Життєвий стандарт українського робітника

В.Фелікс (Всеволод Голубничий)

Наукових досліджень розвитку життєвого стандарту в СССР є дуже мало. В СССР останні опубліковані досліди переводились в часи НЕПи, а закордоном, хоч і з’явилося кілька книжок, проте вони далеко не повні й не досконалі. Дослідження ж життєвого стандарту українського, на відміну від всесоюзного, тим більш немає. З огляду на брак таких досліджень, в літературі зустрічаються імпровізації, які іноді приводять до хибних висновків.

Ми поставили собі за мету зробити порівняльну студію реальної зарплатні українського робітника в роках 1913, 1927, 1940 й 1954, тобто в періоди дореволюційний, непівський, передвоєнний і сучасний. (В наступній статті ми опублікуємо подібну ж студію міжнародних порівнянь сучасної реальної зарплатні робітника на Україні, в Зах. Німеччині, в Франції й США). Об’єктом нашого досліду ми взяли пересічного робітника у великій промисловості України; отже, не пересічну одиницю з статистичної ґрупи «робітники і службовці» і не пересічну одиницю всіх робітників взагалі.

Повна і чиста (тобто з надурочними, годинами і після податків і відчислень) місячна зарплатня середнього робітника у великій промисловості України, в карбованцях, була така:

Роки

Некваліфікована праця

Кваліфікована праця

Середня

Індекс

1913

22

35

28

100,0

1927

38

92

65

232,1

1940

250

745

493

1767,8

1954

350

1220

785

2803,6

Зарплатні некваліфікованого й кваліфікованого робітника є вираховані теж як середні, а остаточна середня між цими двома прийнята за основу в наших дальших розрахунках.

Приведені тут показники зарплатні за 1913-1940 рр. є офіційними даними, з деякими нашими поправками й уточненнями. Показники ж 1954 р. обчислені нами на підставі понад 50 занотувань, зроблених на Україні чужинецькими кореспондентами й туристами.

Щоб знайти реальну вартість одержуваної робітником зарплатні, нам треба було обчислити купівельну силу карбованця, а для цього нам потрібні були розміри споживання робітничої родини, тобто — бюджетний набір продуктів та ціни цих продуктів.

Ми взяли за постійні фактичні норми споживання харчів на одиницю населення в містах України в 1927/28 році на підставі офіційних даних. Цей набір харчів становий 2600-2700 кальорій на особу в день. До цього набору ми додали ще різні інші предмети споживання (нехарчові). Середній розмір робітничої родини ми взяли офіційний: 4 особи, що дорівнюють по споживанню 2,8 дорослим особам.

Таким чином ми одержали набір бюджетних продуктів української робітничої родини з 4 осіб в місяць в наступних кількостях: 46,2 кг житнього хліба, 8,5 кг білої пшеничної муки, 8,4 кг пшона, 9,8 кг волового м’яса, 2,9 кг цукру, 1,1 кг олії, 0,8 кг масла, 39,8 кг молока й молочних продуктів, 28 штук яєць, 23,8 кг картоплі, 19,3 кг городини й овочів, 0,4 кг горілки, 1,5 кг махорки, 1,3 кг простого мила, 25 штук газет, 85 трамвайних білетів, 20 квдр. метрів житла, 0,3 куб. метри дров, 2,0 кл газу, три пальта на три роки кожне, три костюми на 2 роки кожен, три пари чобіт чи черевиків на півтора року кожна, 40 метрів ситцю в рік, три залізних ліжка на 5 років кожне, 12 шклянок посуду на рік, 2 залізних відра на рік. Всього разом — 32 назви продуктів.

Зрозуміла річ, що це далеко не повний набір продуктів, який споживається родиною. Проте, нам повний набір і не потрібний. Нам. ходило лише про репрезентативний набір, про присутність хоч по одному продукту з різних ґруп продуктів. Слідкуючи далі за еволюцією цін на різні продукти, ми були в стані визначити купівельну силу карбованця зарплатні.

Приймаючи перечислений бюджетовий набір за константний для всіх років, ми фактично ставили перед собою запитання: скільки мусів робітник заробляти, щоб . забезпечити своїй родині саме оцей набір продуктів, споживання?

Щоб оцінити вищеперелічений набір продуктів для порівняння його вартости з зарплатнею, ми вживали відповідно ціни 1913, 1927, 1940 й 1954 рр. Причому, тут виникли такі обмеження й уточнення. Ми не змогли знайти цін 1913 року по Україні і тому використали для цього року ціни Москви. Для решти років ціни є українські. Уникаючи повторення помилки деяких закордонних дослідників життєвого стандарту в СССР, ми взяли під увагу не лише ціни в державних крамницях, але й ціни на міських колгоспних базарах. На колгоспний ринок в містах України в 1940 р. припадало 25%, а в 1953 р. — 20% загального роздрібного товарообороту по ґрупі продовольчих товарів. Зокрема, в базарних цінах ми оцінили молоко й молошні продукти, яйця та городину й овочі в нашому наборі. З другого боку, ми також врахували, що в 1940 р. 5,0%, а в 1955 р. — 5,4% роздрібного товарообороту в Україні припадало на робітниче громадське харчування. Ми врахували те, що ціни в робітничих їдальнях є значно нижчі за базарні, а навіть і за державні. Ми також врахували й зміну в структурі товарообороту в Україні: ріст питомої ваги промислових товарів в ньому з 40% в 1940 р. до 50% в 1953 р. Це все були дрібні поправки й уточнення, але вони мали значення.

За допомогою в такий спосіб складених цінників ми оцінили вищеперелічений бюджетний набір продуктів для робітничої родини. Вартість цього набору в місяць вийшла такою:

Роки

Крб.

Індекс

1913

39,20

100,0

1927

54,90

140,0

1940

758,60

1935,2

1954

984,30

2510,9

Таким чином бачимо по індексу, що кошти прожиття для робітничої родини зросли в 1954 році в порівнянні з 1913 роком більш ніж в 25 разів, в порівнянні з НЕПом — майже в 18 разів, порівнюючи з довоєнним часом — майже на 30%.

Маючи індекси (себто — процентне відношення одного року до другого, — В.Ф.) номінальної зарплатні і коштів прожиття, нам залишається тепер лише їх співставити і порівняти, щоб довідатись, чи зарплатня й ціни зростали однаково. Поділивши індекс номінальної зарплатні на індекс коштів прожиття, одержуємо індекс реальної зарплатні, яка є мірилом і купівельної сили карбованця зарплатні, і мірилом життєвого стандарту робітника. Отже, порівнюємо:

Роки

Індекс номінальної зарплатні

Індекс коштів прожиття

Індекс реальної зарплатні

1913

100,0

100,0

100,0

1927

232,1

140,0

165,8

1940

1767,8

1935,2

91,3

1954

2803,6

2510,9

111,6

Таким чином виходить, що, порівнюючи з дореволюційним 1913 р., життєвий стандарт українського промислового робітника в часи НЕПи швидко зріс аж на 65,8%, потім в часи індустріялізації значно понизився і в 1940 р. був на 3,7% нижчий, ніж до революції, а тепер знов дещо зріс і в 1954 р. був на 11,6% вищий, ніж до революції.

В подібний спосіб обраховуємо, що життєвий стандарт в 1954 році був аж на 32,7% нижчий, ніж в часи НЕПи. але на 22,2% вищий, ніж у передвоєнному 1940 році.

Висліди дослідження виходять такі: Поперше бачимо, що зараз життєвий стандарт робітника великої промисловости є такий вищий, ніж до революції. Твердження протилежні до цього висновку виникали з одного боку тому, що це питання не було досліджене, а з другого боку певне під вражінням з пам’ятні про дореволюційний життєвий стандарт і стандарт передвоєнний. Це останнє вражіння, як бачимо, небезпідставне, бо перед війною життєвий стандарт був справді нижчий від дореволюційного.

Подруге бачимо, що зараз життєвий стандарт є вищий, ніж перед війною. Протилежні до цього твердження випливали знову ж таки з браку відповідного дослідження, а також і з неточного визначення в пам’яті поняття «довоєнного періоду». Слід відзначити, що кошти прожиття були в 1939 р. на 13%, в 1940 р. — на 57%, а в 1941 р. (напередодні війни) на 60% вищі, ніж в 1938 році! Отже, якщо в чиїйсь пам’яті «довоєнний період» не має уточненого року і не враховує цієї швидкої інфляції цін, то природньо виникає непорозуміння щодо сучасного життєвого стандарту. В 1954 р. життєвий стандарт був нижчий, ніж в 1938 р., але вищий, ніж в 1940 р.

Загальновідомим явищем в СССР є те, що і гроші є, і ціни, а товару в крамницях немає. Так, наприклад, чужинецькі кореспонденти занотували в Москві в кількох тих самих державних крамницях таку кількість назв товарів, що продавалися перед війною: в 1936 р. — 129, в 1938 р. — 88, в 1939 р. — 83 і в 1940 р. — лише 40. Такі анормальності спричинюють існування черг і значно понижують життєвий стандарт.

В офіційній статистиці подаються часто дані про загальний об’єм роздрібного товарообороту в цінах біжучого року. Знаючи індекс цін на споживчі товари, можемо, отже, обрахувати ріст фізичного об’єму товарообороту, а далі можемо поділити його на кількість населення, щоб довідатись, скільки товару припадає на одиницю населення. В цей спосіб ми обрахували, що на одиницю населення України припадало в 1940 р. на 45,1% менше товару, ніж в 1927 році, але в 1954 р. — на 28,6% більше, ніж у 1927 р. і в 2,3 рази більше, ніж у 1940 р. (Даних про товарооборот 1913 року немає).

Отже, товару в крамницях зараз є значно більше, ніж до війни і навіть більше, ніж у часи НЕПи. Цей факт підтверджують і відвідувачі СССР та України та зауважують, що черг біля крамниць зараз є мало і вони не довгі. Але факт наявности більшої кількости товарів в крамницях пояснюється ще й тим, що, природньо, зараз з’явилося багато різних нових товарів, яких не було ні до війни, ні тим більше в часи НЕПи (різні радіоприймачі, електроприладдя, більш різноманітний асортимент одягу і т.п.).

В абсолютному розумінні життєвий стандарт українського робітника залишається дуже низький. Це ганьба для «робітничого уряду» в Москві, що цей стандарт лише на 11,6% вищий зараз, ніж до революції, і на 32,7% нижчий, ніж за НЕПи. Показником низькости життєвого стандарту є й такий факт: щоб закупити для родини наведений нами вище набір продуктів (далеко не повний!), у середнього робітника зараз невистачає заробітку, а отже, крім нього, мусить ще хтось другий працювати з родини. (Порівняйте вище наведені показники!).

Погляньмо тепер, як зросла продуктивність праці українського промислового робітника:

Роки

Гуртова продукція промисловости (в млн. крб. цін 1926-27 року)

Кількість робітників у великій промисловості (тисяч)

Кількість годин праці в місяць (годин на одного робітника)

Індекс виходу продукції на одну людино-годину праці

1913

2159

642

249,6

100,0

1927

2267

715

177,6

124,4

1940

22360

2250

191,5

361,2

1954

43826

2850

208,0

514,5

Отже, продукційність праці українського промислового робітника зросла в порівнянні з дореволюційним часом більш ніж в 5 разів, а його життєвий стандарт виріс лише на …11,6%.

Це значить, що всі свої сили робітник віддав не для власного добробуту, а для продукції додаткової вартости, для нагромадження капіталів, необхідних для індустріялізації, росту озброєнь, росту кількости й багатства бюрократії.

Во істину співається в «Інтернаціоналі»:

«… Пусті слова про право бідних,
Держава дбає не про нас…»

Використані в цій роботі джерела:

1). АН УССР: «Очерки развития нар. хоз-тва УССР», М., 1954; 2). АН УРСР: «Нариси розвитку нар. гос-тва УРСР», К., 1949; 3). Укргосплан: «Пути народного хоз. развития УССР», X., 1928; 4). Игнатьев: «Коньюнктура и цены», М., 1925; 5). ЦСУ СССР: «Нар. хоз-тво СССР», М., 1956; 6). журнали «Статистика України» (1927-28 рр.), «Плановое Хозяйство» (1940), щоденна преса.

Джерело: український робітничий часопис «Вперед», Мюнхен. — ч. 3 (76), березень 1957. — Стор. 3.

4 Responses to “Життєвий стандарт українського робітника”


  1. 1 Олексій 11/02/2012 о 18:43

    Не підкажите де можна придбати твори Миколи Скрипника? Буду дуже вдячний

  2. 2 Alex 12/02/2012 о 01:16

    Спасибо за публикацию! Именно так все оно и было.

  3. 3 Роман 12/02/2012 о 09:37

    Олексію, де можна придбати, не підкажу, але підкажу, де можна підібрати “Статті й промови” (Мюнхен: “Сучасність”, 1974): http://ukrknyga.at.ua/load/skripnik_m_statti_j_promovi_z_nacionalnogo_pitannja/19-1-0-1719

  4. 4 Vpered 12/02/2012 о 09:58

    Прошу, Алексе! Заходьте ще.


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Лютий 2012
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Січ   Бер »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: