Документи ЦДІА УРСР у м.Києві про використання поезії революційною соціал-демократією в агітаційно-пропагандистській роботі напередодні та в роки першої російської революції

Н.Миронець

Серед різноманітних засобів пропаганди та агітації більшовицькі організації широко використовували поетичне слово, бойову пісню, які давали змогу донести в популярній, доступній формі до найширших мас в основному неосвіченого або малоосвіченого народу теоретичні основи соціалізму. Відомо, що В.І.Ленін високо цінував мобілізуючу роль революційної пісні, підкреслюючи важливість пропаганди соціалізму робітничею піснею [1]. Він назвав «одним з найвидатніших пропагандистів піснею» Ежена Потьє, автора “Інтернаціоналу” [2].

Соратник В.І.Леніна Г.М.Кржижановський, з-під пера якого вийшли дві найпопулярніші серед пролетаріату Росії пісні — «Варшав’янка» та «Біснуйтесь, тирани», писав, що революційні пісні були пов’язані з метою і завданнями революційної соціал-демократії, з бажанням внести в ряди пролетаріату за допомогою революційної пісні ідею боротьби, з установками на масову агітацію [3].

У період боротьби за створення партії нового типу, в ході розгортання революційною соціал-деморатією агітаційно-пропагандистської роботи, особливо в роки першої російської революції, комітети РСДРП надали великого значення поширенню революційних гімнів міжнародного пролетаріату і пісень, створених російськими /23/ революціонерами-професіоналами, в яких у поетичній формі висловлювались основні ідеї соціалізму.

Про велике значення пісень у розгортанні пропагандистської роботи свідчить лист, надісланий В.І.Леніну Херсонською іскрівською групою, в якому висловлювалося прохання надіслати революційні пісні, працю «Що робити?» та газету «Искра» [4]. У кореспонденції з Росії, опублікований в «Искре», повідомлялося, що нерідко на селі можна чути хоровий спів революційних пісень, і наголошувалось, що революційна пісня — могутній засіб впливу на маси. «Вона завжди прокладе дорогу листку, брошурі, книзі» [5], — писала ленінська «Искра».

У ЦДІА УРСР у м.Києві зберігається значна кількість документів, які свідчать про використання соціал-демократичними організаціями революційних віршів і пісень з метою пропаганди. У фонді Київського губернського жандармського управління (ф. 274, оп. 3, спр. 571) знаходиться вилучена під час обшуку в 1909 р. у селянина І.Синельника брошура «Песни революции», видана «Искрой» у 1902 р. До збірника увійшли чотири пісні з нотами: «Варшавянка», «Красное знамя», «Смело, товарищи, в ногу…», «Марсельеза» («Отречёмся от старого мира»). На його обкладинці — печатка ЦК РСДРП. Це був перший збірник революційних пісень, видрукуваний влітку 1902 р. женевською друкарнею «Искры». За допомогою агентів «Искры» він був нелегально переправлений через кордон, поширений у Росії і став джерелом дальшого розповсюдження надрукованих у ньому пісень.

Найбільша кількість збірників пісень, опублікованих у дожовтневий період, припадає на 1905 р.[6]. Серед них — виданий у Харкові збірник «Песни свободы», один примірник якого зберігається у фонді Харківського губернського жандармського управління (ф. 336, оп. 1, стор. 1908). На другій сторінці титульного аркуша збірник має таку примітку: «На основании постановления соединённого собрания работников печатного дела сборник выпускается в свет без цензуры».

Збірники революційних пісень поширювалися разом з іншими виданнями РСДРП. Так, заарештована в 1906 р. вчителька О.Петрушинська з Кам’янця-Подільського звинувачувалась у зберіганні друкарського верстата, шрифту, листівок Кам’янець-Подільської організації РСДРП, а також брошури «Песни революции», чотири примірники гектографованого видання якої значаться серед речових доказів (ф. 301, оп. 1, стор. 981, арк. 1–17). Збірники «Песни революции», «Песни труда» згадуються серед речових доказів інших справ (ф. 274, оп. 1, спр. 1363, арк. 19–20; ф. 301, оп. 1, спр. 1181, арк. 14; ф. 301, оп. 1, спр. 1177, арк. 1–7).

Видання і розповсюдження таких пісенників, безумовно, сприяли поширенню революційних пісень серед найширших мас населення. В ніч з 1 на 2 лютого 1906 р. в м.Ізюмі був заарештований М.О.Селезньов, який, як повідомляв пристав помічнику начальника Харківського ГЖУ в м.Ізюмі, «співав заборонену пісню». Зміст пісні пристав передавав так: «Марш, марш, рабочий народ, с красным флагом вперёд, будем разбивать врагов» (ф. 336, оп. 1, спр. 1917, арк. 1).

Документи ЦДІА УРСР у м.Києві переконливо свідчать, що напередодні і в роки першої російської революції революційні пісні були відомі не лише серед робітників великих промислових центрів, а й серед селян, учнівської молоді невеликих містечок. Так, в січні 1906 р. до відповідальності були притягнуті селяни м.Ориніна Кам’янецького повіту Подільської губернії Ф.Загірняк і О.Кукрицький, які читали на базарі селянам листівку РСДРП «К рабочим экономии» і «Марсельезу». На запитання урядника, де він взяв ці папери, Кукрицький відповів, що по селах ходять люди і роздають такі папери селянам (ф. 301, оп. 1, спр. 967, арк. 7–9). У архіві також зберігаються документи, які розповідають про арешт і ув’язнення у вересні 1906 р. у Богодухівській міській в’язниці на 3 місяці, а потім позбавлення права проживання в межах Харківської губернії селянина с.Сінного Богодухівського повіту І.О.Ольховського, якого звинувачували в революційній пропаганді серед селян, співанні заборонених пісень (ф. 336, оп. 1, спр. 1765, арк. 7–9).

«За публічне поширення пісень революційного змісту» був покараний і селянин В.С.Гук, який 27 липня 1907 р. в м.Охтирці, у приміщенні цирку разом із студентом Київського технологічного інституту М.М.Милославським співав «Марсельезу». Помічник начальника Харківського ГЖУ в Сумському повіті повідомляв начальникові Харківського ГЖУ, що Гук та Милославський «співали революційну пісню “Подымайся, рабочий народ” (ф. 336, оп. 1, спр. 2561, арк. 1–7).

Речові докази, про які йдеться у документах, дають підставу зробити висновок, /24/ що вже на початку сторіччя революційні пісні були досить відомі на Україні. Так, при затриманні П.Конопацького (1902 р.) у нього була вилучена записна книжка, в якій від руки записано кілька пісень, у тому числі «Рабочая Марсельеза» (ф. 274, оп. 3, спр. 290, арк. 9–10). Серед речових доказів невстановлених осіб зберігається загальний зошит у дермантиновій обкладинці (ф. 274, оп. 3, спр. 866, арк. 46–104), до якого занесено розклад занять, чернетки рішення задач. У зошиті кілька разів зустрічається не дуже чітко написане прізвище (ніби підбирався підпис), подібне до «П.Конопацький», можливо, зошит належав тому ж Конопацькому. В ньому серед різних записів олівцем записані пісні: «Бродяга», «Вы жертвою пали», «Народовольческий гимн», «Рабочая Марсельеза», «Дубинушка», «Славься свобода и честный наш труд», «Красное знамя», «Славное море, священный Байкал», «Интернационал», «Машинушка», «Смело, товарищи, в ногу!», «Варшавянка» (арк. 60–71).

У роки революції пісні революційного змісту ще більше поширюються, в тому числі й серед учнівської молоді. У речових доказах (ф. 274, оп. 3, спр. 134, арк. 1–18) зберігається щоденник С.Гладкого (з 2 червня по 12 вересня 1906 р.). Ознайомившись з ним, можна зробити висновок, що його автор — учень реального училища в м.Ромнах. У щоденнику є кілька записів про виконання революційних пісень у театрі та під час демонстрації в місті (арк. 3, 5). У цій же справі міститься окремий зошит із записами революційних пісень: «Рабочая Марсельеза», «Дубинушка», «Похоронный марш» (арк. 15–18).

Про поширення революційних пісень серед учнівської молоді свідчать і документи розпочатої в січні 1906 р. справи про вчителів Ольгопольського міського училища К.Томіліна і О.Касьяна, які звинувачувалися в тому, що поширювали серед учнів «Марсельезу». Серед речових доказів значиться віддрукований примірник «Марсельезы», окремі записи її куплетів чорнилом та олівцем, а також перший куплет пісні «Вы жертвою пали в борьбе роковой» (ф. 301, оп. 1, спр. 906, арк. 1–13).

З документів архіву видно, що тексти революційних пісень і віршів поширювалися поряд з листівками, виданими комітетами РСДРП, та іншою нелегальною літературою. Так, мешканець м.Полтави Г.Г.Стрельцов у 1903 р. звинувачувався в зберіганні нелегальної листівки, виданої РСДРП, і вірша «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!» (ф. 322, оп. 1, спр. 1, арк. 10–11). Під час обшуку 30 грудня 1905 р. у лікаря Л.Ф.Пиндрикової рукописи віршів і пісня «Вы жертвою пали в борьбе роковой» були знайдені разом з прокламацією «К гражданам» (видання РСДРП, 607 прим.), Програмою РСДРП (83 прим.) та іншою нелегальною літературою (ф. 336, оп. 1, спр. 1255, арк. 1, 37). У ніч на 1 січня 1905 р., як доповідав павлоградський повітовий справник начальникові Катеринославського охоронного відділення, в центрі м.Павлограда, на вулицях та під’їздах будинків були розкидані антиурядові прокламації РСДРП, до яких було віднесено також і вірші революційного змісту (ф. 1597, оп. 1, спр. 79, арк. 2).

Характерно, що службовці карних органів тексти знайдених під час арештів революційних віршів і пісень часто називали прокламаціями і в протоколах намагались передати їх революційний зміст. Так, були заарештовані робітники Г.Соколов і О.Коваль, які роздавали 25 липня 1906 р. солдатам біля тюрми у м.Харкові листки з віршами. У протоколі «огляду прокламації» зазначено, що що в ній олівцем друкованими літерами написано вірш злочинного змісту під загаловком «Песни революции», який починається словами «Отпустили крестьян на свободу…» (Це один з варіантів популярної в роки революції революції «Крестьянской Марсельезы» — авт.). до протоколу занесено такі рядки з вірша: «Ну, вставайте же, братцы, толпою, разгромим мы дворцы богачей и поделим мы матушку-землю и не будем платить податей. Ну, вставайте же, братцы, скорее, у во всех же нас будет земля, и на горьких осинах повесим всех дворян и попов и царя» (ф. 336, оп. 1, спр. 1874, арк. 61).

У протоколі, підписаному ротмістром окремого корпусу жандармів, так передано зміст «Марсельезы», яку на початку січня 1906 р. читали на базарі в м.Ориніні Кам’янецького повіту селяни Ф.Загірняк і О.Кукрицький: «В ній робочий люд закликається до боротьби з ворогами, під якими розуміється багаті люди, що живуть трудом робітників» (ф. 301, оп. 1, спр. 967, арк. 7). Треба віддати належне ротмістрові: він досить чітко визначив основну ідею революційного гимну.

Викликає інтерес справа про селянина В.С.Лопача (ф. 336, оп. 1, спр. 1237), який звинувачувався в тому, що 29 квітня 1905 р. у квасній лавці у м. Харкові читав двом ломовим прокламації. У справі зазначається, що під час арешту Лопач два примірники прокламації розірвав, а один, під заголовком «Интернационал», — передав городовому (арк. 2). З речових доказів можна зробити висновок, що то був гектографований пісенник, окремі листки якого Лопач встиг порвати. Листки з текстами пісень пронумеровано. На с. 3–4 — «Интернационал», на с. 4 — «Марсельеза» (3 строфи), потім іде с. 9 — «Вы жертвою пали…», с. 9–10 — «Смело, товарищи, в ногу». На с.10 написано «Конец» (арк. 4–4а). На порваних листках можна прочитати слова «Варшавянки», «Народовольческого гимна» («Смело, друзья, не теряйте…»). Частково видно відбиток печатки РСДРП. /25/

Документи архіву дозволяють ознайомитися із способами видання і поширення революційних пісень. Як уже зазначалось, гектографованим способом видавались пісенники. Таким же способом видавались у вигляді листівок тексти окремих пісень, як, наприклад, пісня «Шалійте, шалійте, скажені кати…» (ф. 274, оп. 3, спр. 634, арк. 2), «Марсельеза» та «Смело, товарищи, в ногу», яка розповсюджувалась під назвою «Призыв» (ф. 336, оп. 1, спр. 1253, арк. 4, 4а). Пісні переписувалися від руки й пересилалися поштою. Так, селянин хутора Рибцова Сумського повіту Харківського губернії А.Куценко звинувачувався в тому, що одержав по пошті прокламації і текст пісні «Смело, товарищи, в ногу» (ф. 336, оп. 1, спр. 1431, арк. 1–7). А в речових доказах по справі Т.Шаповалова (ф. 274, оп. 3, спр. 666) зберігається написаний від руки текст «Марсельезы» (арк. 2), на іншому листку — той же текст «Марсельезы», який обривається словами:

«Ему нужны для войска солдаты,
подавайте ему сыновей.
Ему нужны пиры и палаты,
подавай ему крови своей!…»

З напису на останній сторінці видно, що текст було адресовано молодшому унтер-офіцеру Н.Д.Гусару, який перебував на службі у діючій армії в Маньчжурії (арк. 3–4).

Серед речових доказів є значна кількість розрізнених аркушів з текстами пісень, а також зошитів з піснями, написаними від руки — олівцем або чорнилом. Та, на жаль, більшість цих записів не датовані. Так, на дуже зім’ятому, обірваному листку з недатованої справи, де лише на зворотному боці конверта помічено «1904», олівцем записаний текст пісні «Отречёмся от старого мира…» (ф. 274, оп. 3, спр. 46а, арк. 1–2); на окремих листках із зошита чорнилом записано: «Вихри враждебные» і «Братья, нет сил для терпенья…» (ф. 274, оп. 3, спр. 145, арк. 2–3); у справі, датованій 1903 р., — машинописний текст «Рабочей Марсельезы», а на зворотному боці того ж аркуша друкованими літерами від руки записана пісня «Как дело измены, как совесть тирана…» і вірш «Правосудие», що викриває царський суд (ф. 274, оп. 3, спр. 245, арк. 2–3). На окремому, дуже порваному листку паперу зберігся запис пісні «Нас давит, товарищи, власть капитала» (спр. 642, арк. 2), у зошиті, що знаходиться у названому фонді, дослідник може ознайомитися з записами таких пісень, як «Красное знамя», «Марсельеза», «Варшавянка», «На смерть Валериана Осинского» [7], «Смело, друзья, не теряйте…» (там же, арк. 3–6); на двох великих аркушах від руки записані пісня «Вихри враждебные веют над нами…» та вірш «Забастовка» (спр. 866, арк. 34–35).

Цікаві за своїм змістом два зошити, що зберігаються як речові докази невідомих осіб (спр.866). У першому з них (арк. 1–14) записані пісні: «Марсельеза», «Что ты спишь, дурачок», «Смело, друзья…», «Варшавянка», «Красное знамя», «Интернационал», «На память о Н.Э.Баумане» («Гордый, могучий боец за свободу умер в борьбе за великий народ») та ін., на останньому аркуші — карикатура на Победоносцева (арк.15). У другому зошиті (арк. 16–25) записано тексти пісень: «Марсельеза», «Боевой марш» (під такою назвою записано «Варшавянка»), «Похоронный марш», «19 февраля» («Отпустили крестьян на свободу…»), «Солдат на родине» («От павших твердынь Порт-Артура…»), «Реве та стогне люд голодний», «Смело, товарищи, в ногу», «Дубинушка» та ін.

Наведені в огляді джерела з фондів ЦДІА УРСР у м.Києві зацікавлять дослідників історії революції 1905–1907 рр. у Росії, які вивчають форми і методи агітаційно-пропагандистської роботи революційної соціал-демократії серед народних мас. Ці документи є також незаперечним свідченням зростання революційної свідомості трудящих напередодні і в роки першої російської революції під впливом цілеспрямованої і активної різнопланової ідеологічної роботи більшовиків. /26/

Примітки

[1] Див.: В.І.Ленін. Повн. зібр. творів, т.22, с.263.

[2] В.І.Ленін. Повн. зібр. творів, т.22, с.261.

[3] Див.: Революционная поэзия 1880–1917. Библиотека поэта. Малая серия. Л., 1950, с.17.

[4] Переписка В.И.Ленина и редакции газеты «Искра» с социал-демократическими организациями в России. 1900–1903 гг. Сборник документов. В 3-х т. Т.2. М., 1969, с.95.

[5] «Искра», 1 грудня 1902 р.

[6] Див.: П.Г.Ширяева. Революционная песня в рабочей печати 1905–1907 годов. — В кн.: Революция 1905 года и русская литература. М.—Л., 1956, с.395–403.

[7] Валеріян Осинський — революціонер-народник, страчений у Київі 1879 року. — Вперед.

Джерело: Архіви України. — 1985. — №5(193), вересень–жовтень. — С. 23–26.

Advertisements

0 Responses to “Документи ЦДІА УРСР у м.Києві про використання поезії революційною соціал-демократією в агітаційно-пропагандистській роботі напередодні та в роки першої російської революції”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Січень 2015
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру   Лют »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: