Основні поняття політичної теорії Антоніо Ґрамші

Роман Тиса

держава (stato) Ґрамші користується поняттям «інтеґрованої держави», що вона складається з двох частин: «політичного суспільства» (уряду, парляменту, судової системи, армії, поліції) і «громадянського суспільства» (див. громадянське суспільство). Політичне суспільство — інструмент примусу, утиску, пригноблення; громадянське суспільство — інструмент фабрикування «згоди» (геґемонії). Як писав у своєму памфлеті «Крах II Інтернаціоналу» (1915) В.І.Лєнін (1870-1924): «Всі та будь-які пригноблюючі кляси мають потребу для охорони свого панування у двох соціяльних функціях: (1) у в функції ката і (2) у функції попа.» От названі суспільства ці дві функцію й виконують: політичне суспільство — функцію ката, громадянське — попа. Див. Q12, §‹1›. Інтеліґенція не є окремою соціяльною ґрупою… // Antonio Gramsci. Quaderni del carceri. Torino: Giulio Einaudi editore, 1975. Pp.1513-1540.

громадянське суспільство (società civile) Ґрамші вживає поняття «громадянське суспільство» у тому сенсі, в якому його вживав німецький філософ ҐеорҐ Геґель (1770-1831), себто розглядає його як сукупність суспільної діяльности й інститутів, що є частиною держави, але — на відміну від «політичного суспільства» — не становлять інструменту безпосереднього здійснення влади. До таких інститутів належать опозиційні партії, профспілки, добровільні об’єднання громадян, школа, церква. Громадянське суспільство, це — царина, в якій правляча суспільна кляса «орґанізовує» згоду за допомогою ідеолоґічно-культурної геґемонії (на відміну від політичного суспільства, де панування орґанізовується через примус).