, що по всьому містові була каналізація, тюрма традиційно мала бочки. Тюремні «ватеркльозети» тільки звано та підписувано так і то хіба тому, що підлогу й раковину мито брудною мильною водою з-під кранів для вмивання. Ясно, що це не тільки псувало повітря, а й ширило тванюку й пошести: бруд із повсякчас мокрої й липкої підлоги розносився коридорами, камерами, а відтак і тапчанами.

Що до освітлення в камерах можна судити з того, кілько вікон припадало на квадратовий сажень підлоги.

Площа вікон у кожній камері, крім лікарні, — 1⁄14 кв.саж.; в загальній та чоловічих камерах тільки — 1⁄20 кв.саж.; в опрічніх чоловічих і жіночих — 1⁄11, а в лікарні — 1⁄10 кв.саженів.

Що до температури приміщень: улітку, звісно, душили ся, а взимку в’язні загальних камер постерігли ось що: в затишшя було незле по всіх камерах; у буряну погоду — холодно в навітряних камерах і незле по инших.

Щоби доказати за гігієнічні умовини тюрми, сказати б і за харчування. Жили «комуною», — звісно, не виробничою, а споживацькою, — на злиденні гроші, а тому голодували всі. «Двух блюд» ніколи не подавано, навіть сама гаряча страва (капусняк чи каша) бувала не щодня, иноді мусили перебувати хлібом із мізерією ковбаси чи й без неї.

З насвітленого мною можна висновити, чому Київською тюрмою повсякчас ширилися такі недуги, як тиф, холера тощо.

У день спису тюремної людности досить було хворих «політиків». У лікарні було восьмеро. З їх семеро сиділи десь із 8,6 місяців (від 8½ до 11 міс. 22 днів), у лікарні — з 29 днів (від 17 до 47).

До того ж семеро кандидатів у лікарню були в «больничной камере».

ІІІ.

У приміщеннях для «політичних» були 284 людини; троє з них певно «кримінальні», й не знати, чого їх пущено до «політичних»; п’ятьох «політичних» пересилано де-куди, тобто їх як гостей не внесено до реєстру, як і чотирнадцятирічного (14 р. 11 міс.) хлопа, котрий до того був за учня в теслі й слюсара: його арештовано в Київі підчас трусу в робітника, запроторено до Лук’янівки яко «політичного» й мурижено там тижнів зо два.

З тих 275-тьох, що їх опитувано, четверо (в т.ч. одна жінка) замовчали, хто вони й що.

З зареєстрованої 271 людини було 237 чоловіків і 34 жінки.

15 чоловіків і 5 жінок заарештовано яко учасників «обласного українського з’їзду П.С.-Р.» (грудень 1905). Виділено їх ув окрему ґрупу, бож «українська область П.С.-Р.» замкнула в собі не тільки Київщину, а й Курщину, Вороніжчину, Харківщину й Катеринославщину. Всі «політики» звали їх «з’їздівцями», тож і я зватиму.

Ще з 222 тутешніх чоловіків виокремлюю ґрупу 25-ти «аґраріїв» і де-коли пишу про їх там, де й про «міщан», а де-коли — спеціяльно.

ІV.

Середній вік усіх тамтешніх сягав чи не 25-ти років (24 р. 10 м.); часом — у «міщан» — меншав (23 р. 11 м.), в аґраріїв більшав до 32-х (32 р. 1 м.). Середній вік тамтешніх жінок був меншим — 23 р. 1 м.

Коли сполучимо роки в періоди, матимем отаку таблицю що до чоловіків:

Вік

16–17

18–22

23–27

28–32

33–42

43–52

Кількість ув’язнених

7

111

55

26

15

7

Таблиця що до жінок відповідно матиме такий вигляд:

Вік

18–22

23–27

28–32

33–43

Кількість ув’язнених

19

6

2

2

За національністю всі в’язні поділялися:

Великор.

Білорус.

Українці

Поляки

Литовці

Евреї

Німці

Чехи

Ґурійці

Осетини

Чоловіків

43

2

89

9

2

71

2

1

1

1

Жінок

4

1

3

1

20

Отже, чоловіки були здебільша росіяни — 61%, розуміється, що з-поміж їх було й українців. Із инших «инородців», окрім українців, найбільше жидів (32%), инші поодинокі. Коли не самий Київ, то бодай Київщина була в межах території еврейської осілости; тай навіть тут «теорію» (котра мала оправдувати погроми), буцімто російську революцію роблено «инородцами», підважувано.

Щоправда, жидівок ⅔ серед ув’язнених, та це весни не робить. Є і московок, а от «аґрарниць» катма. Значить, на Київщині в революцію йшли жінки «культурніші», а коли рух той був уже не молодий, то не широкий. Позатим чекатимемо на цифрі, котрі докажуть це.

Не наводитиму відомостів щодо віросповідання: в Росиї воно роковане національністю й тут я не дізнався ніц нового.

Було би спитати по правдиву віру, проте се надто приватне. Цікаво знати, щоб сказали «віряни» та «атеїсти», проте коли ті були — замовчали б.

Багато в’язнів замісць указати офіційну віру, зазначили своє ставлення до неї, а де-хто виказав правдиву віру. Словом, більшість одкинулася од релігії, писаної у пашпорті: партійний жид — «офіційно юдейської віри», четвірка партійних росіян — «офіційно православні», один партійний росіянин атеїст, анархист-комуніст не назвав ні віри, ні нації, бо «не визнає національностів»… Непартійний росіянин «офіційно православний», непартійний аґрарій «віри ніякої»…

Станово картина була така:

Спадкові дворяне

Двооряне

Офіцери запасу

Спадкові поч.громадяне

Почесні громадяне

Духовного стану

Купченко/ купчиня

Міщане

Козаки

Селяне

Син жанд. унтера Чужодержавні підданці

Чоловіків

16

2

4

7

1

6

95

19

66

1 2

Жінок

2

2

3

18

1

3

Коли одрізнимо «привілейованих» од «непривілейованих» (ґрупу від дворян до купців і від міщан до селян), матимемо таке: більше «непривілейованих» — чоловіків 181 і 37 (83% н/пр. 17% прив.), жінок 22 і 7 (76% прив., 24% н/пр.; все ж тут привілейованих більше).

Як спеціяльно заходимося коло вивчення нижчих станів, взнаємо, що більшість непривілейованих чоловіків — міщани, селян десь ⅛, а коли взяти з козаками, той половина.

Жінки здебільша міщанки.

Коли ведеться звати напівграмотними тих, хто читає, а писати не втне, буде отака таблиця щодо письменности рідною мовою (крім великоросів і білорусів):

Письм.

Напівписьм.

Неписьм.

Чоловіків

99

36

41

Жінок

13

1

11

Отже, неписьменних і ледь письменних «інородців» є: чоловіків 23% і 20% відповідно, жінок 44% і 4%.

Щодо російської мови маємо таке:

Письм.

Напівписьм.

Неписьм.

Чоловіків

179

35

8

Жінок

28

1

Знати рідномовну письменність у всіх в’язнів, зокрема й у жінок.

Коли навіть візьмемо, що всі 45 великоросів і білорусів добре тямлять по-російському, все’дно буде — інородці краще знають не рідну, а російську.

Ось таблиця, що містить відомості про освіту в’язнів:

Неписьм.

Навч. у тюрмі

Навч. на військ. службі

Навч. удома

Навч. у нижчій школі

Закінч. нижчу школу

Навч. у мол.класах снз

Закінч. молодші класи снз

Навч. у старших класах снз

Закінч. снз

Навч. у вишах

Закінчили виші

Чоловіків

7

9

2

51

28

30

17

24

10

14

27

3

Жінок

6

1

1

5

11

4

1

Треба сказати, що де-хто з тих, хто вчився вдома, перед тим відвідував нижчі школи — хедери, церковно-парахвіяльні, земські т.ин.; внесено сюди й екстернів-початківців. Нижчі школи — сільські, церковно-парахвіяльні, земські, міністерські, нижчі міські — повітові, залізничні, міністерські то-що.

Зважити на відсоток тих, хто має домашню освіту, — 23% чоловіків, 21% жінок.

Задля наочности — ся коротка таблиця:

Неписьм.

Нижча освіта

4 кляси

Закінч. старшу школу

Закінч. виш

Чоловіків

7

134

24

27

30

Жінок

7

1

16

5

Отже, неписьменних чоловіків небагато — 3%, більше половини (60%) — з нижчою освітою, 4 класи сер.навч. — 11%, ст.класів — 12%, вишів — 14%.

Між жінок усі письменні: з нижчою освітою тільки чверть — 24%, ст.класів 55%, студенток 17%.

З усіх ув’язнених 26 чоловіка й 8 жінок (12% і 28%) сказали, що вчаться в середній і вищій школі, — арешт перепинив їм освіту…

Що до сімейного стану (а в’язні зосібна молоді) маємо таке: з 222-х чоловіків 170 парубкують, 48 одружені, 3 удівці, один замовчав; з усіх жінок заміжня тільки одна, решта 28 — панянки. Словом, нежонатих дуже багато — 77% й 97% відповідно. Між чоловіків багацько було аґраріїв, а вони здебільша сімейні (про це ще скажу), а з-між жінок їх не було; проте справді в тюрмі (тай у революції загалом) заміжніх дуже мало.

Отся таблиця значить засоби до життя — до арешту:

Власна праця

Власна праця та запомога рідних

Запомога від рідних

Инша запомога

Спадок

Чоловіків

193

16

11

1

1

Жінок

12

7

10

Отже, ⅞ (87%) усіх чоловіків цілком самоїстні, а жінок — лише 41%.

Коли з усіх чоловіків забрати 27 несамодостатніх, зі 195-ти сотня жила для себе, а 95 настановлювали на хліб рідню, при чому 69 годували ці роти, а 26 тільки час до часу. Тож кому поможено, а кого утримувано? Тільки троє сказали точно (12-м), инші 23 казали — «рідним», «батькам», «братам — сестрам» тощо. У 69-ти випадках 66 чоловіків утримували 202-х, тобто загалом кожен годував трьох, як дітей, так і дорослих. Кілько кого — рахуємо: 69-ро утримують кілько 210-ти дорослих і дітей (усіх своїх, тобто коло 120-тьох), отже утримувано щось із 90-та дорослих.

Отже, з двох в’язнів котрийсь лишав без запомоги рідних, з трьох котромусь муляло, щодвоє дітей й дорослий голодують.

Із жінками було не так: до цього рідним помагала лише одна, инші або самі були несамоїстні, або робили на себе.

Що до професії питав про передарештовий рік. Всього не говоритиму, бо забагато; професії преріжні. Скомпонував оце таблицю:

Ґрупи суспільности

Професія

Кількість

Усього

Селяне

сама земля

8

26

земля та промисли

10

не мають землі

8

Робітники

чорнороби

6

84

дрібні заклади

42

великі

31

залізничники

5

Службовці

приватні підпр. (промисл. і торгові)

20

77

залізничні

13

урядовці, військові

4

земства то-що

4

вільних професій

36

студіози сер. та вищих н/з

19

19

дрібні власники (ремісн., торгівці)

5

6

живуть зі спадку

1

запомога від рідних

2

2

профес. революц., робітники

2

2

профес. революц., интеліґенти

6

6

Селян менше за осьмину (12%), робітників — 2⁄5 (41%), интеліґентів (службовців, вільних професій, студентів) трохи більше — 44%, власників 2% й 1% тих, кого годують рідні.

Отже, можемо порахувати, кілько кого — «интеліґентів» і «робітників».

Неписьменних 127, тих, хто кінчив самý нижчу школу, — 95.

Коли брати професію, робітників 120, интеліґентів 102.

Робітниць 5, интеліґенток 9, студенток 8, професіоналок 3, іждивенок і тих, котрі не вчаться, — 4.

Взявши з їх робітниць (+1 професіоналка), матимемо шестеро, тобто 1⁄5 чи 21%, инші интеліґентки.

З освітою таксамо: 7 та 22.

Місячна заробітна платня у чоловіків-міщан — 35,3 руб. (189 випадків зі 197-ми), в селян — 13,1 руб. (14 із 25-ти). Останнє по воді вилами: обчислити натуральний дохід у грошах тяжко), того й середній місячний заробіток для всіх (32,8 руб.) також умовний.

Жінки загалом заробляли теж 35,3 руб.

Розуміється, було й безробітних: з 222-х чоловіків 75 (34%) не мали роботи.

Оскільки, говорячи про селян, мало значити їхній зарібок, скажу про їхнє господарство й загалом про їх.

Аґраріїв було 25 чоловіка (вік пересічно 32,1 рік), усі українці, селяни й козаки (крім одного).

Українську знали п’ятеро, напівписьменних було 9, 1 неписьменний.

По-російському тямили п’ятеро (нижча освіта), напівписьменних 15, 1 неписьменний.

При тому четверо геть неписьменних.

Парубкувало семеро, один удівець, 17-ро жонаті.

На кождого жонатого дітей зо четверо (64:17).

До ув’язнення всі по селах — хто на своїй землі, хто як батрак і наймит в селянина і поміщика. До того ж двадцятеро мали господу (двоє хазяйнували з братами), а п’ятеро були хазяєнками.

Всі прийшли до хліба, двадцятеро годувало й родини.

1)    восьмеро не мали обійстя, та в п.ятеро з їх мали землю: 1 десятина на косовицю, 1 десятина без худоби, ⅓ десятини без худоби, двоє мали господу. З вісьмох шестеро заробили загалом 76 руб. плюс харч і дім, двоє — загалом 315 руб.

2)    дев’ятеро роблять коло землі, ходять на промисли. Загалом у кожного 4 десятини, корова й худобина. Промишляють на 60 руб. на рік.

3)    восьмеро роблять тільки коло землі, що її загалом 8,3 дес. (в сімох) — ґрунтової, купленої й орендованої. Робучої худоби 3 голови, корова (в шістьох).

Рідні запомагали в’язнів грішми; надсилано й їжу, того я питав тільки грошову еквіваленту допомоги. Рахуба така: запомагали 40% ув’язнених чоловіків (з’їздівців також), десь по 7,8 руб. на всіх, кого запомагано, тобто на всіх в’язнів по 3,1 руб.

Жінок запомагано з воли 79%, тут більше: 11,1 руб. й 8,8 відповідно.

Це та щоденна казенна харчова пайка (7 коп., а від 1.І.1907 — 6 коп./день) — усенький дохід в’язня.

Його трачено на харч, одяг, узувку, прання; запомогу тим, кого засилувано.

V.

Подивімося, до яких політичних партій належали в’язні і кілько було членів кождої партії:

НАЗВА ПАРТІЇ

Кількість ув’язнених

Чоловіків

Жінок

Російська соціяль-демократ. робітн. партія (Р.С.-Д.)

75

12

Українська спілка російської соц.-дем. партії (Спілка)

3

Всееврейський робітничий союз або Бунд (Б.)

13

Українська соціяль-демократ. партія (УС.-Д.)

8

Партія соціялістів-революцйонерів (С.-Р.)

51

5

Соц.-революцйонери, ближчі до анархистів (–)

1

Соц.-революцйонери-максималісти (С.-Р.М.)

3

Анархисти-комуністи (А.-К.)

18

3

Анархисти-индивідуалісти (А.-И.)

1

Всеросійська селянська спілка (К.С.)

3

Конституційно-демократична партія (К.-Д.)

1

Польська соціялістична партія (P.P.S.)

1

Сіоністи-соціялісти (С.С.)

5

2

Українська демократ.-радик. партія (У.Д.-Р.)

3

Непартійні (непарт., н/п)

36

7

Члени з’їзду української области П.С.-Р. (з’їзд)

15

5

Коли поґрупуємо близькі партії, матимем: с.-д. 99 (45%), с.-р. 51 (23%), н/п 36 (16%), анарх. 22 (10%).

Непартійних досить, коло половини з їх аґрарії.

Що до жінок відомостів небагато, але ґрупування таке ж.

Цікаво знати, як корелює партналежність і майнова, станова, національна ознаки тощо.

Говорімо про чисельні партії і про з’їздівіців.

Партійність і вік

Назва партії

Вік

Чоловіків

Жінок

Р.С.-Д.

24 р. 0 міс.

22 р. 6 міс.

Спілка

20 р. 5 міс.

Б.

21 р. 1 міс.

У.С.-Д.

23 р. 2 міс.

С.-Р.

24 р. 11 міс.

23 р. 0 міс.

Анарх.

20 р. 4 міс.

20 р. 10 міс.

С.С.

19 р. 8 міс.

21 р. 1 міс.

Непарт.

31 р. 1 міс.

25 р. 9 міс.

Зїзд

26 р. 8 міс.

26 р. 8 міс.

Що чисельніша ґрупа, то більш информації дає; бачимо, що жінки молодші за чоловіків.

Візьмемо партії за віком, маємо: чоловіки — н/п, з’їзд, с.-р., РС.-Д., У.С.-Д., Б., анарх., С.С.; жінки — з’їзд, н/п, с.-р., Р.С.-Д., С.С., анарх. — майже те саме.

Партійність і національність

Назва партії

Назва національности

Росіяни та білоруси

Українці

Жиди

Поляки

Инші

Р.С.-Д.

21

14

31

6

3

Спілка

2

1

Бунд

13

У.С.-Д.

8

С.-Р.

14

21

11

1

4

Анарх.

3

7

10

1

1

Непарт.

6

30

С.С.

5

У.Д.-Р.

3

К.С.

3

Зїзд

7

1

4

3

З сеї таблиці бачимо: 1) яких національностів є по партіях; 2) з яких національностів сформовано партії.

Щоби відповісти на перше, треба поглянути на вертикаль таблиці.

У місцевих національних партіях росіян і білорусів, певна річ, нема. Половина їх в Р.С.-Д., третина в С.-Р., 1⁄14 — в анархістів, 13% н/п.

В неукраїнських національних орґанізаціях українців, розуміється, нема. Шестина їх по національних орґанізаціях, стільки ж по в Р.С.-Д., чверть у С.-Р. (селяни), третина (34%) н/п (селяне).

Евреїв, окрім нежидівських національних орґанізацій, є всюди: 2⁄5 — Р.С.-Д., ¼ — національні орґанізації (Б. та С.С.), по 1⁄7 — в С.-Р. та анарх.; непартійних катма — ця нація політично свідома.

Горизонталь таблиці указує національний склад партії.

Завважуємо однорідність національних і місцевих партій (Б., С.С., У.Д.-Р., У.С.-Д., Сп., К.С.) і «интернаціональність» Р.С.-Д., С.-Р. й анарх.

Р.С.-Д.: жиди, москалі, українці (2⁄5, ⅓, 1⁄5), С.-Р.: українці, москалі, жиди (2⁄5, ⅓, 1⁄5), тобто серед есерів більше українців, ніж серед рос.с.-д. — жидів.

Подібного висновку дійшов дослідувач засланих по Тобольській губернії і запроторених до Тюменської тюрми (І квартал 1907 р.; див. одне з чисел «Товариша» за червень 1907-го). Зрозуміємо це, згадавши, що більшість евреїв робітники, а українців — селяни.

Анархісти: жиди, українці, москалі (½, ⅓, 1⁄7).

Н/п: 5⁄6 українців, 1⁄6 росіян, жадного еврея.

З’їздівці такі ж, як с.-р.: росіяни, жиди, українці.

Коли говорити про самосвідомість, киваючи на відсоток членів національних партій, евреї свідоміші за українців (25% і 17%). В українців багато непартійних, але коли візьмемо партійних, то їх по власних національних орґанізаціях коло 25%, як і в евреїв.

Що до жінок не укладав спеціяльної таблиці, але висновую: 1) є непартійні жидівки (1⁄5), половина їх в Р.С.-Д., 1⁄7 есерки, 1⁄10 — А.-К. — як і в чоловіків; 2) по всіх партіях більше жидівок: Р.С.-Д., А.-К., С.-Р., з’їзд, н/п (за чисельністю) — знов як і в чоловіків.

Партійність і титул. Коли поділимо стани на привілейованих і непривілейованих, матимем: для чоловіків

Стани

Р.С.-Д.

Спілка

Б.

У.С.-Д.

С.-Р.

Анарх.

Непарт.

С.С.

У.Д.-Р.

К.С.

З’їзд

Привілейовані

15

2

1

11

1

2

2

11

Непривілейовані

58

3

11

7

38

21

34

5

1

3

2

Я уклав детальнішу таблицю, якої тут не наводжу; з неї можна висновити, яких станів є по партіях і стани кождої партії зосібна. Отже, дворян є найбільше у з’їздівців, есерів і Р.С.-Д.; міщан — Р.С.-Д., С.-Р., Б., анарх.; козаків і селян — н/п, С.-Р., Р.С.-Д., анарх..

Опріч з’їздівців, усюди привілейованих менше, а непривілейованих більше (в з’їзду панів 85%, ув инших — по одній п’ятій). У Р.С.-Д. і С.-Р. привілейованих зарівно, далі Б., н/п, анарх..

Кілько дворян, міщан, козаків і селян у кожній партії?

У Р.С.-Д. дворян менше за С.-Р. (в 1½ рази), а надто за з’їзд (у 6 разів).

У Р.С.-Д. міщан більше за С.-Р. (у 1⅓ рази), кзаків і селян удвічі менше за С.-Р..

В У.С.-Д. багато селян і козаків.

В А.-К. порівну міщан і аграріїв.

У Б. і С.С. усі непривілейовані — міщане, привілейоване купецтво. Що до жінок: 1) міщанок найбільше в Р.С.-Д.; 2) усюди менше привілейованих, ніж непривілейованих.

Я цікавий знати, як ся дотикають партійність, рідномовна письменність, російськомовна письменність та освіта загалом. Що до чоловіків маємо таке (в %%):

Назва партії

Инородців рідною

Рос. письменність

Освіта цифрово

Письм.

Напів

Неписьм.

Письм.

Напів

Неписьм.

Неписьм.

Поч.освіта

Молодші класи

Старші класи

Виші

Р.С.-Д.

58

22

20

91

9

39

29

9

23

Спілка

100

100

Б.

85

8

7

54

31

15

15

54

23

8

У.С.-Д.

100

88

12

25

38

12

25

С.-Р.

56

22

22

84

14

2

59

14

18

9

Анарх.

37

32

31

82

18

68

27

5

Непарт.

30

23

47

55

31

14

14

64

11

8

3

С.С.

100

100

У.Д.-Р.

100

100

К.С.

67

33

33

67

Зїзд

63

12

25

100

Найписьменніші инородці (рідномовні) належать до С.С., Б. і У.С.-Д..

Далі з’їзд, Р.С.-Д. і С.-Р. (письменних більша половина).

Менше половини письменних ув инородців-анархістів, а найнеписьменніші — инородці — непартійні (українці-аґрарії).

Коли порівняти рідномовну та російськомовну письменність, бачимо, що останньої більше (окрім Б.). По всіх партіях вона більша за 50% (крім К.-С., проте про нього знаємо небагато): з’їздівці письменні всі, далі Р.С.-Д., С.-Р., анарх., найнеписьменніші — н/п, Б. і К.-С..

Найбільш освічені з’їздівці, відтак У.С.-Д., Р.С.-Д., С.-Р.. Гірше в Б., анарх.,н/п.

Отак «робітників» і «интеліґентів» по кожній партії:

Назва партії

Робітників

Интеліґентів

Р.С.-Д.

50

50

Б.

77

23

У.С.-Д.

63

37

С.-Р.

63

37

Анарх.

82

18

Непарт.

86

14

С.С.

80

20

Зїзд

100

Тобто всюди, крім з’їзду, більше робітників.

Межи жінки російськомовних неписьменних є по всіх партіях, російську знають майже всі жінки.

Освіту мають партйки: з’їздівки, н/п, Р.С.-Д., С.-Р. — як і в чоловіків.

По всіх партіях більша частина «интеліґенток» (середня й вища освіта).

Партійність і сімейний стан. Позаяк уже бачили зв’язок вік — партійність, можемо сказати, що буде з родинами партійців: найбільше шлюбних у н/п, а геть нема в Б. і С.С. то-що.

Партійність і професія. У чиїх лавах представники тої чи тої професії, скажемо, розгледівши таблицю (для чоловіків):

Назва партії

Селяне

Робітники

Интеліґенти

Студіози

Власники

Несамоїстні

Профес.

революц.

Словом, люди

Фіз.праці

Интеліґенти

Р.С.-Д.

1

27

32

10

1

4

30

45

Б.

9

1

1

2

10

3

У.С.-Д.

6

2

8

С.-Р.

9

19

18

3

2

30

21

Анарх.

17

2

1

1

1

19

3

Непарт.

15

10

9

2

27

9

С.С.

4

1

1

4

З’їзд

1

7

6

1

1

14

Селяни, тобто ті, хто прагне землі, — н/п (60%) або есери.

Робітники звичайно належать до Р.С.-Д. (більше за 2⁄5, тобто 43%), далі С.-Р. та анарх. (по 1⁄5), 12% — н/п.

Интеліґенти тяжіють до Р.С.-Д., відтак до С.-Р..

Словом, партійність залежить від професії. Отой дослідник, за якого я казав (його статтю передрукували в «Былом»), завважує: «рух майже всуціль міський, отже, переважають С.-Д.. З огляду на літературу — їх утричі більше за С.-Р.».

Одне з квітневих чисел «Нової Руси» від 1909 року подає дані щодо 110 політичних засланців, котрі пройшли через Красноярську тюрму з 7 січня по 4 березня 1909 року, що їх було надано до с.-д. фракції ІІІ Думи. Більшість засланців — робітники (77), интеліґентів 24. Більше за всіх Р.С.-Д. (55), С.-Р. (43); н/п тільки семеро.

Отже, професія рокує партійність. Направду вірна соціольоґічна Марксова формула «суспільне буття рокує суспільну свідомість»!

Що до професійного складу кождої партії (за принципом розумової й фізичної праці): У.С.-Д., з’їзд, С.С., Р.С.-Д., С.-Р., н/п, Б., анарх..

В Р.С.-Д., окрім интеліґентів, є й робітників, у С.-Р. багато селян.

Ще більше селян у н/п.

Скільки в’язень був у визвольному русі? Кожен чоловік десь із 3 роки 7 міс. (201 вип.), кожда жінка — 2 роки 5 міс. (26 вип), тобто чоловіки в 1½ рази більше.

Коли з усіх чоловіків виокремимо аґраріїв, буде — 2 роки 3 міс. для їх, 3 роки 9 міс. для міщан.

Подивімось, як зростав/меншав рух і який рік дав найбільше революціонерів. (Скажу, що геть не брало участи в визвольному русі 1 чоловік і семеро жінок.) Инші:

До .. років (включно)

1

2

3

4

5

6

7

8

10

12

14

19

Чоловіків

25

50

42

27

19

20

4

7

4

1

1

1

Жінок

11

1

5

4

3

1

1

З огляду на ці дані ще з десяток років до цього рух був нечисленним; відтак він ширшав і на 1904/05 був найширшим. 1906-го арештованих поменшало: чи то тому, що їх таки поменшало (зайшла реакція), чи тому, що зелені новаки ще не засипали ся.

Кілько часу в’язень був активним діячем? Тут маємо менші цифри: чоловіки — 1 рік 9 міс. (202 вип.), жінки — 1 рік 6 міс. (25 вип.), тобто десь порівну.

Взявши окремо аґраріїв, маємо: 1 рік 3 міс. (20 вип.) для їх і 1 рік 10 міс. для міщан.

Геть не працювало 9 чоловіків і 7 жінок. Инші:

Працювало від … до … років включно

1

2

3

4

5

6

7

9

10

14

Чоловіків

95

55

27

11

7

2

1

1

1

1

Жінок

12

4

7

2

Отже, менше року працювала половина. Далі меншає, як бачимо.

Цікаво зважити й на тривалість членства в русі й на активність цього членства: в чоловіків співвідноситься як 2, в жінок 1½.

Кождий чоловік був ув’язненим 1,8 разів (аґрарій — 1,3, міщанин — 1,9), кожда жінка — 1,5 рази.

Ось докладна таблиця:

Скільки разів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Чоловіків

119

63

20

9

6

1

3

Жінок

19

7

2

1

Отже, більшість чоловіків сиділа вперше, инші — рецидивісти. Троє — уже втретє.

Зокрема з 25-ти аґраріїв 21 сидів уперше.

Кождий чоловік у середньому був ув’язнений 9,8 міс. (аґрарій — 6,7, міщанин — 10,2), кожда жінка — 5,7 міс.

До 6-ти місяців сиділи 94 чоловіки, 6-12 міс. — 70, 12-18 міс. — 35, 18-24 — 4, 24-30 — 10, 30-36 — 2, 36-42 — 4; жінок сиділо до 6 міс. 20, 6-12 — 7, 24 — 2.

Як це корелює із професією? Погляньмо:

За професіями

Беруть участь у визв. русі

Скільки разів середньо були в тюрмі

Скільки років середньо були в тюрмі

всього

активно

Селяне

2 р. 2 м.

1 р. 2 м.

1,3

6,7

Робітники

3 р. 2 м.

1 р. 7 м.

1,9

11,7

Службовці

3 р. 11 м.

1 р. 9 м.

1,4

8,0

Вільні профес.

4 р. 9 м.

2 р. 4 м

2,1

12,4

Студіози

3 р. 7 м.

1 р. 6 м.

1,3

5,1

Ремісники та власники

1 р. 6 м.

0 р. 9 м.

1,1

6,1

Несамоїстні

1 р. 10 м.

0 р. 4 м.

1,0

6,0

Профес. робітники

4 р. 8 м.

1 р. 5 м.

3,0

15,3

Профес. интеліґенти

11 р. 0 м.

5 р. 1 м.

2,8

18,1

Интеліґентки

2 р. 0 м.

1 р. 4 м.

1,5

5,1

Робітниці

4 р. 6 м.

2 р. 3 м.

1,7

7,5

Найперше в революцію пішли интеліґенти, надто ті, котрі близько стояли до пригноблених (див. соціяльний стан і зарібок; тож і московську перепись, друковану в «Былом»: ⅔ нижчих станів і ½ має середню і вищу освіту, заробіток — 39 руб.). Відтак робітники, останніми — селяне й міський лавошний люд, заскочений січнем 1905-го, всезагальними страйками та промисловою кризою.

Интеліґентів і робітників було досить по тюрмах, инших менше.

Майже чверть в’язнів перебували в тюрмі більше року. Шістнадцятеро з їх — більше 2-х років, четверо — більше 3-х. Це багато, і саме це вияснює нам, чого в’язні тікали з тюрем, наражаючи ся на небезпеку (раніш намагалися втекти семеро чоловіків і три жінки, вдалося п’ятьом і одній).

Із 221-го восьмеро вже колись засилано (семеро адміністративно на 3–7 років, один назавсігди), звичайно до Сибіру. Одну жінку було заслано до Східного Сибіру на 5 років.

Троє засланців небавом утекли: один — по 17-ти днях заслання, другий — по 5-ти місяцях, третій — за рік. Жінка втекла ідучи на заслання.

Амністованих: 41 чоловік (напевне, ¾ усіх було амністовано в жовтні) і 2 жінки.

VІІ.

Ще питав щодо часу бранки: місяця, числа, дня і о котрій порі.

Місяців не подаватиму: коли-б вивчав рештантів увесь 1906-й рік, але ж ні, тай багацько на тоді вже повиходило.

Щодня затримувано 27–48 людей, середньо — 38, брано завсігди, й у неділю (хоч і менше). Сказати й те, що по неділях арештовувано цілими ґрупами (на зборах). Брано й у переддень свят і на свята.

Коли розділимо добу на чотири, буде: 3-9 ранку — 32, 9 ранку — 3 дня — 53, 3 дня — 9 вечора — 71, 9 вечора — 3 ранку — 80, тобто найбезпечніше було, як розвиднювалося.

Де арештовувано: в Київі 110, губернських містах, що сусідять з Київом, — 5, повітових містечках Київщини — 16, повітових містах инших губерень — 14, містечках — 24, селах — 31, економіях — 2, на залізничних станціях і по потягах — 10, далеких містах — 6, на кордоні — 2.

Словом, у Київі арештовано 110, по містечках Київщини — 35, по селах Київщини — 57, деінде — 20, тобто десь половину заарештовано в Київі, 1⁄6 — по містечках, і ¼ по селах.

На своїй квартирі «взято» 109, на гостині, явці, чужій кватері — 11, за місцем роботи — 10, в чайній, у заїзді, на базарі — 5, на вулиці — 27, на котрихось зборах — 11, на салдацьких зборах — 5, по салдацьких місцях — 16, по селянських хатах — 2, на сільському сході — 1, в земського начальника — 2, коло села — 1, на станції чи в потязі — 10, на кордоні — 2.

З 29 жінок у Київі заарештовано 26, 1 в містечку, 1 на селі, 1 — в містечку поза Київщиною.

Вдома — 18, у зборах — 6, на вулиці — 4, на лісовій дорозі — 1.

Ув’язнювали 220 чоловіка й 29 жінок: губернатор (за арешту 1 людини), прокурор (1), керівник Охранки та його помічник (3), аґенти Охранки (13), жандарми, в тім числі станційний і польовий (31), міська поліція (181), повітова поліція — станові, вартові, волосний, сільський староста (39), пограничник (1), казаки (7), драгуни (6), військові — начальник, офіцери, унтер-офіцери, салдати (40).

Загалом маємо 323 випадки — більше за в’язнів; тоб-то арештовувало одразу кілька означених.

Цікаво знати й те, що взято в браних. В чоловіків:

Ніц — 64 людини.

Документи й бомаги (записи, нотатник, переписка, рукописи, протоколи, звіти, чекові книжки, пашпортні бланки, мапа Київської губерні, проєкт рішення сільського сходу, фотоґрафії, вхідний квиток зборів «Саюза русскава народа», квиток бойової дружини анархістів-комуністів) — 36.

Печатки (комітетів, Київської ради робітничих депутатів то-що) — 6.

Література (проклямації, ґазети, нелеґальні й конфісковані, нелеґальна література, листівки) — 105.

Типоґрафські речі — 8, станки (до 2-х) — 1, друкарські знадоби — 1, гектоґрафи (до 4-х) — 6; загалом в 16-х.

Зброя — 13, бомбові оболоки (до 15-ох) — 4, вибухові речовини — 5, речі лябораторії — 1, ґвинтівки (до 2-х) — 2, мавзери (до 2-х) — 6, револьвери («кілька») — 21, холодна зброя (кинджали) — 6, набої до стрілецької зброї — 2, набої — 3; загалом в 62-х.

У процентовому обрахунку: документи — в 16% арештованих, печатки — 3%, література — 46%, друкарські знадоби — 7%, зброя — 28%.

Я не питав, чи били арештовуючи, проте де-які в’язні (зокрема ті чотирнадцятеро, котрі сиділи в одному коридорі) сказали за це; отже, побиття взятих — нонсенс для Київа, та не для Київщини та инших губерень. Справді, з 14 арештів на провінції знаємо 5 побиттів: 1) арешт селянина 29.VІІ на селі Чигиринського повіту — «избит драгунами до потери сознания (два раза водой отливали)»; 2) арешт міщанина 19.ХІ.1905 у бердичівській чайній — «казаки избили до синяков»; 3) арешт селянина 25.Х.1905 на селі Кролівецького повіту Чернігівщини — «при аресте избит драгунским офицером. Возбудил дело»; 4) арештованого 5.VІІ на селі Чигиринського повіту «исправник и драгуны избили до потери сознания»; 5) арештованого 8.V на селі Лубенського повіту Полтавщини вартові й становий віддухопелили до непам’яти; в Лубенському відділкові «давали есть селёдку и не давали пить».

VІІІ.

Заарештованих доправляли до Лук’янівки не одразу: взяті в Київі потрапляли до поліційних відділків, узяті поза Київом — до провінційних в’язниць. У відділку тримали з тиждень, 107 людей — 1-8 днів, 26 — до 1 міс. 17 днів; на провінції загалом з 4 міс. 7 днів, 25 людей — до 1 міс., инших — від 1 міс. до 11 міс.

Ті, над ким ще проваджено слідство (88-ро), на день перепису сиділи з 2 міс. 21 день. Імовірно, що вони мали бути там ще 2 місяці, тобто можна числити, що слідство тривало з чотири місяці, а точніше — 5 міс. 12 днів. Фактично ж:

Слідство переведено, вязні за

Середня тривалість слідства

Максимальна тривалість слідства

судовою палатою

4 міс. 5 днів (76 вип.)

10 міс. 20 днів

військово-окружним судом

2 міс. 24 днів (34 вип.)

7 міс. 4 днів

військово-польовим судом

0 міс. 20 днів (1 вип.)

признач. адміністрат. засл.

2 міс. 6 днів (10 вип.)

3 міс. 16 днів

До суду сиділи:

Відбувся суд

Сиділи середньо

Сиділи максимально

палати

7 міс. 7 днів (70 вип.)

15 міс. 10 днів

військово-окружний

5 міс. 18 днів (34 вип.)

11 міс. 26 днів

військово-польовий

0 міс. 22 дні (3 вип.)

1 міс. 3 днів

Завважити і те, що адміністративних засланців етапують кілька місяців по слідству; приміром, на день перепису шестеро сиділи вже 2½ місяці після слідства, тобто минало із 5 місяців по слідству, аж поки засилано.

П’ятеро чоловіків із 222-х мали по дві справи, инші по одній; загалом 227 справ. Із них:

1)    не скінчене слідство — 70 справ (60 ведуть жандарми, 10 — «следователь по особо важным делам»);

2)    не знати, чи скінчено, — 1 справа;

3)    слідству край, проте суду ще не було — 36 (25 веде прокурор, 11 — військово-окружний суд);

4)    слідство й суд одбулися по 120-ти справах: адміністративний суд — 15, мировий — 1, суд палати — 70, військово-окружний — 33, військово-польовий — 1.

Що до жінок: жандарми — 19, слідчий із вкрай важливих справ — 1, прокурор — 1, адміністративне заслання — 2, суд палати — 2, військово-окружний — 1, військово-польовий — 1.

Із 227 справ звинувачувано: не пред’явлено — 16 (7%), обвинувачення поставлено, але не зазначено статтю «уголовного уложения» — 34.

Партійна належність без зброї (ст. 126, І ч. уг.ул.) — 35, партійна належність зі зброєю /вибухівкою (ст. 126, ІІ ч. уг.ул.) — 9, аґітація — 86, зберігання літератури — 12, типоґрафія — 9, збори — 1, страйк — 8, бомби — 15, пограбування з крадіжкою зброї — 2, збройне повстання — 2, аґрарні бунти — 2, замах на вбивство/убивство представника влади (поліцая, шпиґа — 2, пристава та урядника) — 14, збройний напад, що мав на меті експропріяцію, — 6, втеча з адмінзаслання — 1, луб’яні пашпорти — 1 (1%).

З 86-ти аґітували в салдацькому гурті — 51, селянському — 19, робітничому — 1.

Жінок (28) звинувачувано в: партійности — 12, членстві в «воєнно-революційній орґанізації» — 8, поширенні літератури — 1, типоґрафії — 1, участі в зборах — 3, експропріяції — 1, виготовленні вибухівки — 1, участі в зборах, на котрих пляновано повстання, — 1; ніц не пред’явлено — 12.

Ролю провокації ув арештованні не вияснено.

Винувачено в:

Селяне

Робітники

Дрібні власн.

Службовці

Вільні проф.

Студіози

Несамоїстні

Аґітація серед селян

12

1

3

2

1

Аґітація серед салдатів

1

18

3

8

16

4

1

Аґітація серед робітників

1

Аґітація загалом

4

3

3

1

Поширення проклямацій

1

1

1

1

Переховування літератури

6

2

3

1

Збори

1

Ст. 126 І угол. улож.

7

8

14

5

1

Ст. 126 ІІ угол. улож.

2

2

4

1

Типоґрафія

6

1

2

Страйк

5

3

Переховування вибухівки

12

1

2

Пограбування з крадіжкою зброї

1

1

Збройне повстання

1

1

Аґрарні бунти, зокрема терор

5

Замах на представників влади та вбивство

14

Збройний напад задля експропріяції

6

Втеча з заслання

1

Луб’яний пашпорт

1

Отже, селян винувачено в аґітації у селянському ж гурті, в аґрарних бунтах (279 ст. ХХІІ книги всезбірки військових ухвал). Одне звинувачення в збройному повстанні стосується до селянина-салдата.

Робітників винувачено в аґітації (надто межи салдати), замахах на вбивство й убивствах, зберіганні вибухівки та експропріяціях.

Интеліґентів — ув аґітації і партійности.

Суджено за 120-ма справами, 119 звинувачено й вони вже відбували кару: адміністративно — 1; адміністративне заслання — 14; ув’язнення — 4; ув’язнення в фортеці — 44; арештантські роти — 6; вічне поселення — 26; каторга — 19; смертна кара — 5.

Отже, найчастіше присуджувано до фортеці, вічного поселення, каторги та адміністративного заслання.

Терміни покарання:

1)    адміністративне заслання (1–4 вип., до Олонецької, Архангельської, Астраханської, Тобольської губерень, Туруханського краю, Якутської области) від 2 до 5 років, на 3 р.

3 міс. середньо.

2)    фортеця — від 1 міс. до 4 років, найчастіше на 6 міс. та 12 міс. (5 вип. і 10 вип.), на 12,9 міс. середньо.

3)    тюрма — від 3 міс. до 1½ р., середньо — 9¾ міс.

4)    арештантські роти — від 1 р. до 5 р., середньо — 2 роки.

5)    довічне поселення…

6)    каторга: від 4 р. до 15 р. (17 вип.), довічна (2 вип.); переважно на 10 чи 15 років, середньо — 10 р. 3 міс. (коли взяти довічну за 20 років).

7)    смертна кара…

Жінки: адміністративно заслані (Вологодська губ., Якутська обл.) — 2 вип., 3½ роки середньо; фортеця — 1 вип., 3½ міс.; каторга — 3 вип., 10 р. 8 міс. середньо. Маємо замало відомостів, та можна висновити, що жінок карано таксамо суворо, як і чоловіків.

Найсуворіші судді — військово-польовий і військово-окружний суди:

Судова инстанція

Міра покарання

Випадків

Термін

Судова палата

фортеця

44

середньо на 12,9 міс.

тюрма

3

середньо на 11 міс.

арештантські роти

1

середньо на 2 р. 7 міс.

довічне поселення

16

каторга

6

середньо на 8 р. 9 міс.

Військово-окружний суд

арештантські роти

5

середньо на 2 р. 11 міс.

довічне поселення

10

каторга

12

середньо на 8 р. 10 міс.

смертна кара

5

Військово-польовий суд

каторга

1

15 років

Мировий

тюрма

1

3 місяці

ІХ.

Чи точні матеріяли зібрано? Записано всі чи майже всі відповіді, а де-які навіть підтвердили попередню думку (багато даних для чоловіків і жінок подібні, тип аґрарія сподіваний то що). Зрештою, мої висновки подібні до висновків инших дослідників (сі приклади я наводив).

Розуміється, я взявся вивчати не з доброго дива: в’язні, що я їх опитав, — значна частина всіх київських революціонерів або тих, хто працював тоді на Київщині. Отримав відомості що до соціяльного стану та політичної діяльности арештованих, почерез які висновимо про тодішній революційний рух у Київському районі.

На той час рух був значним і залучив ріжні національності й кляси; більшість в’язнів із нижчих станів, неінтеліґенти. Є селяни. Жінок у русі менше.

З одного боку, се були політично активні, з иншого — було й некультурних і політично неграмотних, котрі заледве осягали мудрації політичних проґрамів і не годні були сформулувати, чого ж хочуть. А проте то був гарячий час, що потрібував рішучої, а той рвучкої дії. Результатом революційний рух подрібнився, було партій, було й непартійних і кожде дивилося у свій бік.

Пляновано боротьбу і тут же, похапцем, переводжено її в життя. Тай бореться не маса, тай методи — терор (і аґрарний), екси, партизанщина… Певна річ, було нелегко: у Київі, приміром, у перший же день одбувся погром, опісля виступу саперів із Жаданівським на чоли (18 ХІ 1905) введено військовий стан — аж до весни 1907-го… «І вгледіли айстри, що вколо — тюрма… / І вгледіли айстри, що жити дарма, — / схилились і вмерли…». Знаємо, що зайнялося на світ дуже нескоро.

Відомості щодо соціяльного стану, заробітку/безгрошів’я чинні щодо всієї революційної маси киян.

Дізналися ми й про зв’язок «професія — партійність» тощо. Сподіваюся, що мої висновки буде потверджено роботами инших дослідників, адже моя — лишень крапля в морі. Обсяг її невеликий, відомостів небагато: дізнаємося тільки про де-що.

Словом, у мене — моментальна знімка, статика, а потрібуємо й кінематоґрафії — динаміки.

Джерело: Каторга и ссылка. Историко-революционный вестник (Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльно-поселенцев, Москва). — 1926. — ХХІІІ (№2). — С. 186–196 (чч. І–ІV); Каторга и ссылка. — 1926. — ХХV (№4). — С. 202–218 (чч. V–ІХ).

З російського перекладено Орисею Чоботар

0 Responses to “Політичні в «Лук’янівці». Статистичний нарис що до політичних в’язнів”



  1. Напиши коментар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Січень 2015
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

Архіви

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: