Бідність, зубожіння та нагромадження капіталу в світі

Самір Амін

«Monthly Review», Нью-Йорк. Жовтень 2003.

Сьогодні стало модним говорити про бідність та необхідність, якщо не викорінити її, то бодай зменшити її розмір. Це розмови про благодійність в дусі XIX ст., в яких бракує намагання зрозуміти економічні та соціальні механізми, що спричиняють бідність, хоча сьогодні доступні наукові та технічні засоби для її викорінення.

Капіталізм та нове аґрарне питання

Всі суспільства до сучасного (капіталістичного) часу були суспільствами селянськими. Виробництво в них керувалось різноманітними конкретними системами та лоґікою, що відрізняються від систем та лоґіки, яким підпорядковується капіталізм в ринковому суспільстві, таких як максимізація дохідності капіталу.

Іван Франко і марксизм

Олександр Хоменко

Як це не дивно, але і досьогодні ми не маємо більш-менш грунтовних і (а це найголовніше!) об“єктивних досліджень, присвячених проблематиці становлення та розвитку революційного марксистського руху в Україні, досліджень, які б бодай конспективно фіксували основні факти, події, явища, посутньо необхідні для осмислення вище поіменованої проблеми.

Тому закономірно, що інтерес Карла Маркса до украінських проблем був і постійним, і не поверховим: часто використовуваний нині в науковій і публіцистичній літературі термін «християнська козацька республіка» (йдеться про Запорозьку Січ) – це просто цитата з «Хронологічних виписок» Карла Маркса, небагатьом відомий також і той факт, що в його особистій бібліотеці зберігалася написана французькою мовою книга М.Драгоманова «Українська література, заборонена російським урядом» (1878) з численними помітками автора «Капіталу».

Меморандум Української Комуністичної партії Конгресові III Комуністичного Інтернаціоналу

Дня 22-25 січня 1920 року в Києві відбувся установчий з’їзд Української Комуністичної Партії, котрий остаточно закріпив і уформував розпад і диференціяцію революційних елементів, що попередньо групувалися кругом української соціял-демократії, направив її пролетарську частину на шлях комуністичної революції, в границях, об’ємі і конкретних національних умовах України.

Цей з’їзд затвердив також і партійну програму, дав опіку світової і української соціяльної революції і випрацював організаційні форми для об’єднання комуністичного українського пролетаріяту, щоб визволити його від впливів націоналістично-міщанської ідеології і підготовити для рішучої і свідомої боротьби за клясову диктатуру пролетаріяту.

Спробуймо заглянути в завтрашній день

Іван Майстренко

«Діялог». ч. 9, 1983, С. 5-15.

Нам важко відірватися від гарячої злободенності, щоб заглянути в завтрішний день. Заважає багато мінливих деталів. Всі знаємо, що ситуація в світі і особливо в СРСР мінлива. Тимчасових деталів, які затьмарюють завтрішній день, дуже багато і в СРСР і в демократичному світі. Заглядаючи в завтрішний день, треба від них абстрагуватися.

Скоропадський та його “українська держава”

М. Дніпровий

Серед партійно-ідеологічних течій на еміграції вражає своєю архаїчністю й дивоглядністю т. зв. “гетьманський рух”. Коли ми чуємо такі вирази як “гетьман”, “гетьманщина”, то нам уявляється завжди історична гетьманщина з усіма її добрими й лихими сторонами, цебто виборний гетьманат. Але ж новітні прихильники цього “руху”, як видно, є монархістами і фанатичними прихильниками “гетьмана” Павла Скоропадського, а тепер “гетьманича” Данила.

Лєнін, Радянський Союз і виклик західному світу

Арнольд Тойнбі

Після того як османи не зуміли взяти Відень під час другої обло­ги, єдиним достатньо ефективним зовнішнім викликом нашому суспільству можна вважати виклик більшовизму, якому західний світ мусив давати раду, відколи Лєнін та його спільники захопили владу в Російській імперії в 1917 році. Одначе більшовизм ще не загрожував владі нашої західної цивілізації далеко від кордонів СРСР; і навіть якби одного дня надії російських комуністів справди­лись і вони змогли підкорити всю планету, то всесвітній тріумф комунізму над капіталізмом не означав би тріумфу чужої культури, оскільки комунізм, на відміну від ісламу, утворився на західному ґрунті, будучи реакцією, спрямованою проти вад західного капіталізму, і здійснюючи критику його засад. Запозичення цієї екзо­тичної західної доктрини і перетворення її на революційне кредо в Росії двадцятого сторіччя аж ніяк не свідчить про те, що західна культура опинилася в небезпеці, — навпаки, підтверджує могутність п впливу.

Скромна чарівність комунізму

Володимир Іщенко

Рецензія на книгу Франсуа Фюре. Минуле однієї ілюзії: нарис комуністичної ідеї у ХХ ст. – К.:
«Дух і літера», 2007.

Вперше надрукована в 1995 р. «Минуле однієї ілюзії» швидко стала бестселером у Франції та предтечею цілої низки антикомуністичних досліджень, серед них і виданої двома роками пізніше «Чорної книги комунізму», в якій вперше висувається відома, але дуже спірна теза про сто мільйонів жертв комуністичної ідеології.

Національна справа і робітництво

Лев Юркевич

1.

Український рух і українська справа до останнього часу загалом дуже мало цікавили українське робітництво.

Воно дбало про поліпшенне своєї економічної недолі, про зміну політичних порядків в нашій державі, але національне відродженнє українського народу мало обходило українських робітників і серед них була навіть поширена та думка, що національні справи не повинні цікавити робітництво.

Мистецтво і пролетаріат

Клара Цеткін

Говорити водночас про мистецтво і пролетаріат може здатися глумом. Умови існування, що їх капіталістичний лад створює своїм найманим рабам, ворожі мистецтву, навіть вбивчі для нього. Щоб захоплюватись мистецтвом, а тим більше творити мистецькі цінності, необхідні духовні і матеріальні передумови, потрібен надлишок матеріальних благ, фізичних, духовних і моральних сил, а не просто матеріальні умови. Нестатки життя і злиденність культури — такою стала доля експлуатованих після того, як кла­сові суперечності розкололи суспільство. Тому не раз поставало питання про те, чи може мистецтво мати моральне або суспільне виправдання і як мистецтво взагалі впливає на розвиток людства: гальмує чи прискорює його?

Іммануїл Валлерстайн – інший погляд на історію

Сергій Климовський

«Свобода», Київ. Липень 2008

Іммануїл Валлерстайн (народився 1930 року у США) — один з провідних теоретиків сучасного наукового напрямку, відомого як світосистемний аналіз. Його особистий вплив на розвиток знання про суспільство вже порівнювали із впливом Макса Вебера та Карла Маркса. У ґазетній публікації неможливо повністю викласти всі положення світосистемного аналізу як теорії та дослідницького методу, але привернути увагу до впливової науково-політичної течії, що існує з 1970-х років і маловідома українському читачеві як через політику держави в інформаційному просторі, так і через мовний бар’єр, необхідно.