Росія й Україна на тлі світових подій

Сергій Мазлах, Василь Шахрай

Так було тоді, під час першої доби.

Зовсім інший стан і України, і Росії в добу, що ми переживаємо, другу добу, з жовтня-листопада 1918 року.

І Совітська Росія, і самостійна Україна опинилися в іншому стані, зустрічають інше відношення з боку імперіялістів Германії й Антанти. Власне змінилося відношення лише імперіялістів Германії.

Коли Германія за який-небудь місяць загубила всі свої завоювання на заході, мусіла піти на всі умови миру Антанти, аби тільки мати змогу задушити в себе дома революцію, — вони стали оцінювати і ставитися зовсім по-іншому до Совітської Росії і до самостійности України. Власним досвідом вони переконалися, що жарти з Совітською Росією кепські. «Отрута» більшовизму загрожує затопити всю Европу. Треба знищити її, — але пізно. Імперіялісти Германії пальцем кивнути не сміють без дозволу Вудро Вілсона. І вони ласкаво просять дозволу у апостола визволення народів взяти і їм участь в удушенні Совітської Росії, а задушити її треба обов’язково, — запевняють вони Вілсона. Вудро Вілсон знає се добре і без них. Що ж до підтримання самостійности України, то се питання зовсім зайве, бо імперіялістичній Германії самій «не до жиру — быть бы живу».

У попередній главі ми бачили, як з’єдналися всі бувші і покищо сущі імперіялістичні ватажки круг Вілсона, яка одностайність панує в них щодо революції взагалі, Совітської Росії і самостійної України зокрема. І ся одностайність зразу виявилася, фронт вирівнявся.

Віднині є лише один імперіялістичний центр. І віднині є лише одна політика імперіялістичної інтернаціональної буржуазії щодо Совітської Росії і самостійної України.

Ватажок так званої «добровольчої армії», армії безробітного офіцерства і маминих синків, ген. Денікін, на засіданні краєвої Ради в Катеринодарі оголосив умови згоди з Антантою. Антанта буде під-тримувати лише «добровольчу армію» і ті групи російської контрреволюції, які стоять за відродження єдиної і неділимої Росії. На майбутню мирову конференцію будуть допущені також лише захисники відродження єдиної і неділимої Росії, і ні в якому разі не будуть допущені більшовики і ті новоутворення на місці бувшої Російської імперії, які не стоять на точці погляду «єдиної і неділимої». А з сих новоутворень першою є Україна.

Ся заява Денікіна цілком погоджується і з тою відповіддю, котру одержав представник України в Болгарії від уряду Сполучених Штатів на запитання: чи будуть допущені на майбутню мирову конференцію представники України? «Уряд Вілсона бажає бачити на конференції представника єдиної і неділимої Росії», — була коротка відповідь.

Словом, все ясне. Нема нічого не договореного, не виясненого.

Знищити Совітську Росію і самостійну Україну і відродити єдину і неділиму Росію.

Ясно, як апельсин.

Джерело: Сергій Мазлах, Василь Шахрай. До хвилі. Що діється на Україні і з Україною. – Пролог, Нью-Йорк, 1967.

0 Responses to “Росія й Україна на тлі світових подій”



  1. Напиши коментар

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Грудень 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Останні коментарі

Архіви

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: