Гел Дрейпер
Від редакції «Вперед» (Мюнхен)
Гел Дрейпер є головним редактором американського робітничого тижневика «Лейбор Екшен», який мабуть вже добре відомий українській еміграції своїм прихильним ставленням до визвольної боротьби України. Редакція «Впереду» попрохала Дрейпера відповісти з точки зору американського робітничого руху на питання поставлене в заголовку цієї статті. Відповідь, що її друкуємо нижче, є дуже цікава й оригінальна, особливо тим, що ставить український визвольний рух в самому центрі прогресивних визвольних рухів цілого світу. При чому, важливо, що визначення такого історичного місця українському визвольному рухові приходить не в наслідок захоплення “українським питанням” і тим більше не в наслідок любови до українських традицій, історії, чи якоїсь легітимности української боротьби, яких автор зовсім не знає, а в наслідок послідовного раціонального мислення, в наслідок наукового пізнання розвиткових тенденцій цілого світу, в наслідок розуміння того, що є старе і вмираюче, і що є нове, що народжується і якому належить майбутнє. Про цю статтю Дрейпера ми напишемо ще окремий коментар з поясненнями.
Оцінка системи сталінізму, як «нового» «бюрократичного колективізму», є дуже дискусійна. Але ця концепція ніскільки не перешкоджає Дрейперу дивитись на міжнародне положення з правильної точки зору і знаходити в ньому місце для українського визвольного руху.
Далеко більше, ніж будь-який інший американський політичний рух, ми – Незалежна Соціалістична Ліга США та «Лейбор Екшен» – присвячуємо особливу увагу та багато статей так званому «українському питанню» та загальній проблемі нової революції в СССР. Місце на шпальтах, що його «Лейбор Екшен» віддає цьому питанню, е фактично обмежене тільки наявністю матеріялів для публікації. Коли ж редакція «Впереду» просить мене відповісти з точки зору американського соціялізму чому ми так життєво зацікавлені цим питанням, мені зовсім не тяжко відповісти на це нашим українським товаришам. Також я хочу, щоб ця моя стаття допомогла читачам «Впереду» побачити «українське питання» в світлі міжнародніх проблем визволення цілого світу, – саме так, як «Вперед» і інші подібні публікації допомагають нам бачити «американське питання» в світлі світових проблем.
Взаємні зв’язки і спільні погляди ще ніколи не були більшою необхідністю для визвольних і соціялістичних рухів світу як сьогодні. Я не маю сумніву, що це відчувають соціялісти. Це є насамперед тому, що ні в якій іншій країні, я переконаний, не є тиск буржуазної й імперіялістичної ідеології сьогодні таким сильним, як в США.
Чому це так? В основному тому, що ні в якій іншій країні не є капіталістична система ще такою сильною й життєвою, як у нас. Світовий міжнародній капіталізм занепадає; про нього вже не можна говорити, що він є тільки «в стані занепаду», – він перейшов вже такий стан. Я переконаний, що майбутні історики будуть розглядати нашу епоху, як період розпаду світового капіталізму. Але розпад цей не є рівномірним і гармонійним для всього світу. В дійсності, Сполучені Штати сьогодні стали цитаделлю світового капіталізму і концентрують його багатство і силу в своїх руках не тільки не зважаючи на швидкий розпад капіталізму в решті світу, а якраз тому, що такий розпад стався вже в решті світу. Американський народ, включаючи й американського робітника, живе як аристократ по відношенні решти світу, дуже подібно до того, як англійський народ і англійський робітник в минулу епоху міг насолоджуватись високим життєвим стандартом за рахунок інших народів. Цю аналогію, звичайно, не можна проводити задалеко, бо умови й обставини, в яких відбувається цей процес, є зовсім різними. Англійський капіталізм досягав свого найвищого розвитку в умовах далеко нижчого розвитку техніки й продукційних сил, ніж цей, що є сьогодні базою для розвитку американського капіталізму. Але це є кількісна, а не якісна різниця. Continue reading ‘Чому ми підтримуємо український визвольний рух?’
Ноем Чомський
Недавні коментарі