Маркс і Енґельс про російський імперіалізм

Всеволод Голуб

Нижченаведені дві статті Карла Маркса та статтю Фрідріха Енґельса ми вирішили подати нашим читачам з такою простою метою. Вже понад 25 років ці статті в «марксистському» СССР зовсім не друкуються. Лише частина їх була одного разу надрукована в 1924 році в заплянованому повному виданні всіх творів Маркса й Енгельса на російській мові, що редагувалися Рязановим. В тридцятих роках сталінці розстріляли Рязанова. З того часу повне видання творів Маркса й Енгельса в СССР припинено, а видається тільки те, що подобається Сталінові.

Статті, наведені тут, викривають реакційну природу російського імперіялізму, а це йде цілком в розріз з сталінською лінією виправдання загарбницької політики царської Росії.

Порівняти тільки, як Маркс описує й оцінює російсько-турецьку війну і як розмальовують її сьогодні сталінці (наприклад, в шовіністично-імперіялістичному фільмі «Адмірал Ушаков» і в подібних «творах»); що говорить Маркс про Петра Першого і як змалював його совєтський граф Алексєй Толстой; що говорить Енґельс про завоювання України Росією і як змальовують те «прогресивне приєднання» натани рибаки і інші сталінські вельможі; що Маркс говорить про завоювання Кавказу, Криму, Татарії і що пишуть сьогодні сталінці про Шаміля — і тоді стане ясно, чому Маркс в СССР вже частково заборонений. Зрештою про це говорить і теоретик ОУН на Землях О. Горновий: «Сьогодні сталінським вельможам, — каже Горновий, — найбільш доводиться боронити імперіялізм царської Росії власне перед клясиками марксизму, які, як відомо, дуже правильно й глибоко розкрили всю реакційність і хижацькість імперіялістичної політики царської Росії. Очевидно, що така оборона царату від критики Маркса й Енгельса непосильна для будького … Марксизм стає сьогодні для большевизму такою ж небезпекою, як колись був для царату». («Позиції Укр.-визв. руку», стор. 115, 116, 117).

Коли читаєм Марксову полеміку з російським агентом при французькому дворі, «істориком» Фоґтом, та його аналізу російської політики в XIX сторіччі, то просто вражаючою є аналогія з сучасністю! Ті самі агенти, ті самі наймані «п’яті колони», ті самі таємні вбивства, закулісна дипльоматія, російські губернатори в Европі, та сама «визвольна» пропаганда, несіння «прогресу», і безліч інших подібностей. І понад все: «Кожне запанування контрреволюції в Европі супроводжується успіхом Росії на Сході»!

Зрештою, коментувати не потрібно. Читач сам побачить, чому ці твори Маркса не друкуються сьогодні в СССР.

Ці статті, наскільки нам відомо, оце вперше друкуються в українському перекладі.

Треба ще додати, що ці три статті зовсім не є винятковими в творчості Маркса й Енґельса. Вони далеко не вичерпують їхніх праць з російського питання; ми взяли тут тільки перші-ліпші статті, що потрапили нам під руки. Вартісним вкладом в історію вивчення російського імперіялізму було б колись зібрати й перекласти всі твори клясиків марксизму про Росію. Тим більше, що цього ніхто не зробить ні в СССР, ні за кордоном.

Джерело: «Вперед», Мюнхен. — ч.7-8 (27-28), 1952. — Стор. 9.