Архів для 02.07.2009

Мода на глобалізацію

globАндрій Рєпа

Глобалізація є породженням сучасної культурної індустрії. Поєднуючи воєдино «культуру» та «індустрію» в контексті суспільства споживання, що тільки-но зароджувалося, Адорно і Хоркхаймер у славетній книзі «Діалектика Просвітництва» (1947) мали на увазі щось неприродне, аномальне, ба навіть скандальне, тоді як сьогодні цей термін сприймається як щось само собою зрозуміле і, можливо, якнайповніше поєднує в собі проблеми сучасності — економіка, технології, дискурси та уявлення щільно переплелися в ньому химерними візерунками, новизна котрих і лякає, і спокушає, проте дає надію, що мода — це не просто віртуальна сцена.

Економіка як мода

Прикметною особливістю сучасного глобалізованого світу є неможливість провести чітку межу між економічними процесами, з одного боку, та політичними, суспільними і культурними — з другого. Справді, ще ніколи в історії людства економічні чинники так не визначали життя суспільства, його політичних перипетій, а також культурної індустрії в цілому, тим паче індивідуальних доль. І навпаки, політика і культура сьогодення стають своєрідною «економікою», де мода — ця квінтесенція шлюбу між культурою та економікою, низьким та високим, матеріальним та духовним, минулим та майбутнім — диктує світові віртуальні та технічні інновації, зміни в ідеології та історії народів, класів, спільнот. Продовжити читання ‘Мода на глобалізацію’

Соціалізм, якого ніколи не було

inter_flagОлександр Карпець

Жовтневу революцію, якій виповнилося 85 років, можна назвати революцією зруйнованих надій, що так і не стала соціалістичною. Сучасна міфологія оголошує соціалізм абсолютним злом і, схоже, не береться відповідати на деякі запитання.

Що таке соціалізм? Простої відповіді на це запитання, мабуть, немає. Невід’ємною властивістю людської природи є прагнення до свободи, справедливості та правди. Соціалізм і комунізм довгий час ототожнювали саме з ідеалами економічної, соціал-політичної, а пізніше і психологічної свободи.
Аналітична психологія показала, що ідеали сприймаються і реалізовуються лише в тому вигляді, в якому вони відповідають потребам людей певного соціального характеру, а прагнення до найвищих ідеалів можуть бути придушені і повністю перекручені (Фромм). Тому практика соціалізму в СРСР та інших країнах зробила соціалізм і комунізм синонімами тоталітаризму і часто фашизму. Виникає запитання: «Чи був радянський лад соціалізмом?» Продовжити читання ‘Соціалізм, якого ніколи не було’

Робітничий клас і національне питання

robclassВ. І. Ленін

Росія – строката у національному відношенні країна. Урядова політика, політика поміщиків, підтримуваних буржуазією, пройнята вся наскрізь чорносотенним націоналізмом.

Політика ця спрямована своїм вістрям проти більшості народів Росії, які становлять більшість її населення. А поруч з цим підводить голову буржуазний націоналізм інших націй (польської, єврейської, української, грузинської і т. д.), намагаючись відвернути робітничий клас національною боротьбою або боротьбою на національну культуру від його великих світових завдань. Національне питання вимагає ясної постановки і розв’язання з боку всіх свідомих робітників.

Коли буржуазія боролася за свободу разом з народом, разом з трудящими, вона відстоювала повну свободу і повну рівноправність націй. Передові країни, Швейцарія, Бельгія, Норвегія і ін., дають нам зразок того, як мирно уживають вкупі і мирно відокремлюються одна від одної вільні нації при справжньому демократичному ладі. Продовжити читання ‘Робітничий клас і національне питання’


Липень 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Чер   Сер »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Останні коментарі

Введіть адресу своєї ел.пошти