Соціолоґ

Роман Тиса

У 1-му випуску київського журналу соціальної критики «Спільне» (квітень 2010 року) міститься інтерв’ю з американським соціолоґом Еріком Оліном Райтом, в якому він, на додаток до всього иншого, називає працю над фундаментальними перетвореннями суспільства та сприяння радикалізації суспільства через відмову від реформаторської діяльности неправдоподібними й виступає за варіянт боротьби за помірковані покращенні тут і зараз. Він заявляє, що його позиція опирається на емпіричний досвід, що «підтверджує історія: ті революціонери, котрі відмовлялись від боротьби за покращення в суспільствах, де прогресивні реформи були можливими, зрештою маргіналізувались». З інтерв’ю не зовсім зрозуміло, чи займається сам Райт якоюсь діяльністю крім наукової. Більше того, на питання «Чи відбулися з моменту публікації Вашої праці («Політики покарання» (1973) — Р.Т.) якісь позитивні зміни в американській пенітенціарній системі, які можна приписати рухам за права в’язнів?» соціолоґ відповідає: «Насправді я не слідкував за цією проблемою, тому не можу дати компетентного коментаря. Мені здається, що здебільшого умови в американських тюрмах набагато гірші сьогодні, ніж коли я писав книгу…».