Опір

Ноем Чомський

Через кілька тижнів після демонстрацій у Вашингтоні [1967] я все ще намагаюся зібрати докупи свої враження про тиждень, якісний вимір якого важко осягнути чи виразити. Можливо, деякі особисті роздуми можуть принести користь іншим людям, які поділяють мій інстинктивний несмак до активізму, але самі не підходять до небажаної, проте майже неминучої кризи.

Для багатьох учасників Вашингтонських демонстрацій останні символізували перехід «від незгоди до опору». Я повернуся до цього гасла та його значення, проте я б хотів на самому початку прояснити, що я вважаю його не тільки точним у тому, що стосується настрою демонстрацій, але й, за умови належного тлумачення, правильним для нинішнього стану протестів проти війни [у В’єтнамі]. Такий протест має динаміку, якій неможливо опиратися. Можна почати з написання статей та виголошення промов, з участі в створенні, у багато способів, атмосфери занепокоєння й обурення. Нечисленні сміливці звернуться до прямої дії, відмовляючись поводитися так, як поводилися «добропорядні німці» [за гітлеризму], яких усі ми навчилися зневажати.

Дехто буде змушений прийти до цього рішення, коли їх призвано на військову службу. Незгодні з загальною політикою сенатори, письменники й інтелектуали стежитимуть, як молоді люди відмовляються служити у Збройних Силах, брати участь у війні, яку вони зневажають. А потім що? Чи можуть ті, хто пише та промовляє проти війни, заспокоїтися на тому, що вони не закликали й не підтримували опір призову, а просто допомогли створити клімат громадської думки, за якого будь-яка пристойна людина відмовлятиметься брати участь у злощасній війні? Це дуже сумнівний погляд. Continue reading ‘Опір’

Чому ми підтримуємо український визвольний рух?

Гел Дрейпер

Від редакції «Вперед» (Мюнхен)

Гел Дрейпер є головним редактором американського робітничого тижневика «Лейбор Екшен», який мабуть вже добре відомий українській еміграції своїм прихильним ставленням до визвольної боротьби України. Редакція «Впереду» попрохала Дрейпера відповісти з точки зору американського робітничого руху на питання поставлене в заголовку цієї статті. Відповідь, що її друкуємо нижче, є дуже цікава й оригінальна, особливо тим, що ставить український визвольний рух в самому центрі прогресивних визвольних рухів цілого світу. При чому, важливо, що визначення такого історичного місця українському визвольному рухові приходить не в наслідок захоплення “українським питанням” і тим більше не в наслідок любови до українських традицій, історії, чи якоїсь легітимности української боротьби, яких автор зовсім не знає, а в наслідок послідовного раціонального мислення, в наслідок наукового пізнання розвиткових тенденцій цілого світу, в наслідок розуміння того, що є старе і вмираюче, і що є нове, що народжується і якому належить майбутнє. Про цю статтю Дрейпера ми напишемо ще окремий коментар з поясненнями.

Оцінка системи сталінізму, як «нового» «бюрократичного колективізму», є дуже дискусійна. Але ця концепція ніскільки не перешкоджає Дрейперу дивитись на міжнародне положення з правильної точки зору і знаходити в ньому місце для українського визвольного руху.

Далеко більше, ніж будь-який інший американський політичний рух, ми – Незалежна Соціалістична Ліга США та «Лейбор Екшен» – присвячуємо особливу увагу та багато статей так званому «українському питанню» та загальній проблемі нової революції в СССР. Місце на шпальтах, що його «Лейбор Екшен» віддає цьому питанню, е фактично обмежене тільки наявністю матеріялів для публікації. Коли ж редакція «Впереду» просить мене відповісти з точки зору американського соціялізму чому ми так життєво зацікавлені цим питанням, мені зовсім не тяжко відповісти на це нашим українським товаришам. Також я хочу, щоб ця моя стаття допомогла читачам «Впереду» побачити «українське питання» в світлі міжнародніх проблем визволення цілого світу, – саме так, як «Вперед» і інші подібні публікації допомагають нам бачити «американське питання» в світлі світових проблем.

Взаємні зв’язки і спільні погляди ще ніколи не були більшою необхідністю для визвольних і соціялістичних рухів світу як сьогодні. Я не маю сумніву, що це відчувають соціялісти. Це є насамперед тому, що ні в якій іншій країні, я переконаний, не є тиск буржуазної й імперіялістичної ідеології сьогодні таким сильним, як в США.

Чому це так? В основному тому, що ні в якій іншій країні не є капіталістична система ще такою сильною й життєвою, як у нас. Світовий міжнародній капіталізм занепадає; про нього вже не можна говорити, що він є тільки «в стані занепаду», – він перейшов вже такий стан. Я переконаний, що майбутні історики будуть розглядати нашу епоху, як період розпаду світового капіталізму. Але розпад цей не є рівномірним і гармонійним для всього світу. В дійсності, Сполучені Штати сьогодні стали цитаделлю світового капіталізму і концентрують його багатство і силу в своїх руках не тільки не зважаючи на швидкий розпад капіталізму в решті світу, а якраз тому, що такий розпад стався вже в решті світу. Американський народ, включаючи й американського робітника, живе як аристократ по відношенні решти світу, дуже подібно до того, як англійський народ і англійський робітник в минулу епоху міг насолоджуватись високим життєвим стандартом за рахунок інших народів. Цю аналогію, звичайно, не можна проводити задалеко, бо умови й обставини, в яких відбувається цей процес, є зовсім різними. Англійський капіталізм досягав свого найвищого розвитку в умовах далеко нижчого розвитку техніки й продукційних сил, ніж цей, що є сьогодні базою для розвитку американського капіталізму. Але це є кількісна, а не якісна різниця. Continue reading ‘Чому ми підтримуємо український визвольний рух?’

Вибрані листи: Енгельс Марксові

Енгельс Марксові

Менчестер, 29 лютого [1869 р.]

Вибори в Тепперері—подія. Вони примушують феніїв перейти від марних змов і підготови дрібних вибухів на шлях дій, либонь, хоча й законних, але насправді далеко революційніших проти всього того, що вони робили після свого невдалого повстання. Насправді вони засвоїли собі спосіб діяння французьких робітників, а це є величезний крок наперед. Тільки б усе вдалося провести так, як передбачалось. Той страх, який навіяв буржуазії цей новий поворот справ і галас всієї ліберальної преси, — все це є найкращий доказ того, що цього разу вдар молотка прийшовся якраз по головці цвяха…
Continue reading ‘Вибрані листи: Енгельс Марксові’

Скоропадський і Денікін / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною

С. Мазлах, В. Шахрай

Остання звістка з України: ясновельможний пан гетьман Скоропадський зрікся гетьманства і сховався невідомо де. Sic transit gloria mundi! Такою химерною є слава сього світу!

Але за останні сім місяців ми так звикли до сієї кумедної фігури, що так легко з ним розійтися не можемо, тим паче, що з ним ще не зникають ті сили, які його висунули на історичну сцену, і тому, що зрозуміти сучасний стан контрреволюційного «єдиного і неділимого» стану не можна без Скоропадського.

Та ж звістка сповіщає, що на російсько-чорносотенному обрії стала постать другого царського генерала, Денікіна, який стоїть на чолі «добровольчої армії». Не треба бути пророком, щоб сказати, що ген. Денікін займе у найближчі часи таку ж саму увагу, як і Скоропадський.

Continue reading ‘Скоропадський і Денікін / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною’

Вибрані листи: Маркс Енгельсові

Маркс Енгельсові

18 листопада [1869 р.]

Останнього вівтірка відкрилась дискусія про пункт № 1 — ставлення британського уряду до питання про амнестію ірляндців. Я говорив приблизно годину з чвертю за многоразових похвал і потім запропонував до пункту № 1 таку резолюцію:

„Ухвалено, що в своїй відповіді на домагання ірляндців звільнити ув’язнених ірляндських патріотів,—у відповіді, що міститься в листі п-на Ґладстонн п-ві „О’Ші і т. д.—перший навмисно образив ірляндську націю; що він сполучає політичну амнестію з умовами однаково образливими як для жертов поганого уряду, як і для народу, до якого вони належать;
Continue reading ‘Вибрані листи: Маркс Енгельсові’

Стратегічний плян відродження єдиної і неділимої Росії / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною

С. Мазлах, В. Шахрай

Здійснити своє бажання: знищити Совітську Росію і самостійну Україну і відродити «єдину і неділиму» Росію — можна лише окупувавши Росію й Україну.

Досвід революції з жовтня 1917 року за рік наочно показав, що відродити єдину і неділиму Росію чорносотенно-монархічно-октябристсько-кадетcько-есерівська російська контрреволюція власними силами не може. Скрізь, де вона лише існує, чи на півночі: на Мурмані і в Архангельську; чи на сході: на Уралі і в Сибіру; чи на півдні: на Дону, Кубані, Україні; чи на заході: на окупованих німцями землях Литві, Польщі і т. д. — скрізь вона держиться лише за допомогою багнетів чужоземного війська.

Але вистачає тільки піти сьому військові, як російські контрреволюціонери зникають, — мов корова язиком злизує.

Continue reading ‘Стратегічний плян відродження єдиної і неділимої Росії / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною’

Вибрані листи: Енгельс Марксові

Енгельс Марксові

Менчестер, 24 жовтня [1869 р.]

Від Ірляндії до Росії всього лише один крок. На історії Ірляндії можна простежити, як нещастя для народу, коли він поневолив інший нарід. Всі англійські свинства мають свій початок у поневоленні Ірляндії. Мені треба “ще посидіти над кромвелівською добою, але я майже вже певен, що перебіг справ Англії був би інший, якби не треба було воєнним способом панувати над Ірляндією й утворювати нову аристократію.

Росія й Україна на тлі світових подій / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною

С. Мазлах, В. Шахрай

Так було тоді, під час першої доби.

Зовсім інший стан і України, і Росії в добу, що ми переживаємо, другу добу, з жовтня-листопада 1918 року.

І Совітська Росія, і самостійна Україна опинилися в іншому стані, зустрічають інше відношення з боку імперіялістів Германії й Антанти. Власне змінилося відношення лише імперіялістів Германії.

Коли Германія за який-небудь місяць загубила всі свої завоювання на заході, мусіла піти на всі умови миру Антанти, аби тільки мати змогу задушити в себе дома революцію, — вони стали оцінювати і ставитися зовсім по-іншому до Совітської Росії і до самостійности України. Власним досвідом вони переконалися, що жарти з Совітською Росією кепські. «Отрута» більшовизму загрожує затопити всю Европу. Треба знищити її, — але пізно. Імперіялісти Германії пальцем кивнути не сміють без дозволу Вудро Вілсона. І вони ласкаво просять дозволу у апостола визволення народів взяти і їм участь в удушенні Совітської Росії, а задушити її треба обов’язково, — запевняють вони Вілсона. Вудро Вілсон знає се добре і без них. Що ж до підтримання самостійности України, то се питання зовсім зайве, бо імперіялістичній Германії самій «не до жиру — быть бы живу».
Continue reading ‘Росія й Україна на тлі світових подій / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною’

Вибрані листи: Маркс Енгельсові

Маркс Енгельсові

30 листопада [1867 р.]

Англійці ще не знають того, що з 1846р. економічний зміст, а також і політична мета англійського панування в Ірляндії вступили в цілком нову стадію й саме тому феніянізм відзначається соціялістичною тенденцією (в неґативному значенні, як рух, спрямований проти привлащення землі) і тим, що став рухом нижчих шарів. Нема нічого безглуздішого, як плутати звірства Лизавети або Кромвеля, що хотіли витиснути ірландців і замінити їх на англійських колоністів (в римському значенні), теперішньою системою, що хоче замінити ірландців на овець, свиней і волів. Систему, що існувала від 1801 до 1846 р. (силоміцні вигнання були за цей час лише винятком, спеціяльно в Лейнстері, де ґрунт особливо відповідний для скотарства), і з її лихварською, орендною платою й посередниками — зруйновано 1846 р. Знищення збіжжевого мита, що було почасти безпосереднім наслідком ірляндського голоду, у всякому разі прискорене ним, відняло в Ірляндії монополію постачати Англії збіжжя. Вовна й м’ясо стали за головне гасло, а це означало перетворення ріллі на пасовище. Звідси систематичне об’єднання маєтків. Закон про заборговані маєтки, що зробив масу колишніх розбагатілих управителів, посередників—землевласниками, прискорив процес. Очищення маєтків в Ірляндії—ось єдиний тепер глузд англійського панування там. Дурний англійський уряд в Лондоні сам звичайно нічогісінько не знає про цю величезну зміну з 1846 р. Але Ірляндці знають про це. Починаючи з Міґерової проклямації (1848) аж до виборчих відозв генесей, торі й урквартистів (1866), ірляндці висловлюються цілком ясно й надзвичайно енергійно.
Continue reading ‘Вибрані листи: Маркс Енгельсові’

Дві доби революції / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною

С. Мазлах, В. Шахрай

Російська революція в березні 1917 року є «критичним» пунктом перетворення імперіялістичної війни на соціяльну революцію, на громадянську війну.

До листопада 1918 року російська революція була лише одиноким огнищем, островом між імперіялістичними державами, серед бурхливого моря імперіялістичної війни. Вона відбувалася на тлі світової ворожнечі двох імперіялістичних таборів: англо-франко-італо-американської згоди (Антанта) і почвірного союзу Центральних держав на чолі з Германією.

Починаючи з жовтня-листопада 1918 року, міжнародна ситуація змінюється у двох напрямках. З одного боку, Германія на західньому фронті була розгромлена Антантою, що викликало революційний рух у Германії, і цитаделя центральноевропейського імперіалізму рухнула під натиском революційної хвилі. Російська революція перестала бути самотнім островом і знайшла собі спільника в революційній Германії. З другого боку, сей розгром німецького імперіялізму і революція в Германії знищили два імперіялістичні табори і лишили один тільки, до якого з кожною годиною, з кожним днем приєднуються уламки розбитого російського, німецького, австрійського імперіялізму.
Continue reading ‘Дві доби революції / До хвилі. Що діється на Україні і з Україною’

Next Page »


 

Січень 2010
M T W T F S S
« Dec    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика

  • 22,634 hits