Архів для 09.02.2009

Націєрозповідність

hand-worldГомі Бгабга

Вивчення нації через її розповідність не тільки привертає увагу до її мови та реторики, але й є спробою змінити зміст концептуального об’єкта. Якщо проблематична «закритість» текстуальности ставить під сумнів «тоталізацію» національної культури, тоді її позитивна вартість полягає у показі поширення, завдяки якому ми будуємо поле значень і символів, що асоціюються з національним життям. Цей проект поширений у тих формах критики, яка пов’язана із «культурологією» (Cultural Studies). Незважаючи на значне просування культурології вперед, існує тенденція відчитувати націю обмежено: або як ідеологічний апарат державної влади, який дещо переозначується функціональним читанням Фуко чи Бахтіна, або в більше утопічній інверсії, як початкове або поверхневе вираження «національно-популярного» сентименту, що зберігається в закоріненій пам’яті. Такий підхід важливий, щоб привернути нашу увагу до часто приховуваних, але надзвичайно значущих заглибин національної культури, із яких можуть виринути альтернативні сили та аналітично опозиційні можливості — молодь, щоденщина, ностальгія, нові «етнічності», нові суспільні рухи, «політика різниці». Вони надають нового значення та визначають нові напрямки процесу історичної зміни. Найпроґресивнішого розвитку з таких позицій зазнає дискурсивна концепція ідеології — ідеологія (подібно до мови) концептуалізується з погляду артикуляції елементів. Як зауважив Волосінов, ідеологічний знак завжди багатоакцентний і має дволике обличчя Януса. Але в серцевині політичного арґументу та «подвійність» знака часто може бути втихомиреною. Янусове обличчя ідеології сприймається як чиста монета із зафіксованим значенням, а в останньому прикладі — як один бік поділу між ідеологією та «матеріальними обставинами». Продовжити читання ‘Націєрозповідність’


Лютий 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    Бер »
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728  

Введіть адресу своєї ел.пошти