Клясові характеристики й ідеолоґії

Кваме Нкрума

Істнує тісний зв’язок між суспільно-політичним розвитком, боротьбою між суспільними клясами та історією ідеолоґій. Взагалі інтелектуальні рухи чітко відображають напрямки економічного розвитку. У первісних суспільства, де фактично відсутній поділ на кляси, виробнича діяльність людини безпосередньо відбивається на його поглядах та естетичних смаках. Але в клясовому суспільстві зв’язок виробничою діяльністю і культурою не такий очевидний. Слід брати до уваги психолоґію конфліктуючих кляс.

Певні суспільні звички одяг, інститути та орґанізації пов’язані з певними клясами. Можна визначити, до якої кляси певна особа належить, просто подивившись на її зовнішній вигляд, одяг, манеру поведінки. Так само всяка кляса має свої, притаманні тільки їй інститути та орґанізації. Наприклад, кооперативи та профспілки є орґанізаціями робітничої кляси. Професійні асоціяції, торгівельні палати, біржі, ротері-клюби, масонські товариства тощо інститутами середньої кляси, буржуазії.

Ідеолоґії відображають клясові інтереси та клясову свідомість. Лібералізм, індивідуалізм, елітаризм і буржуазна «демократія», що вона є оманою, становлять приклади буржуазних ідеолоґій. Фашизм, імперіялізм, колоніялізм і неоколоніялізм також виражають  буржуазний способі мислення та буржуазні політико-економічні прагнення. З иншого боку, соціялізм і комунізм є ідеолоґіями робітничої кляси та відображають її прагнення та її політико-економічні інститути та організації.

Буржуазне розуміння свободи як відсутности обмежень, laissez-faire [невтручання], вільного підприємництва, як позиції коли «кожний сам за себе» є типовим проявом буржуазної ідеолоґії. Основною тезою є та, що завдання уряду  полягає в захисті приватного добра та приватної власноти на засоби виробництва та розподілу. Свобода звужуються до політичної царини, а до економічної сфери стосунку не має. Капіталізм, що він не знає инших законів, крім свого власного інтересу, дорівнюється економічній свободі. Невіддільним від такого розуміння свободи є думка про те, що наявність або відсутність багатства означає наявність або відсутність здібностей.

Пов’язаним з буржуазним розумінням свободи є буржуазний культ «законности та порядку», незалежно від того, хто встановлює закон або чиїм інтересам цей закон служить — народу, кляси чи вузької правлячої верхівки.

Останніми роками, перед лицем зростаючого революційного насильства по всьому світі виникла нова обманлива буржуазна термінолоґія , що вона відображає наступ реакції. Типовими прикладами є міти про «мовчазну більшість», «просту людину» чи «пересічного громадянина», покликані грати антиреволюційну ролю та слугувати збереженню status quo. Насправді, в будь-якому капіталістичному суспільстві більшість становить робітнича кляса, а ця кляса зовсім не мовчить і гучно заявляє свої вимоги радикального перетворення суспільства.

В Африці африканська буржуазія, яка намагається наслідувати ставленням та ідеолоґії европейської середньої кляси, в багатьох випадках переплутали кляс з расою. Їм складно розібратися в европейських клясах, адже вони погано розпізнають тонкі відмінності в мові, манері, одязі тощо — відмінності, що вони миттєво видають клясову приналежність їхнім співвітчизникам. Члени европейської робітничої кляси в колоніях живуть як буржуа: мають машини, користуються різними послугами, їхні дружини не заходять до кухні; і їхнє клясове походження очевидне лише їхнім власним людям. Після здобуття незалежности місцева буржуазія, змагаючись за статус правлячої кляси, копіює спосіб життя колишньої правлячої кляси — европейців. Насправді-ж вони імітують не клясу, а расу.

Африканська буржуазія, таким чином, тяжіє до життя, яким жила стара колоніяльна правляча кляса, але воно не обов’язково є способом життя европейської буржуазії. Це радше спосіб життя расової ґрупи у колоніяльній ситуації. В цьому сенсі африканська буржуазія увічнює відносини хазяїн—слуга, що істнували за колоніяльних часів.

Хоча африканська буржуазія у більшості випадків з рабською покірністю приймає ідеолоґії своїх колєґ з капіталістичного світу, є певні ідеолоґії, які розвились саме в африканському контексті та які стали характерними вираженнями способу мислення африканської буржуазії. Можливо, найтиповішою з них поняття-підробка «неґритюду». Ця псевдоінтелектуальна теорія служить своєрідним містком між підпорядкованою африканською середньою клясою і французьким культурним істеблішментом. Вона ірраціональна, расистська та нереволюційна. Вона віддзеркалює стан сум’яття, в якому перебуває розум деяких колонізованих франко-африканських інтелектуалів, і повністю відірвана від дійсности африканської особистости.

Так само позбавленим будь-якого смислу та значення є термін «африканський соціялізм». Він натякає на істнування певної форми соціялізму, властивої саме Африці та виведеної з первісних і зрівняльних сторін життя традиційного африканського суспільства. Міт африканського соціялізму використовується для заперечення клясової боротьби та підриву відданости перспективі справжнього соціялізму. Його вживають ті африканські лідери, хто вимушені — в загальному кліматі Африканської революції — проголошувати соціалістичну політику, але водночас прив’язані до міжнародного капіталізму та не мають наміру рухатися шляхом справжнього соціялістичного економічного розвитку.

Хоча для соціялістичної революції не істнує жорстких доґм, й її точну форму визначатимуть конкретні обставини певного історичного періоду, стосовно до соціалістичних цілей не припустимими є жодні компроміси. Основні засади наукового соціялізму універсальні та постійні, вони означають дійсне усуспільнення виробничих і розподільчих процесів. Той, хто з політичних міркувань лицемірно заявляє про свою відданість соціялізму, тим часом допомагаючи імперіялізму й неоколоніялізму та підтримуючи їх, служить інтересам буржуазної кляси. Робітників і селян можна якийсь час обманювати, але з розвитком клясової свідомости фальшиві соціялісти викривають себе, і тоді стає можливою соціялістична революція.

З анґлійської переклав Роман Тиса

Джерело: Kwame Nkrumah. Class Struggle in Africa (Panaf Books, 1970). 23-26 pp.

Advertisements

0 Responses to “Клясові характеристики й ідеолоґії”



  1. Напишіть коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Листопад 2011
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов   Гру »
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: