Три рецензії з журналу «Вільна Україна» (1906)

Симон Петлюра

Побѣда кадетовъ и задачи рабочей партіи. — Н.Ленин. Книгоиздательство «Наша мысль». СПб. 1906 г. Ц. 30 к. Стр. 78. Брошюра тов. Леніна більш ніж потрібна для кожного, хто захотів би орієнтуватись в тій політичній сітуації, яка тепер запанувала у нас. Побіди «кадетів» на виборах запаморочили голови не лише їм, але і де якій частині соціаль-демократичних кругів. Процес зросту і пишного буяння конституційних іллюзій развивається з надзвичайним crescendo, відбираючи можливість об’єктивної оцінки у згаданих кругів сучасного моменту і тих перспектив, які ввижаються, як конечні, і необхідні, кожному об’єктивному спостерегачу. Докладному аналізу цього моменту і тих ріжних соціальних сил, що відограють в ньому роль, і присьвячена брошюра тов. Леніна. З властивою йому льогічностю і уміннєм розбирає автор докази як кадетів, так і правого крила російської соціаль-демократії (меньшевіків) за вибори в Державну думу і виводить на чисту воду всю їх безпідставність і мильність. Ми не будемо наводити тут цілої аргументації автора за бойкот виборів — вони досить відомі і розвивались не раз на сторінках як російської, так і української соціаль-демократичної преси. Звертаємо увагу на них лише тому, що в брошюрі їх зайвий раз сістематизовано і сконцентріровано. Зупинившись на соціально-політичному значінню перших виборів, як на демонстрації населення проти уряду і вияснивши причини усьпіху кадетської виборчої кампанії, автор переходе до вияснення того, що ж в дійсности представляє собою партія «народньої свободи», або, як вірно він зауважує, «партія слов про народню свободу». Третя глава брошюри виключно присьвячена вичерпуючій відповіді на це питання і, на наш погляд, є, вкупі з гл. IV, де автор оцінює роль і значіння кадетської Думи, найліпшими в цілій брошюрі. Вся буржуазність, контрреволюційність, нерішучість згаданої партії, або, як її називає автор, «могильних гробаків революції», выступає як на лодоні після характеристики її т. Леніним і тому то цілком льогічним висновком з цієї характеристики є той, який робе автор ії: «Кадети не партія, а сімптом. Це — не політична сила, а піна, що з’являється після конфлікту двох більш /73/ або меньш урівноважуючих одна другу «борющихся» сил; Кадети не можуть вести революцію вперед, бо за ними немає «сплоченаго» і справді революційного класа» — такий остаточний засуд тов. Леніна, і з цим не може не погодитись кожен, хто лише стежив за цілою діяльністю «кадетської партії». Кадетська Дума не може бути революційною — тому то революційний народ не може тратити своїх сил і енергії на підтримування ії, а мусить концентрувати все це на використовування конфлікту в самій Думі і нападів на самодержавну власть, в цілях захвату останньої в свої руки (40 стр.). Т. Ленін выступає на протязі цілої своєї брошюри консеквентним революціонером, вірно оцінюючим сучасний момент і ті взгляди, які останній може прибрати в будучім. Його погляд на російську революцію той самий, якого тримається кожен революційний соціаль-демократ; тому то ми з особливою охотою рекомендуємо «Побѣду кадетов и задачи рабочей партіи» читачам «Вільної України».

С. П–ра.

Государственная Дума и рабочій классъ. — П.Орловскій. Спб. 1906 года. Книгоиздательство «Утро». Стр. 47. Ц. 10 к. Автор брошюри на підставі цифрового матеріалу, пристосованого до ріжних соціальних груп, що після закону 11 декабря пошлють своїх представників до Державної Думи, приходе до того висновну, що робітники не можуть нїчого вдіяти в ній ні для своїх клясових потреб, ні для інтересів цілого населення Росії. Закон 11 декабря не дає спроможности провести таку кількість своїх представників, яка припадала б на долю робітників, колиб вони користувались хочби тими виборчими правами, якими уряд нагородив буржуазні групи населення. Голос робітників в Думі буде «голосом вопіющого» в буржуазній Думі і ніяких реальних наслідків не може мати. Написана брошюра досить популярно, особливо в тій частині, де автор подає докладну критику закону 11 декабря. Цілком льогичним булоб, колиб автор вияснив і ті шляхи, на які мусить стати робітник в своїй тактиці, що до Думи, але, на великий жаль, автор обминув це питання, і тому то брошюра має вигляд чогось незакінченого і неповного. Та не дивлячись на цей дефект, вона має певне позитивне значіння, як проба, на підставі цифрового матеріалу, розвіяти ті констітуційні іллюзії, що їх намагаються прищепити робітничому класу як вороги, так і численні «друзі» його.

С. П–ра.

Нѣт больше соціаль-демократіи! — К.Каутскій. Съ предисловіем Н.Ленина. Спб. 1906 г. Книгоиздательство «Утро». 90 стр. Ц. 25 к. /74/ Брошюра невтомного діяча міжнародньої соціаль-демократії Каутського має полемічний характер. Написана вона в відповідь на книгу буржуазного письменника Бюргера, що намагався  з цифрами в руках доказати теоретичну безпідставність соціаль-демократичної програми і неможливість практичного переведення її в життя. Весь свій «науковий багаж» , всі знання буржуазної науки вжив він на те, аби довести, що соціаль-демократія помиляється, коли висовує, яко непоборний факті підупад дрібної продукції і зріст нищети. З цифрами ж в руках Каутський доказує як раз противне: і в сфері промисловости і в сфері торговлі і навіть в сфері сільского хазяйства великий капітал стає пануючим, великі підприємства витісняють дрібні, а поруч з цим відбувається шалений процес збіднілости і пролетарізації народніх мас. Висновки Каутського цілком оперті на цифрових данних, і це надає їм особливе значиння і ціну. Всі докторальні твердження буржуазних ідеольогів а là Бюргер що до згаданих пунктів соціаль-демокр. програми аргументацією Каутського розбиваются до щенту. З неменьшою виразністю і блискучістю, опертою знов таки на цифровому матеріялі, доказує автор, що «там, де соціаль-демократія являється найбільш сильною, там скоріш усього підвисшується і заробітня плата», а вкупі з тим і сам пролетаріат стає більш осьвіченим, сьвідомим, організованим і здатним так для економічної, так і політичної боротьби. Брошюра становить собою незаміниму лектуру для кожного більш-меньч осьвіченого соціаль-демократа. Тому то ми її так охоче рекомендуємо нашим читачам; тим більше, що російський переклад її зроблено досить популярно і вірно з орігіналом. До брошюри додано невеличку передмову Леніна, який сподівається, що усьпіх першого видання брошюри Каутського мусить спричинитись до доповнення ії цифровими данними ще й з російських відносин. Колиб це сталося, висновки Каутського набули б ще нової сили і нових доказів.

С. П–ра. /75/

Джерело: Вільна Україна (Санкт-Петербург). — 1906. — №4. — С.73–75.

0 Responses to “Три рецензії з журналу «Вільна Україна» (1906)”



  1. Напиши коментар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Жовтень 2014
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер   Лис »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: