Заява організації Rote Hilfe
Будьте готовими до екстрених протестів!
Вони хочуть вбити Мумія Абу-Джамала – разом ми можемо перешкодити цьому!
Афроамериканського журналіста та політв’язня Мумія Абу-Джамала ось уже 27 років утримують у в’язниці смертників штату Пенсильванія (США). Процес над ним та вирок 1982-го року були взірцем расизму та класової юстиції. Голова суду відхилив клопотання про фінансування захисту та називав його „н…ром“, – вдаючись таким чином до найгидкішої за американськими стандартами расистської лайки. Натомість колегія присяжних, що їх добрав прокурор, складалась майже винятково з консервативних білих. Прокурор зобразив Мумія холоднокровним вбивцею-ліворадикалом. Від самого початку його було позбавлено навіть примарної надії на успіх. Унаслідок цього процесу, що вирізнявся расизмом та мав усі ознаки політичної репресії, колишньому речнику „Чорної Пантери“ винесли смертний вирок. Але нелюдським умовам ув’язнення в тюрмі смертників не вдалося ані зламати його, ані змусити замовкнути. Він не здався навіть в камері смертників, пишучи звідти тексти, в яких викриває несправедливість капіталістичного суспільства.
Чому ми підтримуємо Мумія Абу-Джамала:
Смертна кара в США має расистський характер – більше половини ув’язнених у місцевих в’язницях для смертників є афроамериканцями. Смертна кара спрямована проти бідних – більш ніж 90% цих в’язнів є бідняками. Мумія Абу-Джамал – лише один з багатьох. Саме бідність позбавила його захисту в суді. Так само він чорношкірий. До цього додається ще й те, що він – політичний активіст, а отже – більмо на оці можновладців. Усі ці роки Мумія бореться не лише за свою особисту свободу, але й встає на оборону всіх засуджених до смертної кари в усьому світі. Як „Voice Of The Voiceless“ (Голос Пригноблених), – так його називали ще в зв’язку з його роботою журналістом на радіо, він допомагає ув’язненим та всім тим, кого обійдено увагою ЗМІ, отримати власний голос та власне лице.
На початку квітня 2009-го року Верховний Суд США вкотре повторив те, що вже встигло отримати назву „парадокс Мумії“ – коли правосуддю та політикам ідеться про те, щоб покарати Мумія за те, що він „не з полохливого десятка“, – будь-який чинний закон перекручено або просто проігноровано.
Верховний Суд США здобувся лише на два слова коментаря до цього публічного судового скандалу, що триває от уже замалим не тридцять років – „клопотання відхилено“. Це значить, що вони або стратять його, або триматимуть його за ґратами довічно.
Після ухвали квітня 2009-го року Верховному Суду має лише вирішити, чи залишити вирок 1982-го року в силі, чи то передати на розгляд нового суду присяжних питання про заміну смертної кари довічним ув’язненням.
Прокуратура Філадельфії домагається страти Мумія за будь-яку ціну та щодуху намагається „протиснути“ відповідну ухвалу. Згідно зі свідченнями адвоката Мумія Р. Браяна, життя його підзахисного перебуває в постійній небезпеці від моменту арешту в 1981-му році.
Вже двічі (в 1995-му та 1999-му році) завдяки протестам в усьому світі вдавалось запобігти страті Абу-Джамала Мумії. Так само й цього разу лише широка міжнародна кампанія протесту та солідарності зможе стати на заваді запланованому державою вбивству.
Звичайно ж, адвокати Мумія вдаватимуться до всіх юридичних засобів, щоб врятувати його від страти. Але незалежно від юридичних обставин сам Абу-Джамал Мумія, його адвокати та люди, що встають на його захист в усьому світі, зажди підкреслювали, що доля цієї, по суті, політичної справи насправді вирішується не в судовій залі, а на вулиці.
Наразі рух солідарності в США намагається організувати політичний тиск на уряд Обами. Звичайно ж, усі розуміють, що очікувати на справедливість в ставленні до політв’язнів від уряду так само марно, як і від расистської американської юстиції. Тим не менше люди мають на меті публічно накинути уряду відповідальність і змусити його зайняти чітку позицію в питанні расизму в американських судах, – саме в зв’язку з (порожніми) передвиборчими обіцянками „Зміни/Повороту“ („Change“). Йдеться, зокрема, про намагання відомої правозахисної організації NAACP організувати „Civil Rights Investigation“ – урядове розслідування расизму в американському правосудді на прикладі справи Мумії Абу-Джамала.
Що може зробити міжнародний рух солідарності для того, щоб вимоги американських активістів стали переконливішими? Яким чином здатні ми посилити політичний тиск на уряд Обами?
Надсилайте листи Мумії до в’язниці!
Mumia Abu-Jamal
AM 8335
SCI Greene Prison
175 Progressive Drive
Waynesburg
PA 15370
USA
(Увага! На конверті обов’язково потрібно ім’я відправника, інакше Мумія не отримає листа! – прим. пер.)
Надзвичайно важливо, щоб Мумія отримував якомого більше листів з найрізноманітніших країн. Оскільки вся надіслана йому кореспонденція контролюється владою, кожен новий мішок з поштою буде красномовним вираженням протесту. Тим самим ми покажемо, що й після 27-ми років ув’язнення Абу-Джамал не забутий і що ми добре поінформовані про наміри судовиків та стежимо за ними.
Індивідуально можна допомоги Мумію й багатьма іншими способами. Але зрозуміло, що якщо расистське правосуддя США наважиться підтвердити смертний вирок Мумії, то в першу чергу вимагатимуться саме потужні масові протести.
На відміну від 1995-го та 1999-го року, коли обидві заплановані страти вдалося відбити завдяки апеляціям в суді, а також протестам та акціям солідарності в усьму світі, цього разу йдеться головним чином про масові протести перед американськими посольствами та іншими американськими установами в усьому світі, – адже в юридичній площині домогтися скасування або відкладення страти (на відміну від 90-х років) нам цього разу не вдасться, – можливості позову до апеляційного суду наразі вичерпані.
„Mumia 3+12“
На випадок, якщо американська юстиція та політики, намагаючись втілити свої погрози, справді спробують зазіхнути на життя Мумія, рух Free Mumia закликає до проведення децентралізованого дня протестів. На третій день після підтвердження смертного вироку о 12-й годині (або пізніше) перед американськими урядовими установами та будівлями американських концернів відбудуться протести та акції громадської непокори.
Ніхто не знає напевно, коли саме Верховний Суд ухвалить постанову про здійснення смертного вироку чи то заміну його на довічне ув’язнення. Але починаючи від 5-го жовтня 2009-го року її можна очікувати в будь-який час. Якщо смертний вирок буде підтверджено, то до того, як губернатор Пенсильванії підпише наказ про страту та назве її дату, залишиться, ймовірно, дуже мало часу. Отже, якщо ми лише потому почнемо планувати якісь заходи супроти анонсованого державою вбивства, то вже буде запізно. Якщо ж почати готуватися вже зараз, то необхідний нам політичний тиск з’явиться вже тепер! – тобто, чого ми ще чекаємо?
Усе залежить від вас:
Готуйте екстрені протести: будьте голосними, будьте активними!
Від тієї миті, коли проголосять страту, діяти слід блискавично, – якщо масові протести мають відбутися, то й підготовленим має бути вже все. Слід не забувати, що вимагається саме мобілізація, підтримка та участь багатьох тисяч людей.
Тому ми звертаємося до всіх:
Візьміть участь у боротьбі за життя та свободу Мумія Абу-Джамала та виступіть за скасування смертної кари в усьому світі!
Від того, як закінчиться справа, залежатиме не лише життя Мумія Абу-Джамала. Її наслідок буде знаковим – позитивним чи то негативним – для світової боротьби проти інституту вбиств, санкціонованих державою, – проти жахливого варварства. Отже, йдеться не лише про життя однієї людини, а про скасування смертної кари як такої, а також про свободу політв’язнів у всьому світі.
Якщо до початку зими ухвали суду ще не буде, рух Free Mumia закликає до проведення дня протестів 9-го грудня 2009-го року, – саме тоді добіжить кінця 28-й рік ув’язнення Мумії.
Життя та свободу Мумії Абу-Джамалу!
Жодна держава не має права вбивати ув’язнених! Скасувати смертну кару в усьому світі!
Організовуйте рух!
„Mumia 3+12“ – децентралізований день протестів на третій день після оголошення наказу про страту Мумії Абу-Джамала.
Переклад з німецької Кирила Ткаченка.
Джерело: http://commons.com.ua/archives/7666
недавно десь читав, що “афроамериканець” це назва чорношкірих, котрі належать до середнього класу.
Всі інші називають себе попростіше, при тому, що слово “нігер” не вважають образливим.
Ситуація чимось нагадує єврейську тему, коли слово “жид” було образливим лише для буржуазної частини цієї етнічної групи. Ремісники, люмпен і тд. вважали її за цілком нормальне звернення, десь кістяк ідентичності.
Тому при всій моїй повазі до увязнених за політичними мотивами негрів, фрази типу “Голова суду відхилив клопотання про фінансування захисту та називав його „н…ром“, – вдаючись таким чином до найгидкішої за американськими стандартами расистської лайки” – вважаю недоречною політкоректністю.
собаці – собача смерть
мені подобаються деякі тамтешні організації типу Black Partizan Family, котрі з позицій ганстерського дискурсу обстоюють антирасизм (на певному етапі були мультирасові), маоїзм і протидію наркотикам, на відміну від тих же Aryan Bratherhood й інших “расово повноцінних” наркодилерів.