Українська визвольна справа на міжнародній соціялістичній конференції молоді

Вс.Фелік (Всеволод Голубничий)

Українська визвольна справа — це найвищий обов’язок, який лежить на кожному свідомому членові, української нації поза кодонами батьківщини. Розповісти іншим народам правду про героїчну боротьбу українських робітників і селян, молоді й інтеліґенції проти свого експлуататора і поневолювача — большевизму, розповісти про тяжку і запеклу боротьбу українських революціонерів — підпільників, про дії героїчної УПАрмії, розповісти про мету, ідеологію й шляхи тієї боротьби, вказати представникам інших народів на спільність мети й ідей, за які боряться українські трудящі разом з усіма іншими трудящими світу, дати поштовх до зрозуміння чужинцями тих ідей, які народилися під большевизмом і перед якими большевизм ідеологічно капітулює, тобто озброїти й інші народи непереможною ідеологічною зброєю в їх боротьбі проти одного з ворогів людства — большевизму — з такими думками і завданнями виїхала трійка українських делегатів на Міжнародний З’їзд Соціялістичного Студентства.

Цей з’їзд, що його орґанізував Німецький Союз Соціялістичного Студентства (СДС), відбувався протягом десяти днів в березні ц.р., в альпейскій місцевості в Баварії. На цей з’їзд з’їхались представники академічної молоді, найактивніші керівники студентства европейських країн, майбутні й вже теперішні теоретики, ідеологи, фахівці й політики, частина яких вже тепер активно працює в підпільних революційних орґанізаціях в країнах, що попали під окупацію большевиків. На з’їзді були представники студентських соціялістичних орґанізацій дев’яти націй: Австрії, Англії, Голяндії (делегація від Бенелюксу), Данії, делегації всіх чотирьох окупаційних зон Німеччини включно з совєтською і Берліном, Нової Зеляндії, Польщі, України і Чехословаччини. На жаль, з невідомих причин, не прибули запрошені делегації Франції, Ізраелю та Індії.

Українська делегація складалася з двох представників комітету студентських осередків УРДП та одного представника Ліги Суспільного Гуманізму.

Метою з’їзду, як це заплянували його орґанізатори, була взаємна інформація про ідеологічні засади окремих орґанізацій, про стан, в якому знаходиться студентство і взагалі молодь окремих країн, зав’язання тісної співпраці і взаємнодопомоги між студентськими орґанізаціями тих країн. Побіч інформативної сторони, більша частина праць з’їзду була присвячена проблемово-іделогічним доповідям і дискусіям над ними. З восьми широких і ґрунтовних доповідей, п’ять були відчитані німцями, дві — американцями та в ході самого з’їзду, в наслідок зацікавлення українськими справами, з’їзд запропонував українцям виголосити доповідь на тему: «Методи виховання на Сході».

Не зважаючи на цілковито обмежений час для підготовки, українські представники спільно опрацювали доповідь, і вона була виголошена з великим успіхом. В цій доповіді, мабуть вперше з міжнародньої трибуни, пролунали вільні голоси українських студентів з Харкова, Києва і Львова (випадково чи ні, але українська делегація була дійсно в та кому складі), які розповіли чужинецьким студентам про «свободу» науки і виховання в СССР. Ця доповідь була чисто об’єктивна, поруч з усіми неґативами підкреслювались і позитиви совєтської школи. Деякі чужинецькі делегати з малих країн з неприхованими здивуванням і заздрістю слухали дані про кількість українських ВУЗ-ів і українського студентства. Не менше здивування викликали дані про осяги української еміґрації в галузі розбудови українських ВУЗ-ів за кордоном. Але найвищею кульмінаційною точкою зацікавлення чужинецьких студентів було обґрунтоване твердження в нашій доповіді, що економіка України навіть в своїй сьогоднішній стадії розвитку дозволяє на заведення загального безплатного навчання в усіх ВУЗ-ах і школах країни. Зах. Европа сьогодні ще не спроможна це собі дозволити. В доповіді була яскраво представлена національна політика большевизму на Україні і його соціяльна політика в галузі шкільництва — реставрація оплати за студії, що є прямою забороною вчитись в ВУЗ-ах дітям робітників і селян і перетворення вищої освіти на привілеї для кляси большевицьких вельмож. Дискусія, що вив’язалась по доповіді, була дуже цікава й абсолютно прихильна до бажань і прагнень української молоді в СССР.

Серед інших важливих і цікавих доповідей була доповідь члена Ц.К. Соціял-Демократичної Партії Німеччини д-ра Ґнойса на тему програми СПД в галузі шкільництва, доповідь посла СПД до парляменту в Бонні д-ра Мюкке про працю фракції СПД в тому парляменті, доповідь голови СДС Р.Рекнаґеля про проєкт програми в соціяльних питаннях, висунутий д-ром Цорном на конґресі СПД в Дюссельдорфі і інші. По цих доповідях відбувалися запеклі дискусії, в яких не раз брали участь і українські делегати. З цих доповідей і зокрема з дискусій по них вияснився політичний рівень і ідеологічні напрямні окремих делегацій. Хоч з’їзд і носив теоретично й ідеологічно чисто соціялістичний характер, все ж і тут існували розбіжності в ставленні до тих чи інших проблем, існувала поляризація між окремими групами і в групах, тобто існували ліві и праві крила, що є цілком позитивним явищем. Порівнюючи з минулими з’їздами, зокрема серед німецьких соціял-демократів пройшов процес яскравої поляризації, що можна лише привітати, бо тільки з перехрещення думок і ідей може народжуватись справжня викристалізована ідеологія. Зовсім окреме місце в цих ідейних двобоях не займала українська група. Вона, безперечно, знаходилась на лівому крилі. Але і тут була ясна різниця, яка лежить між зах.-европейською старою соціял-де.мократією і молодим рухом української революційної демократії. Якщо можна образно подати цю різницю, то можна сказати, що між зах.-европейською соціял-демократією і українською революційною демократією лежить большевизм: соціял-демократія є явище добольшевицьке, революційна демократія є явище по-большевицьке. Між ними є багато спільного, але й не менше різниць. Стара соціял-демократія часто відзначається або доктринерством, або нігілізмом по відношенню до дотеперішніх здобутків соціялізму, перетворює соціялізм на фетиш і догму, або заперечує все, залишаючи лише назву. Часто стара соціял-демократія є зовсім інертною силою, чисто інтеліґентським витвором теоретизування з боязню застосовувати цю теорію на практиці, або, навпаки, чисті практики, які не мають ідеологічно-напрямного стрижня. В українській революційній демократії цього нічого нема. Вона виросла монолітною ідеологією з-під большевицької дійсности, мета її боротьби — справжня народня демократія і знищення соціяльного і національного поневолення трудящих — є ясна і практично твереза. Стара соціял-демократія, за словами одного доповідачів, д-ра Мюкке, переживає зараз глибоку кризу. Вона шукає нових основ і засад боротьби вже не лише з капіталізмом, але й з новим ворогом — большевизмом. Тому й поляризація внутрі соціял-демократії є сьогодні явищем цілком позитивним.

Зокрема серед молоді, конкретно серед делегатів цього з’їзду, помітні були яскраві тендеції й вимоги перейти на більш радикальні, лівіші позиції в боротьбі з капіталізмом і большевизмом. Делегати Австрії, північних провінцій Німеччини й інші ввесь час солідаризувалися з українськими революційними демократами. Серед цих делегацій ідеї революційної демократії знайшли повне зрозуміння й підтримку. Найгостріші дискусії, зокрема над доповідями д-ра Мюкке і Р.Рекнаґеля, виявили остаточно ясність позицій серед цієї молоді: ці доповіді зустріли найгострішу критику з боку абсолютної більшости делегатів. Діяльність СПД в Бонні була гостро розкритикована німцями за політику компромісів з Ц.С.У. та іншими буржуазними партіями. Нігілістичні ідеї Цорна зустріли гострий і речевий осуд з боку лівого крила з’їзду. Окремо треба відзначити виступ на з’їзді американця д-ра Пьорвеса на тему «Світовий уряд». Д-р Пьорвес є працівник американського військового управління Баварії. В своїй доповіді він зачіпив головне питання закордонної політики США. З’їзд гостро критикував висунуті доповідачем тези і д-ра Пьорвес визнав рацію багатьом критикам. Зокрема критикували делегати ті перешкоди, які робить американська політика в питанні соціялізації в Европі, нерозуміння нею проблем Східньої Европи. Американську політику обвинувачено в імперіялізмі і т.д. Було порушено питання: який соціяльний устрій принесла б американська політика на Сході Европи на випадок розгрому большевизму? Німецькі делегати вказували, що загроза реставрації капіталізму на Сході надає сили большевицькій армії, демагогії й теророві. З усіх цих гарячих дискусій і виступів можна було зробити висновок, що зах.-европейська соціялістична молодь дійсно шукає .нових шляхів і бачить їх в радикальній політиці третьої сили. Тут в багатьох моментах діти випередили батьків.

Делегати УРДП прибули на цей з’їзд з заздалегідь виготовленою інфрормативною деклярацією, яка була видрукована в англійській і німецькій мовах та розповсюджена серед делегатів з’їзду. (Повний текст деклярації друкуємо нижче. — Ред.).

Ця деклярація викликала величезне зацікавлення й гарячі дискусії серед делегатів з’їзду. В такий спосіб українські делегати стали в центрі уваги цілого з’їзду. Дальші інформації про ідеологічні засади українського підпілля в СССР, про дії УПА, докази про можливість і потребу революції в СССР, про мету цієї революції, інформації про ідеологічні засади УРДП і т.д. — остаточно переконали багатьох делегатів у правильності позицій, на яких стоїть сьогодні український визвольний рух. В своїх виступах українські делегати остаточно і назавжди розвіяли туман, навіяний большевицькою і білогвардійською пропаґандою довкола української визвольної справи, наочними доказами розбили назавжди брехливе трактування УПА і цілого українського революційного резистансу в СРСР, як фашистського, реставраторського і реакційного руху. Абсолютна більшість чужинецьких делегатів вже раніше знали про існування українського підпілля в СССР, але про справжні ідеологічні позиції цих революціонерів інформувала чужинців українська делегація на основі останніх краєвих матеріялів. В такий спосіб всі чужинецькі делегати переконались в справедливості боротьби українського народу.

В рамках цього з’їзду відбулася двохденна конференція представників соціялістичної молоді країн Східньої і Середньої Европи. На конференції були присутні українці, поляки й чехи. Литовська орґанізація соціялістичної молоді прислала повноваження на руки української делегації заступати литовців на цій конференції. В наслідок переговорів створено Підготовчий Комітет для орґанізації соціялістичної молоді народів Східньої і Середньої Европи. В цю орґанізацію, крім вищезгаданих національностей, ще мають увійти представники мадярські, румунські, болгарські, югославські, латвийські і інші. Підготовчий Комітет вступив в зв’язок зі світовим Інтернаціональним Союзом Соціялістичної Молоді (IUSY), в наслідок чого до цього Союзу мають бути прийняті в скорому часі, як повноправні члени, національні орґанізації сошялістичної молоді вищезгаданих країн Сходу Европи. /8/

Загальні висновки з присутности і виступів української делегації на цьому Міжнародньому З’їзді Соціялістичного Студентства можна зробити слідуючі: українська визвольна справа здобула нові позиції серед молодих сил людства, які творитимуть його майбутнє. Ідеї українського революційного резистансу, виложені в краєвих матеріялах, були не лише проголошені з міжнародньої трибуни, але й знайшли відгук, зрозуміння і гаряче признання серед европейської студентської молоді, зокрема серед молоді країн, що зараз знаходяться в цілковитій чи частковій окупації під большевикамй. Українські делегати ввійшли в тісний контакт з багатьма представниками европейської преси і окремих редакцій, до українських делегатів було звернено багато прохань про дозвіл на передрук в чужій пресі деклярації УРДП, прохання про надсилання нових ідеологічних і теоретичних та інформаційних матеріялів про український революційно-визвольний рух, українські делегати одержали офіційне запрошення на черговий міжнародній конґрес молоді з доповідями про український визвольний рух і т.д. Тут пропаґанда української визвольної справи має необмежені перспективи для дії. Тому можна з певністю сказати, що українська делегація свій обов’язок перед українським визвольним рухом виконала. /9/

Джерело: «Вперед», Мюнхен. — ч. 2, травень 1949. — Стор. 8-9.

Advertisements

0 Responses to “Українська визвольна справа на міжнародній соціялістичній конференції молоді”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Вересень 2011
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер   Жов »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: