Без ексцесів виконавців

200px-Flag_of_the_Ukrainian_SSR_(1923-1927).svgЦе був би націонал-комунізм, до того ж, особливо й нестандартно жорстокий

Анатолій Стріляний

Ну, гаразд. А який лад влаштувало б Розстріляне Відродження в Україні, якби воно було не розстріляне, а стали б браття панувати, тобто здобули б можливість розстрілювати інших, котрих набралось би таки чималенько? Адже були вони, не забуваймо ні на мить, кришталеві комуністи, а це ніхто інші, як запеклі вороги приватної власності, релігії, сім’ї – всього, чим звикло жити людство протягом століть. Поряд із цим, найближчою їхньою метою була докорінна й швидка, ударна, як тоді казали, українізація пролетаріату. Селянство цього ще не потребувало, двадцяті роки не дев’яності, а рештки колишніх «експлуататорських» класів до уваги не брали.

Таким чином, той лад був би чим завгодно, але не демократією. В Україні було б усе, окрім свободи й дотримання прав людини. З перших хвилин новий порядок зіштовхнувся б із шаленим спротивом життя, його глибин, його суті, але в очах чільників це були би підступи ворогів – і що б із ними сталося в катівнях бездоганно української ЧК, легко уявити.

Це був би націонал-комунізм, до того ж, особливо й нестандартно жорстокий. Адже Україна була денаціоналізованою настільки, що потреба перегнути дрючка в протилежний бік поставала як природна й нездоланна необхідність. У культурному житті господарювала б цензура не менш люта, ніж усі відомі нам із історії і власного досвіду – вона ж бо мала пильнувати не тільки за тим, щоб ніде не стирчало буржуазного вуха, але й щоб усе навколо було українським. «Росія мусить відійти в свої етнографічні межі», – ось так. Слово «українізація» для ліпшої ясності перемежовувалося словом «дерусифікація».

Коли сьогодні деякі оригінали пишуть про загрозу фашизму в особі помаранчевих, це не має стосунку до дійсності, але звідкіля ростуть ноги – зрозуміло; те коло читання добре відоме, воно хрестоматійне. Захоплення повоєнним європейським фашизмом у деяких комуністів-українізаторів 1920-х років було хвилинним, але не зовсім випадковим. Як не є випадковими рішучі жести у львівських кнайпах та пивницях, на тусовках і мітингах, де ворогом №1 оголошується зрусифікована Вєрка Сердючка. Хлопці знають, що українській справі можуть мало зарадити лагідні заклики, мальовниче хуторянське народництво, з одного боку, та сучасна українізована попса, на яку покладалася надія, – з іншого. Вони розуміють, що потрібне щось тверде, владне, кар’єрно привабливе, а для когось і загрозливе. Відповідні кадри українство, звичайно ж, у своєму розпорядженні має, але внутрішня й міжнародна ситуація – не для них.

Та й з кадрами не все просто. Свого часу можна було би погодитися, щоб справу вершило Розстріляне Відродження, Хвильові та Шумські. Але і тоді картину визначали б не вони, а банди пересічних виконавців, де один дурніший за іншого. Була б не дерусифікація, не українізація, а суцільний ексцес виконавців. Очманілих невігласів із тих часів не стало менше. Хвильових як були одиниці, так і є. Так і буде.

У зв’язку з цим інколи подумаєш: а що, якби в Руху з першого і до сьогоднішнього дня не було супротивників? Уявімо собі, що Схід не має донецьких, не має власної партії, вождів і касирів. Припустімо, що зрусифікована частина країни являє собою сіру покірну масу, заздалегідь налаштовану боятися Тягнибока та його орлів (і особливо – горобців) більше, ніж колись – комсомолістів-розкуркулювачів, готову ліпше проковтнути язика, ніж прохопитись не зовсім українським звуком. І згадаймо, як один помаранчевий міністр культури влаштував на початку своєї короткої доби всеукраїнські збори, що мали, за його планом, не тільки знайти – протягом одного-двох днів! – українську національну ідею, але й розробити заходи для втілення її найближчими місяцями. Тоді на цього добродія ніхто не звернув уваги, бо була очевидною відсутність у нього будь-яких можливостей піти далі своїх натхненних і надихаючих слів. А якби можливості були? Чи захотілося б доживати в такій Україні?

Отже, як це не прикро, треба, мабуть, змиритися, що українізація рухається повільно й залишається під загрозою. Втішно, що тепер на Україну працює Розстріляне Відродження – працює не своїми націонал-комуністичними ідеями й закликами, а художнім доробком і європейським інстинктом.

5 Responses to “Без ексцесів виконавців”


  1. 1 Vasya 22/09/2009 о 12:27

    Ну что тут сказать, спасибо товарищу Сталину. Серьезно.

  2. 2 m-a 23/09/2009 о 20:53

    Віва

  3. 3 Геннадій 07/10/2009 о 07:07

    Висновки автора нічим не обгрунтовані. Окрм приналежноті націонал-комуністів до комуністів взагалі. Це, звичайно, важлива деталь, але щоб зродити висновок про їх наміри зробити “й щоб усе навколо було українським..” – це просто елементарне незнання національої політики того ж Скрипника – його навіть в центрі критикували за надмірну увагу до національних потреб не лище українців, але й національних меншостей.

  4. 4 Vpered 07/10/2009 о 10:34

    Скрипник завжди був послідовним інтернаціоналістом. Йдеться про діалектичне розуміння того, що своє не має відбуватися за рахунок упослідження таких як і ти сам колонізованих суб’єктів.

    Тому та ж дерусифікація стосувалася швидше української маси. Для інших вона виступала в якості нофорформованого магістрального культурного напрямку, потім канону.

    Тобто, магістральна культура одна- українська, додаткові, автономічні – інші. Тоді вони ше були (єврейська і тд).

  5. 5 Орися Чоботар 29/03/2014 о 13:22

    А треба, щоби РВ працювало на Україну саме своїми “націонал-комуністичними ідеями та закликами”!

    (Люблю “публіцистів”, які порушують важливі питання, трошки копнуть – неодмінно в парадоксальний спосіб! – і знов затикаються. Стріляний саме з таких.)


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.




Вересень 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930  

Архіви

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: