Вибрані листи: Енґельс Куно (24 січня 1872)

Енґельс Куно

24 січня [1872 р.]

Бакунін, що інтригував проти Інтернаціоналу до 1868 р., вступив у нього відразу ж після невдачі на мирному конгресі в Берні і зараз же почав всередині Інтернаціоналу затівати змову проти Генеральної ради. В Бакуніна своєрідна теорія, мішанина прудонізму з комунізмом, при чому для першого характеристичне, що він вважає за головне лихо, яке треба усунути не капітал, не класові суперечності між капіталістами і робітниками, що виникають завдяки суспільному розвиткові, а державу. Тим часом, як маси соціяль-демократичних робітників, так само як і ми тримається такого погляду, що державна влада є не що інше, як організація, яку створили собі панівні кляси—землевласники й капіталісти—для того, щоб боронити свої суспільні привілеї, Бакунін твердить: держава утворила капітал, капіталіст посідає свій капітал лише з ласки держави.

А що, отже держава є головне лихо, треба насамперед знищити державу, тоді капітал сам собою загине. Ми кажемо навпаки: знищіть капітал — зосередження всіх засобів виробництва в руках небагатьох, — тоді сама собою відпадає держава. Тут істотна різниця: скасування держави без соціяльного перевороту безглуздя. Знищення капіталу — це є суспільний переворот і містить у собі перетворення всього способу виробництва. А як для Бакуніна держава є основне лихо, то нічого не слід робити, що могло б підтримувати життя будь-якої держави—республіки, монархії й т. ін. Звідси—безперечне отримання від усякої політики. Взяти участь у політичній дії, а надто брати участь у виборах — це зрада принципа. Треба провадити пропаганду, ганьбити державу, організовувати це і, коли, нарешті матимуть по своїм боці всіх робітників, отже — більшість, тоді зникнуть, нарешті, ті державні установи і їхнє місце заступить організація Інтернаціоналу. Ця велика дія, що покладає початок тисячолітньому царству, зветься соціяльною ліквідацією.

Все це бринить надзвичайно радикально й так просто, що все можна вивчити напам’ять за п’ять хвилин. Тим то ця теорія швидко знайшла співчуття серед молодих адвокатів, докторів та інших доктринерів в Італії та Еспанії. Але маса робітників ніколи не дозволить, щоб їм утовкмачили, що суспільні справи їхньої власної країни, не є їхні власні справи, вони з природи своєї політичні й того, хто каже їм: „залиште політику”, — вони кінець-кінцем самі залишають. Проповідувати робітникам, стримуватися від політики при всяких обставинах, — це значить заганяти їх прямо в руки попам або буржуазним республіканцям. /191/

А що згідно з Бакуніним Інтернаціонал треба створити не для політичної боротьби, а для того, щоб він зміг за соціальної ліквідації відразу ж стати на місце старої державної організації, то він (Інтернаціонал) повинен якнайщільніше наблизитися до бакунінського ідеалу майбутнього суспільства. В цьому суспільстві насамперед не існує жодної влади, бо влада — держава — безперечно від диявола (як ці пани збираються пустити фабрики, залізниці керувати кораблем і т. д. без волі, що остаточно вирішає, без об’єднаного керівництва,—цього вони нам звичайно не говорять). Перестає також існувати влада більшости над меншістю. Кожна окрема людина, кожна громада автономні. Але як товариство хоча б із двох людей можливе без того, щоб кожна людина відмовилася хоча б від невеликої частини своєї автономії, — про це Бакунін так само мовчить.

Отож і Інтернаціонал треба влаштувати за цим зразком. Кожна секція автономна, і в кожній секції кожна окрема людина теж автономна. Під три чорти базельські постанови, що передають Генеральній раді згубну й для неї самої деморалізаційну владу. Навіть, коли цю владу передано добровільно, її треба скасувати саме тому, що вона влада. Такі основні пункти цього  ш а х р а й с т в а. /192/

Примітки

Різниця між революційним марксизмом і анархізмом не в тому, що останній хоче зруйнувати державу, а марксизм ніби бажає зберегти її, а в тому, що анархізм не може правильно зрозуміти суті держави й справжнього значення революційної влади. Революційний марксизм також нищить державу, але нищить її, збудувавши,безклясове суспільство. Анархічне заперечення політичної влади революційної кляси призводить до роззброєння революції. В листі до Е. Бернштайна від 28 січня 1874 р. Енґельс писав, що Маркс і він проголосили знищення держави попереду, ніж взагалі існували анархісти, і як доказ наводить два витяги: один із „Злиднів філософії”, де говориться: „Робітнича кляса протягом свого розвитку замінить старе цивільне суспільство на асоціяцію, що виключить кляси та їхні суперечності, тоді не буде політичної влади у властивому значенні, бо політична влада є точний і офіціяльний підсумок суперечностей, що існують в цивільному суспільстві”, другий—з „Комуністичного маніфесту:” „Коли протягом розвитку зникнуть клясові різниці… тоді суспільна влада втратить свій політичний характер. Політична влада у властивому значенні є організована влада однієї кляси для придушення другої”.

Надрукований у кн.: К.Маркс і Ф.Енґельс. Вибрані листи. (Уклав В.В.Адоратський. Переклав О.Соболів.) — Харків-Київ: Державне видавництво «Пролетар», 1931. — Стор. 191-192.

0 Responses to “Вибрані листи: Енґельс Куно (24 січня 1872)”



  1. Напиши коментар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Січень 2010
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Останні коментарі

Архіви

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: