Вибрані листи: Енґельс Куно (24 січня 1872)

Енґельс Куно

24 січня [1872 р.]

Бакунін, що інтригував проти Інтернаціоналу до 1868 р., вступив у нього відразу ж після невдачі на мирному конгресі в Берні і зараз же почав всередині Інтернаціоналу затівати змову проти Генеральної ради. В Бакуніна своєрідна теорія, мішанина прудонізму з комунізмом, при чому для першого характеристичне, що він вважає за головне лихо, яке треба усунути не капітал, не класові суперечності між капіталістами і робітниками, що виникають завдяки суспільному розвиткові, а державу. Тим часом, як маси соціяль-демократичних робітників, так само як і ми тримається такого погляду, що державна влада є не що інше, як організація, яку створили собі панівні кляси—землевласники й капіталісти—для того, щоб боронити свої суспільні привілеї, Бакунін твердить: держава утворила капітал, капіталіст посідає свій капітал лише з ласки держави.

А що, отже держава є головне лихо, треба насамперед знищити державу, тоді капітал сам собою загине. Ми кажемо навпаки: знищіть капітал — зосередження всіх засобів виробництва в руках небагатьох, — тоді сама собою відпадає держава. Тут істотна різниця: скасування держави без соціяльного перевороту безглуздя. Знищення капіталу — це є суспільний переворот і містить у собі перетворення всього способу виробництва. А як для Бакуніна держава є основне лихо, то нічого не слід робити, що могло б підтримувати життя будь-якої держави—республіки, монархії й т. ін. Звідси—безперечне отримання від усякої політики. Взяти участь у політичній дії, а надто брати участь у виборах — це зрада принципа. Треба провадити пропаганду, ганьбити державу, організовувати це і, коли, нарешті матимуть по своїм боці всіх робітників, отже — більшість, тоді зникнуть, нарешті, ті державні установи і їхнє місце заступить організація Інтернаціоналу. Ця велика дія, що покладає початок тисячолітньому царству, зветься соціяльною ліквідацією.

Все це бринить надзвичайно радикально й так просто, що все можна вивчити напам’ять за п’ять хвилин. Тим то ця теорія швидко знайшла співчуття серед молодих адвокатів, докторів та інших доктринерів в Італії та Еспанії. Але маса робітників ніколи не дозволить, щоб їм утовкмачили, що суспільні справи їхньої власної країни, не є їхні власні справи, вони з природи своєї політичні й того, хто каже їм: „залиште політику”, — вони кінець-кінцем самі залишають. Проповідувати робітникам, стримуватися від політики при всяких обставинах, — це значить заганяти їх прямо в руки попам або буржуазним республіканцям. /191/

А що згідно з Бакуніним Інтернаціонал треба створити не для політичної боротьби, а для того, щоб він зміг за соціальної ліквідації відразу ж стати на місце старої державної організації, то він (Інтернаціонал) повинен якнайщільніше наблизитися до бакунінського ідеалу майбутнього суспільства. В цьому суспільстві насамперед не існує жодної влади, бо влада — держава — безперечно від диявола (як ці пани збираються пустити фабрики, залізниці керувати кораблем і т. д. без волі, що остаточно вирішає, без об’єднаного керівництва,—цього вони нам звичайно не говорять). Перестає також існувати влада більшости над меншістю. Кожна окрема людина, кожна громада автономні. Але як товариство хоча б із двох людей можливе без того, щоб кожна людина відмовилася хоча б від невеликої частини своєї автономії, — про це Бакунін так само мовчить.

Отож і Інтернаціонал треба влаштувати за цим зразком. Кожна секція автономна, і в кожній секції кожна окрема людина теж автономна. Під три чорти базельські постанови, що передають Генеральній раді згубну й для неї самої деморалізаційну владу. Навіть, коли цю владу передано добровільно, її треба скасувати саме тому, що вона влада. Такі основні пункти цього  ш а х р а й с т в а. /192/

Примітки

Різниця між революційним марксизмом і анархізмом не в тому, що останній хоче зруйнувати державу, а марксизм ніби бажає зберегти її, а в тому, що анархізм не може правильно зрозуміти суті держави й справжнього значення революційної влади. Революційний марксизм також нищить державу, але нищить її, збудувавши,безклясове суспільство. Анархічне заперечення політичної влади революційної кляси призводить до роззброєння революції. В листі до Е. Бернштайна від 28 січня 1874 р. Енґельс писав, що Маркс і він проголосили знищення держави попереду, ніж взагалі існували анархісти, і як доказ наводить два витяги: один із „Злиднів філософії”, де говориться: „Робітнича кляса протягом свого розвитку замінить старе цивільне суспільство на асоціяцію, що виключить кляси та їхні суперечності, тоді не буде політичної влади у властивому значенні, бо політична влада є точний і офіціяльний підсумок суперечностей, що існують в цивільному суспільстві”, другий—з „Комуністичного маніфесту:” „Коли протягом розвитку зникнуть клясові різниці… тоді суспільна влада втратить свій політичний характер. Політична влада у властивому значенні є організована влада однієї кляси для придушення другої”.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Харків-Київ: Державне видавництво «Пролетар», 1931. — Стор. 191-192.

Advertisements

0 Responses to “Вибрані листи: Енґельс Куно (24 січня 1872)”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Січень 2010
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру   Лют »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: