Політика русифікації та асиміляції кримських татар

Айше Сеїтмуратова

Після захоплення Криму Росією в 1783 р. кримськотатарський народ пережив кілька величезних еміґраційних хвиль, в наслідок чого Крим мусіли покинути мільйони людей. Рятуючись від гніту царських чиновників, вони цілими селами залишали Крим. Ці еміґраційні хвилі змили з берегів Криму майже всю мислячу частину кримськотатарського народу. А ті, то залишилися, потрапили під кріпацьке гноблення, яке принесли до Криму колонізатори – царські чиновники.

Національне питання «інородців» у передреволюційній Росії розв’язували протягом усієї її історії завжди шляхом русифікації. А особливістю національного питання кримських татар є те, що політику русифікації щодо кримських татар проводили в найжорстокішій і найнещаднішій формі. Замірятися на їхню мову почали від дня захоплення Криму Росією 1783 р. У кримськотатарському самвидавному журналі Ємель читаємо: «Кримські     татари скіпетром російських царів утратили не лише свою національну державність і територіяльну цілісність. Ступивши на територію кримської держави, російські завойовники кинули у вогонь усі літературні пам’ятки народу, що зберігалися у бібліотеці Бахчисарайського палацу, однієї з найбагатших скарбниць світової культури свого часу».

В офіційних документах міністерства народної освіти Росії прямо сказано: «Кінцевою метою освіти всіх інородців, що живуть у межах нашої батьківщини, безперечно мусить бути їхнє обрусіння та злиття з російським народом» (Сборник документов и статей по вопросу об образовании инородцев, 1869 р.).

У березні 1870 р. міністерство народної освіти прийняло закон під назвою «Про заходи щодо освіти інородців, які населяють Росію». Про татар-мусулман у законі сказано: «Татари-мусулмани, які населяють губернії Казанської навчальної округи і Кримський півострів, що входить до складу Одеської навчальної округи, становлять плем’я, яке зазнає фанатичного впливу численного духовенства, багатого мечетями і мусулманськими школами та міцного у своїй вірі. Тому обрусіння татар-мусулман можна вводити лише шляхом поширення російської мови та освіти». /118/

Для здійснення політики русифікації «інородців», зокрема татар, царський уряд впроваджував економічну, культурну та правову нерівність у Криму. Всі світські (татарські) школи з татарською мовою навчання були заборонені. Про наслідки політики русифікації в Криму Е.Марков у своїй книзі Начерки Криму писав: «Якщо у крим¬ському ханстві навчання дітей було обов’язковим, то після підкорення Росією поступово запанувала суцільна неписьменність». Це показує, що царська Росія (а нині і радянський уряд) старалися підірвати основи національної освіти на завойованих територіях з метою зміцнення свого колоніяльного панування та русифікації інородців. У другій половині XIX ст. кримський татарин Ісмаїл Гаспринський звернувся до міністерства народної освіти Росії з пропозицією реорганізувати мусулманські школи в Туркестані (Середня Азія).

Гаспринський пропонував навчати дітей у школі за звуковою методою. Відповідь чиновника міністерства Остроумова служить пам’ятником «теорії» великодержавної русифікації. Остроумов писав: «У справі освіти інородців у Росії ми потребуємо вказівок російського працівника міністерства народної освіти, а не інородця- татарина, що гарячково доводить недоторканість побуту інородців з усіма його особливостями».

1908 р. газета Туркестанские ведомости в ч.169 опублікувала статтю Остроумова «До питання про державну мову в школах для інородців Туркестанського краю», де сказано: «… Державну мову (тобто російську) ввести в мактабах і медресе як предмет викладання адміністративним порядком, а в російсько-тубільних школах всі предмети слід викладати російською мовою. Державну (російську) мову треба знати, бо це мова панівного народу, мова урядових установ, панівної кляси та законів, що управляють підданими-інородцями Росії.

Не можна забувати, що кінцевою метою російсько-тубільної школи в сучасних умовах організації справ у ній є привчати дітей по можливості володіти тільки російською мовою і навіть мислити по-російськи». Коментарі тут зайві.

Якщо за царя русифікатори відкрито заявили, що «російська мова – це мова панівної кляси, мова урядових установ і т.д.», то тепер русифікатори, натягнувши маски, твердять, що «російська мова — це мова дружби і співробітництва народів СРСР». Під такою девізою 29 травня 1979 р. в Ташкенті проходила «Всесоюзна науково-практична конференція». Дивний збіг обставин: більше ста років тому, в 1870 р., в Ташкенті працювала спеціяльна комісія над проектом «Пляну організації навчальної частини та народної освіти в Туркестанському краї». В цьому пляні сказано: «Розвиток народної освіти в краї повинен проходити в напрямі російських інтересів». /119/

Як же розв’язували національне питання відносно кримських татар у післяреволюційний період?

Після встановлення радянської влади в Криму кримським татарам двічі міняли азбуку. Національну форму писемности – арабський шрифт у 1927 р. замінили латинським, а десять років пізніше, 1936 р., латинську азбуку замінили російською. Це двічі роз’єднувало молоде покоління кримських татар з літературною та історичною спадщиною народу. Таким чином кримськотатарський народ позбавили національної писемности та історії.

Професор Олександер Беніґсен у своїй книзі Мусулмани в СРСР пише:

Розрив з минулим проведено шляхом зміни азбуки. Перед 1928 р. всі мусулманські народи СРСР користувалися арабською абеткою. Значить, культурна спільність мусулман Радянського Союзу перед 1928 р. була очевидною реальністю.

Від 1929 р. радянська влада почала замінювати арабську абетку латинською. Ця політика, що виходила з Москви, наштовхнулася на значний опір, особливо серед татар і населення Середньої Азії, але не будучи особливо неґативною, зустріла схвалення з боку певної кількости представників мусулманської інтеліґенції. А через те, що Туреччина також прийняла латинську абетку, культурну та психологічну єдність мусулманського світу не було порушено. І врешті, це не була російська азбука, нав’язана чужоземним загарбником…

1939 р. латинську абетку повсюдно замінено кирилицею. … Використання кирилиці полегшувало русифікацію літературних мусулманських мов, спрощувало вивчення російської мови, роблячи таким чином перший крок до лінгвістичної та культурної асиміляції мусулманських народів російською культурою».

Так звана мовна «реформа» супроводжувала винищування мусулманської інтеліґенції, в тому числі й кримськотатарської.

Варварський акт – виселення всього кримськотатарського народу з Криму 18 травня 1944 р. – став завершальним етапом політики русифікації та асиміляції кримських татар в СРСР. Наш народ став першим народом, над яким проводять експерименти русифікації народів Радянського Союзу.

Виселяючи кримськотатарський народ з Криму, його пограбували не лише економічно та політично, але й духовно. Якщо перед війною в Криму було кілька сот початкових і середніх шкіл з навчанням кримськотатарською мовою, то, починаючи від 1944 р., народ не має жадної такої школи. Діти не мають навіть букваря /120/ рідною мовою. І по сьогоднішній день діти кримських татар позбавленні права навчатися рідною мовою.

В 1944 р. кримськотатарський народ знищували не лише фізично (в 1944-1945 рр. загинуло 46% населення), але й духовно. В Криму після виселення кримських татар спалили всі книжки, написані кримськотатарською мовою, починаючи від дитячої літератури та кінчаючи творами Маркса, Енґельса, Леніна, Сталіна.

В місцях заслання кримськотатарський народ майже 15 років був позбавлений права читати, писати, видавати та одержувати літературу і періодичну пресу рідною мовою. Метою керівників радянського уряду було русифікувати не лише кримськотатарський народ, але й його віковічну землю – Крим. Тому в Криму, на батьківщині кримських татар, роблять усе можливе, щоб ніщо не нагадувало про те, що тут колись жив і творив кримськотатарський народ.

Назви сіл і гір, озер і річок замінили російськими назвами, цілковито знесли наші цвинтарі, знищили архітектурні пам’ятки та мечеті народу, в музеях відсутні кримськотатарські експонати, історію народу фальсифікують.

Письменник Костянтин Паустовський з приводу русифікації Криму писав: «Цей випадок з перейменуванням свідчить про відсутність елементарної культури, про зневагу до народу, до країни».

Усі акти вандалізму та варварства щодо кримських татар радянський уряд проводить у державному маштабі. Для підтвердження вищесказаного нагадаю деякі законодавчі акти радянського уряду. Серед них найперший – Постанова державного комітету оборони (ДКО) від 18 травня 1944 р. про виселення кримських татар з Криму.

Постанова ДКО стала актом, що зліквідував існування кримськотатарського народу як нації. Позбавлений цим правовим актом рідного краю, Криму, народ втратив усі джерела та умови, потрібні для свого дальшого існування й розвитку.

Крім того, треба згадати Закон про перетворення Кримської АРСР у Кримську область від 26 червня 1946 р. Цим законом ліквідовано не лише Кримську АРСР, але й сам кримськотатарський народ. І, нарешті, Указ Президії Верховної Ради СРСР від 5 вересня 1967 р. «Про громадян татарської національности, що проживали в Криму». Указ узаконив факт ліквідації кримських татар як нації.

Починаючи від 1983 р., в газеті Ленин байрагы (Ленінський прапор), яка виходить татарською мовою (орган ЦК КП Узбекистану), заборонено вживати колишні татарські назви міст і сіл, а також слова «Кримська АРСР» і «Кримський радіокомітет».

Таке трагічне становище народу є безпосереднім наслідком /121/ існування дискримінаційних правових актів, що стосуються його і про які згадано вище. Отже, процес заплянованого і послідовного знищення кримськотатарського народу, процес русифікації та асиміляції народу, розпочатий царатом у XVIII ст., завершують керівники радянської держави в 20 ст.

Таким є так зване «щасливе майбутнє» не лише кримськотатарського, але й усіх інших народів у країні «рівности, братерства та щастя». /122/

Джерело: Сучасність (Мюнхен). – 1988. – №10. – С. 118–122.

Advertisements

0 Responses to “Політика русифікації та асиміляції кримських татар”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Вересень 2014
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер   Жов »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: