Від протесту до спротиву

rudi-dutschkeУльріка Майнгоф
«Ї», Львів. №25, травень 2002.

Протест — це коли я кажу: те і те є неприйнятним для мене. Спротив — коли я докладаю зусилля, аби те, що мене не влаштовує, більше не повторювалось. Протест — це коли я кажу, що відмовляюсь брати участь в будь-чому ганебному. Спротив — коли я докладаю зусилля, аби в цьому не брали участь і всі інші. Приблизно так говорив один з американських революційних лідерів на берлінській конференції, присвяченій В’єтнаму.

Студенти не роблять репетицію повстання — вони чинять опір. Летіла бруківка, розмітались в друзки вітрини офісу Шпринґера в Берліні; палали авто, були захоплені водомети, розгромлена редакція часопису «Bild», було пробито автомобільні шини, паралізовано міський транспорт, перекинуто вантажівки, відбулись сутички з поліцією — було застосовано насильство, фізичне насильство, та попри це, постачання шпринґерівських ґазет зупинити не вдалось, рух вуличного транспорту було порушено лише на кілька годин.

За вітрини заплатить страхова компанія. Замість спалених вантажівок на вулиці вийдуть інші, парк поліцейських водометів не зменшився, і в майбутньому їх браку не відчуватиметься. А це означає, що те, що відбулось, в майбутньому може повторитись, і шпринґерівська преса зможе і далі продовжувати цькувати, Клаус Кроу і далі буде закликати «глянути в обличчя цим суб’єктам» і натякати на те, що треба їм добряче «вмазати» — що вже і трапилось 21 лютого — і нарешті, стріляти у них.

Межу, яка розділяє словесний протест і фізичний опір, було перетнуто в демонстраціях протесту проти замаху на Руді Дучке, перетнуто вперше багатьма, а не одинаками, упродовж кількох днів, а не одноразово, в багатьох місцях, а не лише в Берліні, реально, дієво, а не тільки символічно. Після 2 червня шпринґерівські газети лише спалювали, тепер було здійснено спробу блокувати їх постачання. 2 червня летіли лише яйця і помідори, тепер летіло каміння. В лютому було показано цікавий і веселий фільм про приготування напалму — «коктейлю Молотова», тепер були реальні пожежі. Кордон, який розмежовував протест і спротив, перетнуто, а все-таки не ефективно, все-таки те, що сталось, може повторитись; рівноваги сил не змінено. Опір було вчинено. Позиції влади захоплені не були. Чи вважати всі ці події абсурдним, терористичним насильством?

Констатуємо наступне: ті, хто з позицій режиму засуджує бруківку і підпали, але не критикує розв’язане концерном Шпринґера цькування, не засуджує бомби, які летять на В’єтнам, терор в Ірані, ті, хто дійсно міг би експропріювати Шпринґера, а замість цього створює «велику коаліцію», ті, хто дійсно міг би розповсюдити в ЗМІ правду про ґазети «Bild» та «Berliner Zeitung», замість цього розпускають чутки про студентів, лицемірять, виступаючи за відмову від насильства, підходять до того, що відбувається, з різними мірками; всі вони хочуть того, чого й ми, хто вийшов на вулиці з камінням в кишенях, але ми не хочемо політики, нав’язаної нам як невідворотній фатум, недієздатних, інертних мас, безсилля опозиції, яка ніщо і нічому не зможе довести, демократичних забав у пісочниці, надзвичайного стану, який оголошується, коли справа стає загрозливою.

Джонсон, який оголошує Кінґа національним героєм, Кіссінджер, який висловлює в телеґрамі співчуття з приводу замаху на Руді Дучке — саме вони і є представниками насильства, проти якого виступали і Кінґ, і Дучке, насильства системи, що породила і Шпринґера, і війну у В’єтнамі, в них немає ні політичного, ні морального права виступати проти волі студентів до спротиву.

Констатуємо наступне: документального засвідчення, що тут не можна просто так застрелити людину, що протест молодих інтелектуалів проти задурювання мас, яким займається концерн Шпринґера, є доволі серйозним, і що призначений він не боженці і не для майбутнього, не на потім, аби колись сказати, до слова, що мовляв завжди був проти, і є підтвердженням того, що «пристойність» і «мораль» є ніщо інше, як ланцюги, які можна скинути, коли закутого ними лупцюють, коли в нього стріляють. Продемонстровано, що в цій країні ще є люди, які не лише не сприймають цю війну і тихенько засуджують її, а все ж деколи ризикують і не можуть вже більше мовчати, і що тут ще є люди, ладні і спроможні вчинити опір заради того, аби всім стало зрозуміло — далі так тривати не може. Було продемонстровано, що цькування, заклики до вбивств і саме вбивство порушують громадській спокій і порядок, і що існує громадськість, яка цього не стерпить. Що людське життя є дещо якісно інше, аніж вітрини і вантажівки, які належать Шпринґеру. Що існує громадськість, сповнена рішучості не тільки назвати нестерпне становище нестерпним, але й виступити проти нього, роззброїти Шпринґера і його посіпак.

Тепер, після того, як було продемонстровано, що існують й інші засоби, крім просто демократії, слухань у справі Шпринґера та мітинґів протесту, які виявились неспроможними, тому що не змогли запобігти замаху на Руді Дучке, тепер, коли кайдани пристойності скинуті, можна і треба знову зі самого початку продовжувати дискусію про насильство і контрнасильство. Контрнасильтво в тому вигляді, в якому воно було застосовано в ці революційні дні, не сприяє тому, щоб викликати симпатію чи схилити перестрашених лібералів на бік позапарламентської опозиції. Для контрнасильства є небезпека стати насильством, коли жорстокість поліції стане визначати закони дій, коли безсилий гнів замінить розум, коли майже бойові дії викличуть застосування теж майже бойових засобів. Проте, істеблішмент чи, кажучи словами Дучке, «панство на горі» має зрозуміти, що є лише один спосіб зберегти фірму «Спокій & порядок» на більш-менш тривалий період — це експропріація Шпринґера.

«Протест — це коли я кажу: оце мені не подобається. Спротив — коли я прикладаю зусилля, аби те, що мені не подобається, більше не відбулось».

Опубліковано в журн.: «Konkret», Гамбурґ. №5, 1968.

Переклав Андрій Левус

Advertisements

0 Responses to “Від протесту до спротиву”



  1. Напиши коментар

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s




Травень 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві   Чер »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Введіть адресу своєї ел.пошти


%d блогерам подобається це: