Антоніо Ґрамші
Зошит 7, §‹83›. Енциклопедичні поняття. Громадська думка. Те, що зветься «гро-мадською думкою», є тісно пов’язаним з політичною геґемонією; иншими словами, вона є точкою дотику між «громадянським суспільством» та «політичним суспільст-вом», між згодою та силою. Держава, коли хоче вдатися до не дуже популярних дій, заздалегідь готує необхідну громадську думку, тобто орґанізує та централізує певні елєменти громадянського суспільства. Історія «громадської думки»: очевидно, що елєменти громадської думки істнували завжди, навіть в азійських сатрапіях, проте громадська думка в сучасному розумінні виникла напередодні падіння абсолютистсь-ких держав, себто в період боротьби нової, буржуазної кляси за економічну геґемонію та завоювання влади.
Громадська думка — це політична складова громадської політичної волі, яка буває неоднозначною, тому точиться боротьба за монополію в орґанах громадської думки (ґазети, партії, парлямент) так, щоб громадську думку, а отже, і національну політичну волю формувала одна-єдина сила, розбиваючи осередки незгодних не окремі, непов’язані між собою плямки.
1930-1931 рр.
Переклад з італійської: «Вперед»
Джерело: Antonio Gramsci. Quaderni del carceri. Torino: Giulio Einaudi editore, 1975. — Quaderno 7 (VII), §‹83›. — Pp.914-915.
0 Responses to “Громадська думка (I)”